Дискусійний клуб

"Формування свідомого ставлення до здоров'я"

    Збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку є одним із головних завдань соціальної програми нашої держави. Пріоритетним є соціальне замовлення на вихователя, який володіє здоров’язбережувальними технологіями навчання і виховання, здатний організовувати інноваційну діяльність в умовах здоров’язбережувального освітнього процесу та розвивати здоров’язбережувальну компетентність дітей дошкільного віку.

    Зміст Базового компонента дошкільної освіти орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагога має спрямовуватися на головні НАПРЯМИ розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини. Освітній напрям «Особистість дитини» передбачає: обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності. 

    Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо). 

Показники психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним „Я”. 

Показники духовного здоров’я – врівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно-корисну справу, культура користування матеріальними благами. 

    Умовами цілісного розвитку дитини є використання в ЗДО здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми. 

    У процесі життєдіяльності дітей у ЗДО використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). 

    Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітболгімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили. З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

    До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури. Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі ЗДО, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання. 

    Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури. 

    Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції. Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.       Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей. 

    Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин. 

    Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища. У ЗДО застосовуються повсякденні та спеціальні загартувальних заходи. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла. 

    Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

 Природнича лабораторія 

"Рекомендації щодо проведення експериментів та дослідів з водою, піском"

ТЕМА «ВОДА»

1. Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
   Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
   Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.
   Хід досліду:
   Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
   Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.
2. Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
   Матеріал: пласкі мисочки з водою.
   Умови: літо, сонячна днина.
   Хід досліду: Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.

3. Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою/брудною, холодною/теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.

   Властивість 1. Чиста – брудна – кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, наливши її у прозору посудину.
   Хід досліду: У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.
4. Властивість 2. Холодна – тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
   Хід досліду: Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.
5. Властивість 3. Розливається – ллється – капає.
   Хід досліду: Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ – краплі).
6. Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.
   Хід досліду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку – сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші – тонуть. Цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин.

7. Хід досліду: У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі – діафільм «Дівчинка і фонтан».

ТЕМА «ПІСОК»

Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок – сипкий, вологий – з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійно (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску супроводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на перехід піску з одного стану в інший. Спостереження варто проводити за різної погоди під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.

1. Хід досліду: Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні й розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?
2. Хід досліду: Взяти трішки сухого піску й з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок – сипкий.
3. Хід досліду: Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок».

 

«Загартування дитячого організму

 (повітря, вода, сонце) згідно

 фізичній підготовленості дітей»

Загартування повітрям

• ·        повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
• ·        повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази.
• ·        Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди.
• ·        При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);

Загартування водою

• ·        обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.
• ·        Обливання  (Загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
• ·        Купання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках); 

Загартування сонцем

• ·        Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.
• ·        Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
• ·        Загорати часто, але нетривало.
• ·        Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин; на півдні - 8-11 і 17-19 годин.
• ·        Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора,коли сонце хилиться до заходу.
• ·        Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї.
• ·        Сонячні ванни можна приймати через 30-40хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
• ·        Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.
• ·        Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

• ·        Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.
• ·        Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності.
• ·        Вихідні положення не повинні бути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

• ·        Влітку ранкову гімнастику обов'язково проводити на повітрі.
• ·        У теплу погоду діти мають виходили на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.
• ·        Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.
• ·        У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

• ·        Спортивні (бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).
• ·        Рухливі (ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; на орієнтування у просторі).
• ·        Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:
• ·        під час ранкового прийому - одна-дві гри малої та середньої рухливості;
• ·        на прогулянках у першу і другу половину дня - на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;
• ·        увечері (після 16.00) - одна-дві гри малої та середньої рухливості.
• ·        Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.
• ·        При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.
• ·        Рольові (згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик);
• ·        Народні (згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик).

Завдання і зміст роботи влітку: знайомство з розкладом занять, формами планування навчально-виховної роботи в літній період»

             

Літо є найбільш сприятливим періодом для укріплення здоров’я, загартування та всебічного розвитку дітей. Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу необхідно визначити завдання роботи ДНЗ на літо та провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

- поповнення, поновлення матеріалів на теми „Поради лікаря Нехворійка”, „Рекомендації для дбайливих батьків”,  „Загартування дітей влітку”, „На допомогу вихователям: працюємо влітку” тощо;

- забезпечення груп дидактичними іграми для занять з дітьми на вулиці;

- забезпечення груп іграшками для ігор з вітром, піском, водою;

- інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки,

охорони праці працівників закладу;

- поновлення та фарбування обладнання на ігрових і спортивному майданчиках;

- заміна або завезення піску в пісочниці.

Згідно до визначених завдань роботи дошкільного закладу на літній

оздоровчий період, необхідно скласти та своєчасно погодити в СЕС і управлінні (відділі) освіти план роботи ДНЗ на літній період, який схвалюється педагогічною радою закладу й затверджується наказом директора/ завідуючого ДНЗ.

У плані роботи дошкільного навчального закладу висвітлюються:

- робота методичного кабінету (проведення консультацій, практикумів, підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, тематичні виставки методичної літератури, випуск газет, розробка примірного тематичного планування роботи з дітьми та ін.);

- організаційно-педагогічні заходи (підготовка та проведення свят, розваг, днів і тижнів здоров’я; участь у міських заходах);

- робота з охорони життєдіяльності дітей;

- аналіз та контроль ходу літнього оздоровлення;

- співпраця з батьками вихованців;

- робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи;

санітарно-просвітницька робота; бесіди з батьками; випуск санітарних бюлетенів);

- адміністративно-господарська діяльність.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна робота всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати завдання підготовки закладу до нового навчального року, покращити рівень оснащеності педагогічного процесу та підготовленості кадрів.

Наприкінці травня доцільно провести збори колективу ДНЗ, консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в оздоровчий період (специфіка роботи з дітьми влітку з розвитку рухів, загартування, ознайомлення з рідною природою, безпеки життєдіяльності тощо).

Працівникам дошкільного закладу необхідно організувати цілоденне

перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну віку тривалість сну і різних видів відпочинку. Тому що повітря, сонце, вода, підвищення рухової активності дітей, збагачення їхнього харчування свіжими фруктами, овочами, ягодами – усе це забезпечує позитивний вплив на стан здоров’я дошкільників. При цьому необхідно пам’ятати про наявність відповідних температурному режиму та стану погоди одягу, взуття та головних уборів у дітей, забезпечення протягом дня повітряного та водного режиму дітей дошкільного віку.

Виключенням є такі несприятливі умови як:

- сильний вітер;

- температура повітря більше 35о С у затінку;

- злива, гроза;

- підвищений радіаційний фон тощо.

Основна мета роботи вихователя в літні місяці полягає у забезпеченні

оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної,

різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий

колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної

поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.

Робота з дітьми в літній оздоровчий період здійснюється відповідно до

перспективного плану роботи на місяць або квартал, який передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня , проведення організаційно-педагогічної роботи , загартовуючих заходів з дітьми на тиждень, роботу з батьками, та календарного плану роботи з дітьми на день/тиждень (два тижні – для груп дітей раннього віку). Форма планування обирається педагогами закладу та схвалюється педагогічною радою ДНЗ (за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку, графічна, текстова та ін.).

Дорослому необхідно забезпечити чергування спокійної та рухливої діяльності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня при умові дотримання наступної примірної структури: спокійна самостійна ігрова, пізнавальна діяльність дітей (спостереження, досліди), бесіди, екскурсії, організовані рухливі ігри, ігри з елементами спорту, спортивні розваги, спокійна самостійна ігрова діяльність, праця, самосійна художня діяльність.

Послідовність та термін різних видів діяльності потрібно змінювати із

врахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер передуючої діяльності.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у загальний ритм життя дошкільного закладу, створення життєрадісного настрою.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, організацію

ігрової діяльності, бесіди з невеликою групою дітей та окремими малюками,

спостереження за об’єктами та явищами природи, трудових доручень (чергування), різноманітної самостійної діяльності.

Плануючи індивідуальну роботу з дітьми, необхідно вказати конкретні імена вихованців та її мету, матеріал (за потребою).

Вихователь планує та організовує різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу тощо.

Обов’язково у плані відображається робота вихователя з питань виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок.

У ті дні, коли плануються екскурсія в природу чи пішохідний перехід заняття з фізкультури не проводиться.

Протягом дня з дошкільниками організовують:

- ігри (з правилами, творчі, з природними матеріалами);

- різні види праці;

- спостереження;

забезпечують:

- самостійна художня діяльність (музична, образотворча, театралізована,

конструктивна);

- самостійна пізнавальна діяльність;

- самостійна ігрова діяльність.

Також з дітьми проводиться різноманітна трудова діяльність:

- прибирання групової кімнати;

- ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор;

- виготовлення іграшок-саморобок;

- праця в природі.

Для організації плідної життєдіяльності дітей необхідно продумати не тільки умови для виникнення самодіяльності та розвитку сюжетно-рольових, творчих ігор, але й прийоми навчання дітей ігровим діям, мотивацію трудової діяльності тощо.

У календарному плані вихователь визначає атрибути та іграшки, що потрібні для певної гри. Опосередковане керівництво такими іграми доцільно здійснювати шляхом читання художніх творів та бесід за їхнім змістом.

Оздоровчий вплив перебування на свіжому повітрі залежить від правильно організованої рухової активності дошкільників, яка в організованих формах діяльності повинна складати не менш ніж 50% всього об'єму добової рухової активності, а під час прогулянок за територію дошкільного навчального закладу –35-40%.

В цей час з ними проводять рухливі/ спортивні ігри та розваги, у яких беруть участь усі діти групи. Тому їм пропонуються вже знайомі ігри. Нові вводяться та розучуються на фізкультурних заняттях. Вихователю необхідно пам’ятати, що не примусова активна участь дітей у такій грі створює у них радісний настрій та забезпечує її педагогічний, оздоровчій ефект. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей старшого дошкільного віку педагогам доцільно використовувати різні організовані форми занять фізичними вправами: рухливі ігри, спортивні вправи з елементами змагань, а також пішохідні прогулянки, екскурсії, прогулянки по маршруту (туризм).

Плануючи діяльність дітей необхідно передбачити цікаву ігрову форму

проведення індивідуальної роботи.

Проведення загартовуючих міроприємств, вправ та ігор доцільно здійснювати на майданчиках, використовуючи наявне обладнання (басейн стаціонарний, надувний тощо) та простір. Тематика ігор повинна відповідати сезону.

Основне місце у другу половину дня займає різноманітна ігрова діяльність дітей. Планування роботи з організації сюжетно-рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку має певні особливості: у календарному плані вихователь молодшої та середньої групи відображає не тільки створення умови для розгортання сюжетно-рольових ігор, але й прийоми навчання дітей діям з іграшками, показ певних ігрових дій, власну участь в іграх дітей. А вихователь дітей старшого дошкільного віку занотовує у плані прийоми, що стимулюють дітей до самостійності: вибір теми гри, розподіл ролей, встановлення позитивних, дружніх взаємин тощо.

Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі:

ляльковий, настільний театр;

дитячі концерти;

спортивні, музичні, літературні дозвілля;

читання художньої літератури з подовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з врахуванням усієї діяльності дітей протягом дня. Плануються спостереження, ігри, праця, фізичні вправи та рухливі ігри малої рухливості.