ПЕДАГОГІЧНА ГОДИНА

«ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ВИХОВАННЯ СУЧАСНОГО МАЛЕНЬКОГО УКРАЇНЦЯ»

  

На сучасному етапі розвитку та становлення української держави, становлення майбутнього української нації неможливе без усвідомлення свого минулого. Минуле українського народу сягає у глибину століть, у вікові надбання українського народу. Скарбниця минулого нашого народу невичерпна. Тому, той народ, який знає витоки свого минулого, дотримується народних звичаїв, знає і відроджує свою культуру, той народ має справжній духовний скарб.

         Як відомо, кожний конкретний народ продовжує себе в дітях, генерує свій національний дух, характер, психологію, традиційну культуру, спосіб життя. Цілком закономірним є бажання народу: збереження та передача народних традицій із покоління в покоління. Тому важливим є питання: з якого віку слід виховувати та залучати дитину до спадщини свого народу? Ми вважаємо, що любити, шанувати,  берегти – всього цього треба вчити змалку. Все, до чого пригорнулося серце в дитинстві, залишається з нами назавжди. І добро, справедливість, прищеплені на зорі життя, є міцним фундаментом для становлення особистості майбутнього громадянина України.

         Основними засадами Базового компонента дошкільної освіти в Україні є забезпечення гармонійного та всебічного розвитку особистості. А формування всебічно розвиненої особистості неможливе без використання культурної спадщини рідного народу.

         Народні традиції – це досвід, обряди, що переходять із покоління в покоління. На основі народних традицій у дітей формуються норми й правила  моральної поведінки, світосприйняття, це досвід, що передається із покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо).

          Звичаї – це установлені правила поведінки, те, що стало звичним, визначним, необхідним, це форма виявлення народних традицій (як вітатися, як ходити в гості).

 Важливе місце в освітній роботі з дітьми займає ознайомлення малят з традиціями українського народу, що склалися упродовж століть і збереглися до нашого часу. Зокрема, з витворами декоративно-вжиткового мистецтва (керамікою, вишивкою), з народними іграми, піснями, казками, з музичними інструментами, з професіями лісоруба, гончара, ткалі, коваля.

         Національне мистецтво, яке сконцентроване в естетичній формі, матеріалізує національний дух народу. Твори українських скульпторів, художників, народних митців яскраво відбивають риси національного характеру, відображають життєвий уклад, історію й культуру українського народу України.

         Народознавство – це народ, його історично – культурні традиції, духовний досвід. Це поняття вбирає в себе пласти матеріальної і духовної культури народу. Тут і традиції, звичаї, обряди, фольклор і житло, одяг, кулінарія, трудова діяльність.

          Людину робить сильною віра батьків, традиція роду, пам'ять народу. І щоб відтворити національну спадщину, нам слід повернути собі втрачені духовні якості, джерела народного буття, розповідати дітям історію народу, знайомити з традиціями і звичаями, обрядами, котрі сягають у глибину століть. Тому саме дошкільний вік є найсприятливішим для закладання будь яких основ виховного процесу. Саме в дошкільному віці дитина починає набувати форм навчальної діяльності, спеціально спрямованих дорослими на засвоєння дітьми людського досвіду. Діти охоче включаються в таку діяльність. Адже причетність до народної культури очищає душу дитини, пробиває  джерельця доброти і любові до народу, до світу, в якому так багато жорстокості, зла і ненависті. Багато зусиль доводиться докласти, щоб порозумітися, об’єднатися з дітьми довірою і вірою. Для цього у вихователя повинна бути духовна опора. 

         Дітям дошкільного  віку притаманне почуття гордості, власної гідності. Тому у програмі завдання з народознавства включають формування почуття любові до рідного краю, землі, міста, де вони народилися і зростають.

          В кожній віковій групі має бути створений осередок народознавства, наповнюваність якого відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти:

Молодша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій, книга про рідне місто.

Середня група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій.  Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору.

Старша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій. Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору. 

         У дитячому садочку розпочинати новий навчальний рік слід тематичними заняттями: «Без верби і калини немає України», «Україна - єдина», «Рідний край де ми живемо – Україною зовемо» тощо. До Дня Незалежності України проводити виховний захід на тему «Україна - єдина».

         З оселею, сім’єю, з народним мистецтвом, з роботою народних умільців, з побутом нашого народу слід знайомити  дітей як на заняттях, так і у вільний час. На цих заняттях  використовувати альбом з фотографіями різних куточків нашого міста, ілюстровані книги, інший ілюстративний, демонстраційний методичний матеріал, який є в наявності у методичному кабінеті.

         Діти повинні знати історію назви міста, його вулиць, річок, культуру рідного міста. Не забувайте проводити екскурсії по місту, відвідуйте з дітьми краєзнавчий музей.

         Завжди у підготовці й проведенні занять з народознавства на допомогу приходить усна народна творчість. Скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата. Є у ній казка і легенда, загадка і лічилка, дума й прислів’я, скоромовка і чистомовка. Вони відображають життя народу, його історію, мову. Через казки, пісні, прислів’я, приказки дошкільник дістає перші уявлення про культуру і побут свого народу. У народній творчості і її національних традиціях тісно переплітаються минуле народу із сучасним життям. Виховне значення творів усної народної творчості посилюється ще й тим, що вони за змістом, і за формою доступні дітям дошкільного віку.

Вивчайте з дітьми веснянки, народні ігри, знайомте з легендами, розмальовуйте писанки, крашанки, виготовляйте з батьками Великодні композиції. Ось і відповідна тематика свят та розваг:

«Свято татусів»;

«Андріївські вечорниці»;

«Йде святий Миколай»;

«Стрітення. Зустріч весни з зимою»;

«Великоднє свято»;

«День Вишиванки».

Завдання, які стоять перед педагогами під час проведення розваг, занять – це познайомити дітей з народними традиціями, прикметами, пов’язаними з цими святами. Щоб зберегти наші прекрасні обряди, ці перлини духовності, мусимо самі добре знати наше славне минуле, відроджувати забуті традиції та звичаї.

          Елементи народознавства використовуйте  як у повсякденному житті, так і на інших заняттях: з зображувальній діяльності (малювання, ліплення, аплікація); ознайомлення з природою; ознайомлення з довкіллям; художньої літератури; мовленнєвого розвитку та інших.

         Культура нашого народу дуже багатогранна. Недарма весь світ дивується талантами українців. Настануть  часи, закінчиться війна на Сході нашої країни, і Україна стане процвітаючою країною, а українська мова, пісня, будуть звучати у найвіддаленіших куточках нашої планети, бо культура такого великого і талановитого народу, як українці, не може загинути.

 

(методичні рекомендації)