Завдання і зміст роботи влітку: знайомство з розкладом занять, формами планування навчально-виховної роботи в літній період»

             

Літо є найбільш сприятливим періодом для укріплення здоров’я, загартування та всебічного розвитку дітей. Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу необхідно визначити завдання роботи ДНЗ на літо та провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

- поповнення, поновлення матеріалів на теми „Поради лікаря Нехворійка”, „Рекомендації для дбайливих батьків”,  „Загартування дітей влітку”, „На допомогу вихователям: працюємо влітку” тощо;

- забезпечення груп дидактичними іграми для занять з дітьми на вулиці;

- забезпечення груп іграшками для ігор з вітром, піском, водою;

- інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки,

охорони праці працівників закладу;

- поновлення та фарбування обладнання на ігрових і спортивному майданчиках;

- заміна або завезення піску в пісочниці.

Згідно до визначених завдань роботи дошкільного закладу на літній

оздоровчий період, необхідно скласти та своєчасно погодити в СЕС і управлінні (відділі) освіти план роботи ДНЗ на літній період, який схвалюється педагогічною радою закладу й затверджується наказом директора/ завідуючого ДНЗ.

У плані роботи дошкільного навчального закладу висвітлюються:

- робота методичного кабінету (проведення консультацій, практикумів, підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, тематичні виставки методичної літератури, випуск газет, розробка примірного тематичного планування роботи з дітьми та ін.);

- організаційно-педагогічні заходи (підготовка та проведення свят, розваг, днів і тижнів здоров’я; участь у міських заходах);

- робота з охорони життєдіяльності дітей;

- аналіз та контроль ходу літнього оздоровлення;

- співпраця з батьками вихованців;

- робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи;

санітарно-просвітницька робота; бесіди з батьками; випуск санітарних бюлетенів);

- адміністративно-господарська діяльність.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна робота всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати завдання підготовки закладу до нового навчального року, покращити рівень оснащеності педагогічного процесу та підготовленості кадрів.

Наприкінці травня доцільно провести збори колективу ДНЗ, консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в оздоровчий період (специфіка роботи з дітьми влітку з розвитку рухів, загартування, ознайомлення з рідною природою, безпеки життєдіяльності тощо).

Працівникам дошкільного закладу необхідно організувати цілоденне

перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну віку тривалість сну і різних видів відпочинку. Тому що повітря, сонце, вода, підвищення рухової активності дітей, збагачення їхнього харчування свіжими фруктами, овочами, ягодами – усе це забезпечує позитивний вплив на стан здоров’я дошкільників. При цьому необхідно пам’ятати про наявність відповідних температурному режиму та стану погоди одягу, взуття та головних уборів у дітей, забезпечення протягом дня повітряного та водного режиму дітей дошкільного віку.

Виключенням є такі несприятливі умови як:

- сильний вітер;

- температура повітря більше 35о С у затінку;

- злива, гроза;

- підвищений радіаційний фон тощо.

Основна мета роботи вихователя в літні місяці полягає у забезпеченні

оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної,

різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий

колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної

поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.

Робота з дітьми в літній оздоровчий період здійснюється відповідно до

перспективного плану роботи на місяць або квартал, який передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня , проведення організаційно-педагогічної роботи , загартовуючих заходів з дітьми на тиждень, роботу з батьками, та календарного плану роботи з дітьми на день/тиждень (два тижні – для груп дітей раннього віку). Форма планування обирається педагогами закладу та схвалюється педагогічною радою ДНЗ (за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку, графічна, текстова та ін.).

Дорослому необхідно забезпечити чергування спокійної та рухливої діяльності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня при умові дотримання наступної примірної структури: спокійна самостійна ігрова, пізнавальна діяльність дітей (спостереження, досліди), бесіди, екскурсії, організовані рухливі ігри, ігри з елементами спорту, спортивні розваги, спокійна самостійна ігрова діяльність, праця, самосійна художня діяльність.

Послідовність та термін різних видів діяльності потрібно змінювати із

врахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер передуючої діяльності.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у загальний ритм життя дошкільного закладу, створення життєрадісного настрою.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, організацію

ігрової діяльності, бесіди з невеликою групою дітей та окремими малюками,

спостереження за об’єктами та явищами природи, трудових доручень (чергування), різноманітної самостійної діяльності.

Плануючи індивідуальну роботу з дітьми, необхідно вказати конкретні імена вихованців та її мету, матеріал (за потребою).

Вихователь планує та організовує різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу тощо.

Обов’язково у плані відображається робота вихователя з питань виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок.

У ті дні, коли плануються екскурсія в природу чи пішохідний перехід заняття з фізкультури не проводиться.

Протягом дня з дошкільниками організовують:

- ігри (з правилами, творчі, з природними матеріалами);

- різні види праці;

- спостереження;

забезпечують:

- самостійна художня діяльність (музична, образотворча, театралізована,

конструктивна);

- самостійна пізнавальна діяльність;

- самостійна ігрова діяльність.

Також з дітьми проводиться різноманітна трудова діяльність:

- прибирання групової кімнати;

- ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор;

- виготовлення іграшок-саморобок;

- праця в природі.

Для організації плідної життєдіяльності дітей необхідно продумати не тільки умови для виникнення самодіяльності та розвитку сюжетно-рольових, творчих ігор, але й прийоми навчання дітей ігровим діям, мотивацію трудової діяльності тощо.

У календарному плані вихователь визначає атрибути та іграшки, що потрібні для певної гри. Опосередковане керівництво такими іграми доцільно здійснювати шляхом читання художніх творів та бесід за їхнім змістом.

Оздоровчий вплив перебування на свіжому повітрі залежить від правильно організованої рухової активності дошкільників, яка в організованих формах діяльності повинна складати не менш ніж 50% всього об'єму добової рухової активності, а під час прогулянок за територію дошкільного навчального закладу –35-40%.

В цей час з ними проводять рухливі/ спортивні ігри та розваги, у яких беруть участь усі діти групи. Тому їм пропонуються вже знайомі ігри. Нові вводяться та розучуються на фізкультурних заняттях. Вихователю необхідно пам’ятати, що не примусова активна участь дітей у такій грі створює у них радісний настрій та забезпечує її педагогічний, оздоровчій ефект. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей старшого дошкільного віку педагогам доцільно використовувати різні організовані форми занять фізичними вправами: рухливі ігри, спортивні вправи з елементами змагань, а також пішохідні прогулянки, екскурсії, прогулянки по маршруту (туризм).

Плануючи діяльність дітей необхідно передбачити цікаву ігрову форму

проведення індивідуальної роботи.

Проведення загартовуючих міроприємств, вправ та ігор доцільно здійснювати на майданчиках, використовуючи наявне обладнання (басейн стаціонарний, надувний тощо) та простір. Тематика ігор повинна відповідати сезону.

Основне місце у другу половину дня займає різноманітна ігрова діяльність дітей. Планування роботи з організації сюжетно-рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку має певні особливості: у календарному плані вихователь молодшої та середньої групи відображає не тільки створення умови для розгортання сюжетно-рольових ігор, але й прийоми навчання дітей діям з іграшками, показ певних ігрових дій, власну участь в іграх дітей. А вихователь дітей старшого дошкільного віку занотовує у плані прийоми, що стимулюють дітей до самостійності: вибір теми гри, розподіл ролей, встановлення позитивних, дружніх взаємин тощо.

Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі:

ляльковий, настільний театр;

дитячі концерти;

спортивні, музичні, літературні дозвілля;

читання художньої літератури з подовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з врахуванням усієї діяльності дітей протягом дня. Плануються спостереження, ігри, праця, фізичні вправи та рухливі ігри малої рухливості.

 

ПЕДАГОГІЧНА ГОДИНА

	«Система загартування влітку»

 

Загартовування дітей є процедурою, яку застосовують люди протягом багатьох століть. Такі процедури здатні зміцнити здоров’я, зміцнити імунітет, підняти витривалість дитини.

Але, як і інші подібні процедури, загартовування має свої особливості і протипоказання. Щоб загартовування пішло тільки на користь, виконувати його потрібно, користуючись цими порадами.

Чим корисно загартовування дітей?

·         Загартовування дитячого організму особливо корисно, адже захисні реакції виробляються саме в дитячому віці. На жаль, батьки часто роблять помилку, ігноруючи загартовування. Вони занадто тепло одягають малюка навіть при помірних температурах, не дають йому зайвий раз промочити ноги або з’їсти морозиво

·         Все це призводить до того, що дитина стає « тепличною » ;. Батьки не можуть все життя опікати таку дитину. У підсумку, вступаючи в садок або школу, дитина починає часто хворіти. Все через те, що його організм просто не здатний боротися з впливом навколишнього середовища

·         Загартовування призначені саме для підготовки малюка до зустрічі з реальним світом, вони зміцнюють захисні функції всього організму. Загартовування показані лише тим дітям, у яких немає хронічних захворювань. В інших випадках, слід проконсультуватися у педіатра

Правильне загартовування має певні принципи і цілі

Принципи загартовування дітей:

·         Слід враховувати вік дитини, його фізичні та психічні особливості.

·         Послідовність. Процедури загартовування потрібно проводити послідовно, поступово збільшувати час процедур і навантаження на організм

·         Систематичність. Цей принцип нагадує, що загартовування мають свій режим

·         Загартовування необхідно проводити тільки при позитивній реакції малюка. Не можна, щоб дитина боявся таких процедур, або проводити їх насильно

Цілі загартовування:

·         Зміцнює імунну систему

·         Тримає тіло в тонусі

·         Зміцнює серцево-судинну систему

·         Підвищує настрій дитини, позитивно впливає на психіку.

    

В залежності від того, за допомогою яких ресурсів відбувається загартовування, існує кілька методів:

·         Повітряні загартовування

·         Сонячні загартовування

·         Водні загартовування

Кожен з наведених методів по своєму ефективний. Вони по різному впливають на організм, мають свої переваги і недоліки.

Традиційні і нетрадиційні методи загартовування. Нетрадиційне загартовування для дітей дошкільного віку

·         До традиційних методів належать ті, які описані вище. Такі методи загартовування перевірені часом, широко використовуються в педіатрії. У традиційних методів є чіткі протипоказання. В інших же випадках, всі вони вкрай корисні для здоров’я

·         Нетрадиційні методи включають в себе ті, при яких вплив контрастних температур найбільш відчутно. Такі методи мають безліч протипоказань, до них потрібно ставитися з підвищеною обережністю

·         До нетрадиційних методів загартовування відносять: обтирання тіла снігом, обливання крижаною водою, вплив на тіло людини негативних температур повітря. Такі методи не рекомендовані для дитячого організму, тим більше, для дошкільнят

Загартовування дітей в літній період. Користь і шкода

Літо – чудовий час року, коли температура сприяє загартовуванню. Здоров’я дітей в цей період міцніше, тому літо – оптимальний час для таких процедур. Але, процедури загартовування в літній період мають свої особливості.

·         Влітку зручно поєднувати ігри з загартовуванням. Це дозволить дитині полюбити подібні процедури

·         У літній період зручно поєднувати загартовування з масажем і вправами

·         Навіть влітку таких процедур необхідно в міру. Не можна допускати перегрівання чи переохолодження малюка

Загартовування дітей в зимовий період. Користь і шкода

У холодні періоди, слід ставитися до загартовування з обережністю. Не можна проводити такі процедури, якщо дитина хворіє простудним захворюванням. Коли ж малюк здоровий, нехтувати загартуванням в зимовий період не варто. Щоб загартовування в холодну пору принесли користь, необхідно дотримуватися правил:

·         У зимовий період, підвищувати контрастність температур необхідно вкрай обережно

·         Час процедур загартовування має бути скорочено взимку.

·         Для того, щоб зимовий загартовування сприймалося дитиною позитивно, необхідно проводити загартовування активно

·         Одягати дитину в зимовий період потрібно помірно. Слід прислухатися до думки дитини, враховувати, коли йому жарко або холодно

·         Припиняти загартовування взимку можна тільки на час простудних захворювань

Повітряне загартовування дітей. Що вона має на увазі?

·         Загартовування повітрям вважається найбільш природним. Його можна проводити навіть для дітей самого раннього віку

·         Повітряне загартовування відбувається навіть несвідомо: під час прогулянок з дитиною, провітрювання приміщення, переодягання малюка

·         Батьки повинні підтримувати в квартирі свіжий і чисте повітря, регулярно провітрювати приміщення

·         Особливо ретельно слід провітрювати кімнати після сну і перед. Температура кімнат повинна бути 22-23 градуси

·         Навіть з маленькими дітьми потрібно регулярно гуляти на свіжому повітрі. Дитину потрібно одягати по погоді

·         Дитячі лікарі настійно рекомендують дітям, особливо в літню пору, максимально перебувати на вулиці

·         За гарної погоди можна влаштовувати денний сон для дитини на свіжому повітрі

Загартовування дітей сонцем: як правильно здійснювати цей метод загартовування?

·         Сонячні ванни рекомендується проводити в головному уборі світлого кольору

·         Безпечне час сонячної активності – до 11 ранку і після 16 вечора

·         Сонячні ванни краще приймати за 2 години після їжі

·         Якщо у дитини є великі родимки або пігментні плями, їх слід закрити від сонця

·         Сонячні ванни рекомендується проводити при температурі повітря від 18 градусів

·         Підвищувати час сонячних ванн потрібно поступово

·         Слід звертати увагу на самопочуття дитини. Якщо йому нудить, паморочиться голова, то слід негайно припинити процедуру

·         При проведенні сонячних ванн, потрібно пити достатньо рідини

Водні процедури загартовування

Водні загартовування вважаються найбільш дієвими. Їх дуже люблять діти, особливо в літню пору року. Якщо батьки переконані в хорошому самопочутті дитини, не варто заважати йому влітку грати з водою. Рекомендується відвідувати басейн, річкові та морські пляжі. Але і водні загартовування повинні вводитися поступово. Ось кілька етапів:

·         Обтирання  вологою тканиною або мочалкою.

·         Обливання ніг водою низької температури.

·         Контрастний душ з невеликою різницею температур.

·         Місцеві ванни (рук, ніг)

·         Купання в басейні

·         Купання у відкритому водоймищі

 

 

 

 

 

СМАРТМОБ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

"ВЧИМО ДІТЕЙ ПРАВИЛАМ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

     Дошкільна ланка освіти є пріоритетною в єдиній національній системі неперервної освіти, оскільки досвід розвитку людства, наукові дослідження свідчать, що в дітей дошкільного віку під впливом зовнішніх обставин підсвідомо формується будова розуму й духовності. Тому на дошкільний навчальний заклад покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя. 

    У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільний заклад освіти забезпечує право дитини на охорону здоров’я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією пріоритетом у роботі дошкільних закладів».

    Збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку - це один із найакту­альніших і основних напрямів роботи педагогічного колективу нашого дошкільного навчального закладу. Щоб забезпечити гармоній­ний розвиток людини, потрібно з наймолодшого віку формувати в малят усвідомлення цінності свого життя і здоров'я, бережного ставлення до власного здоров'я, вироблення стереотипів без­печної поведінки в довкіллі.

    Головна ме­та: навчання - формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, накопичення ними знань та навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо. Слушні та вчасні поради дорослих по­винні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров'я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила - не примхи дорослих, а життєва необхідність.

    Основою для створення освітніх програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми чинними програмами, зокрема освітньою прорамою для дітей від 2 до 7 років "Дитина". Її зміст побудований відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу та спрямовує освітній процес на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини). Це зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх напрямів Базового компоненту (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, розкриває важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття в подальшому спеціальних знань та вмінь.

    Питання безпеки життєдіяльності входять до всіх освітніх напрямів Базоваго компоненту, а як виокремлена складова змісту освіти – до освітньої лінії "Особистість дитини". Результатом освітньої роботи щодо вивчення змісту безпеки життєдіяльності є здатність дитини диференціювати поняття "безпечне" і "небезпечне", усвідомлювати важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). 

    Дитина повинна знати правила: 

- безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках, орієнтуватися у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; 

- пожежної та електробезпеки; 

- користування транспортом; 

- розуміти значення основних знаків дорожнього руху тощо; 

- знати та вміти скористатися номером телефону служб допомоги (пожежна, медична, міліція); 

- усвідомлювати, до кого можна звернутись у критичній ситуації, володіти навичками безпечної поведінки в умовах агресивного поводження однолітків або дорослих.

    Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах поведінки дорослих. Розбіжності вимог до дитини батьків удома та вихователів у дошкільному закладі можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тому вихователі у професійній діяльності повинні намагатися зробити батьків своїми однодумцями – постійно залучати їх до освітнього процесу, надавати батькам інформацію про створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку (правила особистої безпеки та безпеки оточуючих, дії в екстремальних ситуаціях тощо). Доречним буде також створення відповідного інформаційного куточка (стенду), за допомогою якого вихованці отримуватимуть нові і повторюватимуть вже знайомі правила з безпеки життєдіяльності.

   Важливим фактором формування безпечного способу життєдіяльності є середовище перебування дитини – заклад дошкільної освіти. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" заклад повинен створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечити їх дотримання; сформувати у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей.

    Формування безпечного способу життя має бути організоване як систематична робота з дітьми й охоплювати всі провідні форми діяльності дитини (гру, спілкування, трудову (предметно-практичну) діяльність). При організації освітньої роботи з формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним видам ігрової, трудової та пошуково – дослідницької діяльності, інтегрованим заняттям, розробленню спільних проектів.

    Важливим чинником ефективної роботи з питань безпеки життєдіяльності виступає тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто долучати батьків до різноманітних заходів: практичних семінарів – практикумів; родинних клубів за інтересами; участі у спільних проектах, виставках, розвагах, тижневиках.

    В організації освітньої роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити такі основні напрямки:

- така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил;

- дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

- максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

- слід враховувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими ( розповіді, бесіди, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек тощо).

    Перевага в освітньо-виховному процесі має надаватися цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, релаксаційним паузам, етюдам з психогімнастики, дидактичним та сюжетно – рольовим іграм. Особливу увагу слід звернути на те, щоб максимально використовувати наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми тощо); проводити цільові прогулянки, екскурсії, вечори розваг, спеціальні дні або тижні безпеки, до участі в яких необхідно залучати медиків, батьків та інших спеціалістів.

    Знайомлячи дітей з небезпечними чинниками довкілля, не можна у них викликати тривогу, страх, неспокій. Головне правило для вихователів і батьків – не лякати малих можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність, прищіплювати навички правильних дій.

    Навчання і виховання з питань захисту і здоров’я у надзвичайних ситуаціях на сьогоднішній день повинно спрямовуватися на формування у дітей:

- розуміння цінності власного життя та здоров’я, основ здорового способу життя;

- правил безпечної поведінки на ігрових та спортивних майданчиків, під час художньої праці тощо.

- правил безпечного перебування на вулицях, правил поводження з незнайомими людьми;

- навичок безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих;

- уявлень про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізувати знання у природному середовищі;

- уявлень про стихійні природні явища (землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град…),

- ознайомлення дітей з їх природою, характерними ознаками, негативними наслідками;

- уявлень про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

- бережного проводження з ліками, хімічними речовинами, побутовою хімією;

- відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму, правил протипожежної небезпеки. 

    Адже людина може запобігти біді, уберегти себе і своїх близьких від небезпеки, якщо буде володіти елементарними знаннями основ безпеки життєдіяльності. Знання ці формуються в процесі виховання, отже, навчання дітей, забезпечення безпеки їх життєдіяльності є актуальним педагогічним завданням.