КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 "ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ ЩОДО ВЛАСНОЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

         У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільний заклад освіти забезпечує право дитини на охорону здоров’я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією пріоритетом у роботі дошкільних закладів».

        Збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку - це один із найакту­альніших і основних напрямів роботи педагогічного колективу нашого дошкільного навчального закладу. Щоб забезпечити гармоній­ний розвиток людини, потрібно з наймолодшого віку формувати в малят усвідомлення цінності свого життя і здоров'я, бережного ставлення до власного здоров'я, вироблення стереотипів без­печної поведінки в довкіллі.

        Головна ме­та: навчання - формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, накопичення ними знань та навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо. Слушні та вчасні поради дорослих по­винні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров'я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила - не примхи дорослих, а життєва необхідність.

           Основою для створення освітніх програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми чинними програмами, їх зміст побудований відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу та спрямовує освітній процес на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини). Це зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх напрямків Базового компоненту (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, розкриває важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття в подальшому спеціальних знань та вмінь.

        Питання безпеки життєдіяльності входять до всіх освітніх напрямків Базоваго компоненту, а як виокремлена складова змісту освіти – до освітнього напрямку "Особистість дитини". Результатом освітньої роботи щодо вивчення змісту безпеки життєдіяльності є здатність дитини диференціювати поняття "безпечне" і "небезпечне", усвідомлювати важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Дитина повинна знати правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках, орієнтуватися у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користування транспортом; розуміти значення основних знаків дорожнього руху тощо; знати та вміти скористатися номером телефону служб допомоги (пожежна, медична, міліція); усвідомлювати, до кого можна звернутись у критичній ситуації, володіти навичками безпечної поведінки в умовах агресивного поводження однолітків або дорослих.

        Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах поведінки дорослих. Розбіжності вимог до дитини батьків удома та вихователів у ЗДО можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тому вихователі у професійній діяльності повинні намагатися зробити батьків своїми однодумцями – постійно залучати їх до ОСВІТНЬОГО процесу, надавати батькам інформацію про створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку (правила особистої безпеки та безпеки оточуючих, дії в екстремальних ситуаціях тощо). Доречним буде також створення відповідного інформаційного куточка (стенду), за допомогою якого вихованці отримуватимуть нові і повторюватимуть вже знайомі правила з безпеки життєдіяльності.

    Важливим фактором формування безпечного способу життєдіяльності є середовище перебування дитини –  заклад дошкільної освіти. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" ЗДО повинен створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечити їх дотримання; сформувати у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей.

    Формування безпечного способу життя має бути організоване як систематична робота з дітьми й охоплювати всі провідні форми діяльності дитини (гру, спілкування, трудову (предметно-практичну) діяльність). При організації освітньої роботи з формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним видам ігрової, трудової та пошуково – дослідницької діяльності, інтегрованим заняттям, розробленню спільних проектів.

        Важливим чинником ефективної роботи з питань безпеки життєдіяльності виступає тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто долучати батьків до різноманітних заходів: практичних семінарів-практикумів; родинних клубів за інтересами; участі у спільних проектах, виставках, розвагах, тижневиках.

        В організації освітньої роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити такі основні напрямки:

- така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил;

- дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

- максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

- слід враховувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими ( розповіді, бесіди, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек тощо).

        Перевага в освітньо-виховному процесі має надаватися цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, релаксаційним паузам, етюдам з психогімнастики, дидактичним та сюжетно – рольовим іграм.
        Особливу увагу слід звернути на те, щоб максимально використовувати наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми тощо); проводити цільові прогулянки, екскурсії, вечори розваг, спеціальні дні або тижні безпеки, до участі в яких необхідно залучати медиків, батьків та інших спеціалістів.

        Знайомлячи дітей з небезпечними чинниками довкілля, не можна у них викликати тривогу, страх, неспокій. Головне правило для вихователів і батьків – не лякати малих можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність, прищіплювати навички правильних дій.

            Навчання і виховання з питань захисту і здоров’я у надзвичайних ситуаціях на сьогоднішній день повинно спрямовуватися на формування у дітей:

- розуміння цінності власного життя та здоров’я, основ здорового способу життя;

правил безпечної поведінки на ігрових та спортивних майданчиків, під час художньої праці тощо.

- правил безпечного перебування на вулицях, правил поводження з незнайомими людьми;

- навичок безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих;

- уявлень про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізувати знання у природному середовищі;

- уявлень про стихійні природні явища (землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град…),

- ознайомлення дітей з їх природою, характерними ознаками, негативними наслідками;

- уявлень про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

- бережного проводження з ліками, хімічними речовинами, побутовою хімією;

- відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму, правил протипожежної небезпеки. 

Адже людина може запобігти біді, уберегти себе і своїх близьких від небезпеки, якщо буде володіти елементарними знаннями основ безпеки життєдіяльності. Знання ці формуються в процесі виховання, отже, навчання дітей, забезпечення безпеки їх життєдіяльності є актуальним педагогічним завданням.

Отже, бачимо, що державний стандарт дошкільної освіти ставить завдання навчити випускника ЗДО насамперед чітко диференціювати поняття: «безпека» і «небезпека», «безпечне» і «небезпечне», які мають поповнити активний словник дитини й стати дієвими правилами поведінки.

Чинники, які найчастіше

становлять небезпеку для дітей

·         Неблагополучні сім’ї, в яких можливі такі негативні явища, як насильство над дітьми (фізичне, психічне, емоційне), бездоглядність, знущання тощо.

·         Діти вулиці, безхатьки-дошкільники за живих батьків: негативний вплив підлітків девіантної поведінки; використання дітей дошкільного віку дорослими безхатьками, залучення їх до протиправних вчинків з негативними наслідками.

·         Незнання дітьми правил дорожнього руху.

·         Незнання дошкільниками правил пожежної безпеки, що може призводити до каліцтва і навіть смерті.

·         Небезпеку для дошкільнят можуть становити ситуації: «сам удома», «сам на воді» (на річці, ставку, озері, морі), «сам у лісі» без догляду дорослих.

·         Небезпека подекуди чатує на дитину і в ситуації «дитина – незнайомий дорослий».

Як досягти безпеки дітей?

Звичайно, починати треба з просвітницької роботи як серед батьків так і серед дітей.

Фахівці стверджують: формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. На жаль, значення раннього і дошкільного віку в становленні культури безпеки життєдіяльності людини, культури її здоров’язбереження сьогодні недооцінюється. Дорослі (педагоги і батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але ж дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними.  Звичайно ж, максимального ефекту можна досягти, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію.

Що ж має враховувати педагог?

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має вестися з урахуванням таких головних чинників:

·         Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм та правил поведінки. Їх треба також навчати обачності, вмінню орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

·         Максимальний ефект досягається, якщо ОСВІТНЯ робота ведеться одночасно в трьох напрямках: дитсадок – діти – батьки.

·         Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої «шокової» терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог, фобій, страхів і навіть стійких неврозів.

·         Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, ми формуватимемо в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить в собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.

Принципи організації освітньо-виховної роботи з дітьми:

· Принцип систематичності. Робота з безпеки життєдіяльності повинна проводитись систематично протягом навчального року за гнучкого розподілу змісту відповідно до віку і можливостей дітей. Протягом тижня слід планувати для кожної вікової групи опрацювання певної теми, наприклад: «Наші помічники», «Я - Нехворійко», «Я та інші», «Краса і затишок у домі», «Сам удома», «Безпека на воді» тощо.

У тижневому плані неможливо передбачити всі ситуації, які стосуються безпеки і виникають спонтанно, тож педагог упродовж дня ненав’язливо застерігає малят, влучно використовує художнє слово, привертає увагу дітей до можливих небезпек, пропонує сюжети для ігор, формуючи таким чином уміння і навички безпечної життєдіяльності дітей.

· Принцип урахування умов проживання. Відомо, що міські і сільські діти мають різний досвід взаємодії з довкіллям. Так, у маленьких городян менше сформовані навички поведінки у лісі, на водоймах тощо. І, навпаки, сільські мешканці гірше орієнтуються у правилах поведінки в міському транспорті, на вулиці. Від умов проживання  залежить і розуміння дитиною джерела небезпеки. Так, дитина, яка зростає в селі, з меншою осторогою ставиться до незнайомців, а тому ймовірніше може потрапити у небезпечну ситуацію. Тож ми повинні будувати освітній процес так, аби компенсувати дитяче незнання правил поведінки в незвичних умовах і збагатити їхній досвід.

· Принцип інтеграції. Безпека – це не просто сума засвоєних дітьми знань, а вміння правильно поводитися в різних ситуаціях, обирати «здорову» їжу, не створювати конфлікти, загалом взаємодіяти з довкіллям. Тому тему безпеки варто інтегрувати з іншими, пропонувати дітям застосовувати свої знання правил безпеки у різних видах діяльності: образотворчій, театралізованій, ігровій, фізичній, трудовій.

· Принцип взаємодії дитсадка і сім’ї. Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах дорослих. Тож нам варто приділити особливу увагу роботі з батьками, переконати їх, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо близькі їй дорослі самі не завжди ними керуються.

 КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

 "Використання онлайн сервісів у роботі з батьками"

Щоб інформувати батьків про заходи в дитячому садку, ділитися фотографіями й надавати їм професійну допомогу, використовуйте онлайн-сервіси. Дізнайтеся їхні переваги та недоліки, а також оберіть найзручніший для позитивної та корисної взаємодії з батьками

         Нині рідко зустрічаємо педагогів, які не користуються сервісами для онлайн-спілкування. Через «інстаграми» й «фейсбуки» вони діляться своїми історіями, досвідом, відчуттями, захопленнями, шукають однодумців. А віднедавна ще й використовують ці сервіси у професійній діяльності. Зокрема, спілкуються з батьками вихованців.

Сайт дитячого садка

            Дитячий садок веде сайт не лише для того, щоб розміщувати на ньому ключову інформацію, а й сформувати позитивний імідж, завоювати довіру батьків, представників громадськості та соціальних партнерів, залучити висококваліфікованих кадрів тощо. Щоб сайт ефективно виконував своє призначення, педагоги дотримуються вимог щодо його структури, змісту, навігації та форми подачі інформації.

            Переваги. Текстові й мультимедійні матеріали про виховання дітей, освітню політику дитячого садка, ресурсне забезпечення та досягнення дітей не лише зацікавлять батьків, а й продемонструють їм результативність роботи педагогічного колективу. Завдяки сайту батьки у зручний для них час ознайомлюються із тим, як функціонує дитячий садок. Наприклад, переглядають фото- й відеоекскурсії по його приміщеннях і території.

            Недоліки. Не всі батьки постійно відвідують сайт. Тому педагоги мусять дублювати інформацію з нього в інші канали спілкування. Скажімо, повідомляють про певний захід у вайбері, месенджері. До того ж сайт зазвичай забезпечує односторонній зв’язок.

 Особисті блог і сторінка в соцмережах

     Щоб розмістити інформацію про свою професійну діяльність і досягнення, педагоги створюють особисті сторінки в соцмережах і блоги.

    Переваги. Завдяки власним сервісам педагоги демонструють батькам професійні інтереси, знання та навички, підвищують власний авторитет. Також — консультують батьків онлайн, а для тих, хто пропустив консультацію чи збори, роблять відеозапис заходу й діляться ним.

         Електронна пошта

            Завдяки електронній пошті педагоги інформують батьків про життя груп і заходи в дитячому садку, а також надсилають їм практичні матеріали — вірші до свят, пам’ятки, фото тощо.

      Переваги. Електронну пошту групи педагоги легко створюють і використовують. Такий формат спілкування гарантує швидку доставку повідомлень батькам вихованців.

            Недоліки. На листи батьки зазвичай відповідають із затримкою. Окрім того, вони іноді довго не перевіряють свою електронну скриньку, а потім ненавмисно видаляють листи разом зі спамом або змінюють адресу електронної пошти й забувають попередити педагогів про це.

Група в соцмережі

            Якщо більшість батьків користується однією соцмережею, вихователі створюють у ній групу й інформують учасників про цікаві події дитячого садка та обговорюють у ній нагальні питання.

      Переваги. У групі батьки й педагоги спілкуються в зручний час. Обговорюють у ній деталі майбутнього заходу, діляться враженнями про минулі свята й дозвілля тощо. Також педагоги проводять у групі опитування й оперативно збирають інформацію, розміщують посилання на методичну літературу, фото- й відеоматеріали.

         Недоліки. Якщо вихователь і батьки не встановлять правила спілкування у групі, вона перетвориться на стрічку безглуздих постів. 

Чат у месенджері

          Месенджер — це програма, за допомогою якої користувачі обмінюються швидкими повідомленнями. Наприклад, Viber, WhatsApp, Skype, ICQ, Telegram.

         Переваги. Педагоги в режимі реального часу передають батькам текстові повідомлення, фото фрагментів занять чи дозвілля дітей тощо. Така тісна взаємодія з батьками допомагає педагогам полегшувати адаптацію дітей у дитячому садку.

         Недоліки. З одного боку, месенджер — це можливість «зловити» постійно зайнятих батьків, а з другого — цілодобові повідомлення. У чат групи батьки пишуть будь-коли та будь-що. Наприклад, уночі та рано вранці повідомляють, що їхня дитина не прийде в дитячий садок; скидають малюнки з побажаннями чудового дня, новини з інтернету; рекомендують магазини з іграшками та дитячим одягом тощо.

Ми розглянули шість найпоширеніших і найпростіших онлайн-сервісів для спілкування. Насправді їх значно більше. Проте ми свідомо запропонували лише шість, щоб ви не губилися в їхньому різноманітті. Обирайте найприйнятніші для вас і спілкуйтеся із задоволенням!

 

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Батьківські збори в дитячому садку в РЕЖИМІ ОНЛАЙН

           В результаті карантинних обмежень, введення військового стану, організація батьківських зборів в ЗДО проводиться в режимі онлайн, та може здаватися потенційно проблемною: крім нестандартного формату заходу, всі підготовчі роботи також доведеться вести в умовах обмеженого вибору ресурсів.

        Щоб підготуватися до проведення батьківських зборів, необхідно вибрати платформу для онлайн-трансляції, до якої матимуть доступ усі батьки. Це може бути Click Meeting, Zoom, Google Meet, YouTube. Важливо, щоб учасники зборів мали змогу не тільки слухати педагога, але і задавати питання. Наприклад, при веденні онлайн-трансляції на YouTube зворотний зв'язок може здійснюватися за допомогою коментарів. Треба заздалегідь протестувати і обговорити технічні питання, щоб в процесі спілкування з батьками не виникало технічних накладок.

            Щоб налагодити продуктивний процес взаємодії, можна залучити до проведення зборів другого вихователя, який буде переглядати питання і давати лектору найбільш важливі, ще краще - володіючи інформацією, в ході зборів давати розгорнуті відповіді. Визначити механізм фіксації результатів. Після проведення зборів слід коротко сформулювати основні тези і ключову інформацію, зробити масову розсилку батькам. Завдяки цьому вдасться актуалізувати дані в сприйнятті слухачів і донести важливі моменти до тих мам і тат, які не змогли підключитися до трансляції.

        Щоб в умовах дистанційної взаємодії налагодити продуктивний діалог з батьками, перед проведенням батьківських зборів в ЗДО в режимі онлайн необхідно провести велику підготовчу роботу. 

Для цього:

·        Узагальнити результати педагогічної діагностики - вони допоможуть мамам і татам дізнатися більше про досягнення улюблених чад за минулий навчальний рік. Сухі факти, цифри, процентні показники краще використовувати для внутрішніх звітів, а на зборах представити конкретні приклади з життя групи і дитячого садка, щоб продемонструвати успіхи і досягнення вихованців.

·        Підберіть фотографії з проведених заходів, конкурсних програм, пошукових проектів. Розкажіть батькам, які види активності були організовані в рамках створення умов для всебічного вікового розвитку.

        Розкажіть на зборах, а після розішліть батькам, інформацію про важливість дотримання режиму дня, загартовування, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в домашніх умовах.

·        Успішність проведення батьківських зборів в ЗДО онлайн допоможе гарантувати підготовка опорних матеріалів - презентації, яка дозволить визначити порядок дій вихователя і представити інформацію коротко, цікаво і доступно. Не обов'язково готувати велику кількість слайдів - досить буде декількох сторінок, на яких відображені найважливіші тези виступу, доповнені ілюстративним матеріалом - графіками, малюнками, діаграмами. 

Рекомендований план презентації для батьківських зборів в ЗДО, яке буде проводиться в режимі онлайн:

1. Загальна інформація і тема зборів, назва групи, список вихователів. В якості ілюстрації додайте групове фото.

Додатково можна уявити співвідношення хлопчиків і дівчаток, середньорічні показники відвідуваності.

2. Особливості розвитку дітей конкретних вікових груп. Для кожної вікової групи важливо виділити ті особливості, які будуть мати ключове значення, допоможуть отримати нові знання та навички.

 Наприклад, для вихованців молодшої групи це розвиток дрібної моторики, середньої і старшої - формування та тренування мовних навичок, старшої - знайомство зі шкільним життям, вивчення грамоти і азів математики.

3. Важливо показати малюків під час ігрової, пізнавально-дослідницької, творчої, трудової, проектної, музичної, виконавської, рухової видами діяльності.

4. На окрему увагу заслуговують осередки групи - центр мовного розвитку, осередок живої природи, осередок експериментування, міні-музей, бібліотека, куточок усамітнення. Ілюстративне доповнення - фотографії з Дня знань, Свята осені, Дня матері, Новорічного ранку та ін., а також щоденних занять і дозвілля. Для батьківських зборів в ЗДО в режимі онлайн потрібно підібрати фотографії таким чином, щоб забезпечити максимальне охоплення всіх вихованців.

5. Діяльність педагогів. Зробіть короткий огляд парціальних програм і технологій, які будуть застосовуватися протягом навчального року.  Нагадайте про конкурсну діяльності та її результати, проведіть коротке нагородження переможців, а після зборів - надішліть дипломи і грамоти по електронній пошті.

6. Планування. Розкажіть батькам про пріоритетні педагогічні завданнях на навчальний рік: безпосередньо освітньої діяльності, зміцнення фізичного і психологічного здоров'я дітей, всебічний розвиток дошкільнят, проектної та інноваційної діяльності, залучення профільних фахівців для поліпшення показників виховного процесу, зміцнення співпраці з сім'ями.

            На завершення зборів подякуйте батькам за приділений час і увагу. Окремо хочеться відзначити важливість завчасного планування організаційних моментів.

            Підготовка презентації є найважливішим етапом роботи, але, крім цього, необхідно в обов'язковому порядку вирішити ряд проблемних завдань. Пам'ятайте, що не дивлячись на віддалений формат взаємодії, батьки як і раніше обмежені у вільному часу. Тому батьківські збори в ЗДО, організовувати в режимі онлайн, варто почати з позначення мети зборів і ключових тем - буквально в двох реченнях.

             Щоб уникнути хаосу, відразу встановіть правила взаємодії: виступ вихователя, а після - обговорення питань, які можна задавати в чаті протягом всього заходу. Дуже важливо пообіцяти батькам дати відповідь на всі питання і виконати цю обіцянку, щоб не втратити наявні кредити довіри.

         Батьківські збори онлайн в ДНЗ має обмежуватися скороченими тимчасовими рамками з розрахунком того факту, що відповіді на питання можуть зайняти багато часу. Ну і, звичайно ж, мам і тат слід завчасно поінформувати про проведення онлайн-зустрічі.

Для цього в групі вайбер слід розмістити відповідну інформацію, за 10 днів до проведення заходу - розіслати запрошення батькам на пошту, по смс або через месенджери чи вайбер групи, а за 1-2 дня - додатково надіслати нагадування. 

 

 

Консультація для вихователів

"Організація планування роботи з навчання дітей та дорослих правилам дорожнього руху"

Проблема забезпечення безпечної поведінки людини в дорожньому русі виникла одночасно з появою першого автомобіля і загострилася в процесі інтенсивної автомобілізації. Висока швидкість руху, щільність транспортних потоків на вулицях і дорогах нашої країни швидко зростають, і будуть прогресувати надалі. Забезпечення безпеки, збереження життя і здоров'я учасників дорожнього руху є завданням державної ваги.

Враховуючи, що учасниками дорожнього руху діти стають набагато раніше, ніж учнями школи, необхідно цілеспрямовано організувати роботу освітніх установ з підготовки дітей до безпечної поведінки на дорогах, починаючи з дошкільного віку.

Аналіз дорожньо-транспортних пригод показує, що майже половина з них відбувається через неуважність дітей, відсутність у них спостережливості. Тому педагогам дошкільних установ при навчанні дітей ПДР особливу увагу необхідно приділяти розвитку у дітей таких якостей, як увага, спостережливість, координація рухів, гнучкість мислення, що сприяє розвитку психологічних якостей, що забезпечують його безпеку в процесі дорожнього руху.

В цих умовах, спираючись на можливості дошкільного дитинства, особливо актуально проводити роботу з навчання правилам безпечної поведінки дитини на вулицях і дорогах. Саме в цьому віці закладається фундамент життєвих орієнтувань в навколишньому, і все, що дитина засвоїть в дитячому саду, міцно залишиться у нього назавжди.

Навчання дітей безпечної поведінки на вулицях і дорогах, профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму - невід'ємна частина і природний компонент виховно-освітнього процесу дошкільних освітніх установ республіки.

Основними цілями підготовки дошкільнят до безпечної поведінки на дорогах є зниження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку, формування культури суспільної поведінки в процесі спілкування з дорогою.

Найважливішими завданнями виховання і навчання дітей у дитячому садку є підготовка дитини до безпечної участі в дорожньо-транспортному процесі, забезпечення особистої безпеки в умовах прискореного життєвого ритму на дорогах.

Вихователь знайомить дітей з правилами дорожнього руху, послідовно, поступово ускладнюючи програмні вимоги від заняття до заняття і від групи до групи. Наприклад, у молодшій групі під час цільових прогулянок вихователь звертає увагу малюків на рух пішоходів, транспорту, називає кольори світлофора, знайомить їх зі словами: тротуар, шофер, автомашина; уточнює назви частин автомобіля.

При побудові системи роботи з вивчення дошкільнятами правил дорожнього руху слід мати на увазі три аспекти взаємодії з транспортною системою міста:

1. Дитина - пішохід;

2. Дитина - пасажир міського транспорту;

3. Дитина - водій дитячих транспортних засобів (велосипед, снігокат, санки, ролики та ін).

У зв'язку з цим робота з виховання навичок безпечної поведінки дітей на вулицях ні в якому разі не повинна бути одноразовою акцією. Її потрібно проводити планово, систематично, постійно. Вона повинна охоплювати всі види діяльності з тим, щоб отримані знання дитина пропускав через продуктивну діяльність і потім реалізував в іграх і повсякденному житті за межами дитячого садка.

Особливе місце в системі навчання дітей необхідно приділити вивченню поширених причин дорожньо-транспортних пригод з участю дітей:

1. Вихід на проїжджу частину в невстановленому місці перед близько йде транспортом (мало хто з наших дітей має звичку зупинятися перед переходом проїжджої частини, уважно її оглядати перед переходом проїжджої частини, уважно її оглядати з поворотом голови і контролювати ситуацію ліворуч і праворуч під час руху).

2. Вихід на проїзну частину із-за автобуса, тролейбуса або іншої перешкоди (наші діти не звикли йти до пішохідного переходу, вийшовши з транспортного засобу або оглядати проїжджу частину, перш ніж вийти з-за чагарника або заметів).

3. Гра на проїжджій частині (наші діти звикли, що вся вільна територія - місце для ігор).

4. Ходьба по проїжджій частині (навіть при наявності поруч тротуару більша частина дітей має звичку йти по проїжджій частині, при цьому найчастіше зі всілякими порушеннями).

Щоб виробити у дошкільнят навички безпечної поведінки на дорозі не обов'язково вести дитину до проїжджої частини. Це можна зробити і в групі, при проведенні занять з правил дорожнього руху, маючи мінімум дорожніх символів і атрибутів.

Так, в першій молодшій групі дітей вчать розрізняти червоний і зелений кольори. Дітям можна пояснити, що червоний і зелений кольори відповідають сигналам світлофора для пішоходів. Червоний сигнал забороняє рух, а зелений дозволяє (бажано показати їм спочатку світлофори з кружечками, а потім з ляльками). При проведенні гри «Червоний - зелений» вихователь пояснює, що якщо він показує червоний гурток - треба стояти, а якщо - зелений - повернути голову наліво і направо, а потім крокувати. Так закріплюється звичка оглядатися перед виходом на проїзну частину навіть на зелений сигнал світлофора.

У другій молодшій групі діти продовжують знайомитися з різними видами транспортних засобів: вантажними та легковими автомобілями, маршрутними транспортними засобами (автобусами, тролейбусами, трамваями). Хлопці розглядають ілюстрації із зображенням машин, спостерігають за транспортом під час прогулянок. Вони вже знають, що транспортні засоби мають різні «габарити». Тут доречно відпрацювати вміння дитини «бачити» транспортний засіб (стояча або повільно рухається) як предмет, який може приховувати за собою небезпеку. Використовуючи різні ілюстрації, наочні посібники важливо навчити дітей самих знаходити такі предмети на дорозі (транспортні засоби, дерева, кущі, кучугури). А потім в ході практичних занять виробити звичку виходити з-за заважають огляду предметів, уважно дивлячись по сторонам.

Розповідаючи про призначення маршрутних транспортних засобів, вихователь знайомить дітей з правилами поведінки в громадському транспорті, згодом закріплюючи отримані знання на практиці. Уміння правильно поводитися в громадському транспорті повинно стати звичкою.

У середній групі закріплюючи поняття «тротуар» і «проїжджа частина», діти знайомляться з місцями руху машин і людей, відпрацьовують навички ходіння по тротуару, дотримуючись правої сторони.

Новим для них буде розмова про пішохідному переході, його призначення. Діти повинні навчитися знаходити його на ілюстрації в книгах, на макетах. Після чого слід пояснити дітям важливість правильного поведінки на самому пішохідному переході і при підході до нього (зупинитися на деякій відстані від краю проїзної частини, уважно оглянути проїжджу частину, повернувши голову наліво, а потім направо, при русі до середини дороги контролювати ситуацію зліва, а з середини дороги, - праворуч).

І в середній групі, і далі в старшій групі необхідно під час практичних занять регулярно відпрацьовувати навички переходу проїжджої частини. Легше всього це зробити в грі. В групі або на ігровому майданчику позначити проїжджу частину, тротуари та пішохідний перехід. Кожна дитина повинна підійти до пішохідного переходу, зупинитися на деякій відстані від нього, уважно оглянути проїжджу частину, повернувши голову наліво, а потім направо, переконавшись, що транспорту немає, вийти на пішохідний перехід, при русі до середини дороги контролювати ситуацію зліва, а з середини дороги, - праворуч. Всі дії дітей повинні бути доведені до автоматизму, правильну поведінку на пішохідному переході має стати звичкою.

У старшій групі діти повинні отримати чіткі уявлення про те, що правила дорожнього руху спрямовані на збереження життя і здоров'я людей, тому всі зобов'язані їх виконувати.

Так, в першій молодшій групі діти знайомляться з транспортними засобами: вантажним і легковим автомобілями, громадським транспортом. Визначають, з яких частин складаються машини. Навчатися розрізняти червоний і зелений кольори. Отже, в ігровому куточку повинні бути:

1. Набір транспортних засобів

2. Ілюстрації із зображенням транспортних засобів

3. Гуртки червоного і зеленого кольору, макет пішохідного світлофора.

4. Атрибути до сюжетно-рольовій грі «Транспорт» (різнокольорові рулі, шапочки різних видів машин, нагрудні знаки, жилети із зображенням того чи іншого виду транспорту і т. д.)

5. Дидактичні ігри «Збери машину» (з 4-х частин), «Постав машину в гараж», «Світлофор».

У другій молодшій групі діти продовжують роботу по розпізнаванню транспортних засобів, ознайомлюються з правилами поведінки в громадському транспорті, закріплюють вміння розрізняти червоний, жовтий, зелений кольори, знайомляться з поняттями «тротуар» і «проїжджа частина». Тому, допредметів, наявними в куточку безпеки дорожнього руху першої молодшої групи, слід додати:

1. Картинки для гри на класифікацію видівтранспорту «На чому їдуть пасажири», «Знайти таку ж картинку».

2. Найпростіший макет вулиці (бажано великий), де позначені тротуар і проїжджу частину

3. Макет транспортного світлофора (площинний).

Для дітей середньої групи новим буде розмова про пішохідному переході і його призначення, правосторонньому русі на тротуарі та проїжджій частині. Крім того, діти 4-5 років повинні чітко уявляти, що коли загоряється зелений сигнал світлофора для пішоходів і дозволяє їм рух, для водіїв в цей час горить червоний - забороняючий сигнал світлофора. Коли загоряється зелений сигнал для водіїв і дозволяє рух автомобілів, для пішоходів спалахує червоний сигнал. В куточку безпеки дорожнього руху обов'язково повинен бути:

1. Макет світлофора з переключающимися сигналами, що діє від батарейки

2. Дидактичні ігри : «Знайди свій колір», «Збери світлофор»

3. На макеті вулиці необхідно нанести пішохідний перехід.

В старшій групі діти дізнаються про дорожній рух багато нового. Саме в цьому віці відбувається знайомство з такими великими і складними темами, як «Перехрестя», «Дорожні знаки». Отже, в куточку безпеки дорожнього руху повинні з'явитися:

4. Макет перехрестя, з допомогою якого учні зможуть вирішувати складні логічні завдання з безпеки дорожнього руху, відпрацьовувати навички безпечного переходу проїжджої частини на перехресті. Бажано, щоб цей макет був зі знімними предметами, тоді діти самі зможуть моделювати вулицю.

5. Також, необхідний набір дорожніх знаків, що обов'язково входять такі дорожні знаки як: інформаційно-вказівні - «Пішохідний перехід», «Підземний пішохідний перехід», «Місце зупинки автобуса або тролейбуса»; попереджувальні знаки - «Діти»; заборонні знаки - «Рух пішоходів заборонено», «Рух на велосипедах заборонено»; наказові знаки - «Пішохідна доріжка», «Велосипедна доріжка»; знаки пріоритету - «Головна дорога», «Поступися дорогу»; знаки сервісу - «Лікарня», «Телефон», «Пункт харчування». Добре мати дрібні знаки на підставках, для роботи з макетом, і більш великі знаки на підставках для творчих, рольових ігор.

6. Дидактичні ігри: «Про що говорять знаки?», «Вгадай знак», «Де сховався знак?», «Перехрестя», «Наша вулиця»

7. Крім того, для дітей старшої групи знайомлять з роботою регулювальника. Значить, в куточку БДР повинні бути схеми жестів регулювальника, дидактична гра «Що говорить жезл?», атрибути інспектора ДПС: жезл, кашкет.

У підготовчій групі хлопці зустрічаються з проблемними ситуаціями на дорогах (так званими дорожніми «пастками»), знання дітей про Правила дорожнього руху вже систематизуються. Зміст куточка більше ускладнюється:

1. Збирається картотека «небезпечних ситуацій» (для їх показу можна зробити імпровізований телевізор або комп'ютер)

2. Організовується вікно видачі водійських посвідчень склали іспит з ПДР.

У всіх групах добре мати фланелеграф - для моделювання ситуацій на дорозі, а також набір діапозитивів з різних тем.

Куточок може бути оформлений так:

1. Єдиний стенд (розміри залежать від наявності вільної площі та кількості розміщеній інформації, але не менше 30*65 см).

2. Набір складових частин, кожна з яких призначена для розміщення окремої інформації

3. Книжка-розкладушка

Враховуючи важливу роль батьків у питанні навчання дітей правилам дорожнього руху, куточок для батьків повинен містити:

1. Інформацію про стан дорожньо-транспортного травматизму в місті

2. Причини дорожньо-транспортних пригод з участю дітей

3. Рекомендації батькам з питань навчання дітей безпечній поведінці на дорозі.

4. Перелік та опис ігор, спрямованих на закріплення у дітей вже наявних знань з Правил дорожнього руху

5. Розповіді дітей про поведінку на дорозі при русі в дитячий сад і назад з батьками

Таким чином, навчання дітей правилам безпеки дорожнього руху - це систематичний і цілеспрямований процес, у ході якого студенти отримують знання, вміння та навички, необхідні для безпечного руху.