Природнича лабораторія

«Прогулянки і спостереження в літній період»

Кожна прогулянка містить:

• ·    спостереження, які формують конкретні знання, розвивають мислення, інтерес і любов до природи, почуття красивого;
• · дидактичні ігри та експерименти, які дозволяють закріпити знання про навколишній світ у дитини, дають реальне уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, про його взаємини з іншими об'єктами і з зовнішнім середовищем;
• ·  рухливі ігри, які допомагають зняти розумове напруження від занять, виховують моральні якості;
• ·       художнє слово, яке допомагає дітям пізнавати світ, розвиває допитливість.
• ·       трудове виховання, яке допомагає оволодіти навичками і вміннями.

Влітку відкриваються нові можливості для ознайомлення дітей з природою: в природі відбувається багато змін. Збільшується час перебування дітей на ділянці (до 3,5-4 годин), тому необхідно заздалегідь продумувати діяльність дорослих і дітей на прогулянці. Щоб організувати цікаві спостереження дітей, вихователям слід добре знати послідовність настання тих чи інших явищ, природу рідного краю, екологію рослин і тварин найближчого природного оточення.

На прогулянках вихователь може ознайомити дітей з тими явищами природи, уявлення про яких складається тривалий час. Під час прогулянки дитина може в природній обстановці спостерігати явище природи, сезонні зміни, побачити, як людина перетворює природу у відповідності з вимогами життя і як природа служить людям.

Одна з частин прогулянки - колективне спостереження. Тут вирішуються основні завдання. Вихователь допомагає дітям помітити та усвідомити характерні ознаки предметів і явищ. Це досягається використанням різних прийомів (питання, загадки, вірші, обследовательские дії, ігрові прийоми). Вихователь доповнює спостереження своєю розповіддю і поясненням. Корисно в процесі спостереження використовувати дитячу художню літературу. По закінченню треба дати дітям можливість задовольнити допитливість в індивідуальних і самостійних спостереженнях і збір природничого матеріалу.

Однак, даючи завдання зібрати матеріал, слід суворо обмежувати його кількість, щоб зосередити увагу дітей тільки на певних рослинах або тваринах, крім того, враховується завдання дбайливого ставлення до природи.

Спостереження за живою природою

 

1. Спостереження за рослинами

На деревах і кущах - пишне і зелене листя. Діти розглядають листя різних дерев, відзначають, що вони різні за формою, розміром; розрізняють і називають кущі та дерева.

На клумбах - безліч різних квітів.

Лугові квіти: кульбаба, звіробій, деревій, конюшина, ромашка, пижмо, дзвіночок.

Садові: півонія, флокс, гладіолус, настурція, троянда, айстра, жоржини.

Спостереження проводяться з метою збагачення уявлень дітей про рослини. Можна розповісти про цілющі властивості знайомих рослин, з яких отримують настій, чай, сироп, масло, порошок. Деякі цілющі трави можна посадити на ділянці, організувавши фитоогород або фитогрядку. Формується вміння звертати увагу на красу природи, вміння бачити красиве, захоплюватися ним. Діти вчаться берегти рослини, не м'яти, не рвати їх без потреби.

2. Спостереження за тваринами

Продовжувати роботу по ознайомленню з тваринами. Закріплювати уявлення, отримані дітьми навесні. Тварини піклуються про дитинчат, вчать добувати їжу, ховатися від ворогів.

Дорослому потрібно пояснити дітям, що у птахів і звірів настає відповідальна пора - виходжування потомства. Діти повинні знати, як поводяться тварини, як називають їх маму і тата. Молодші імітують рухи і голосові реакції тварин, старші перераховують.

Вихованцям слід пояснити, звідки беруться безпритульні тварини, чим вони небезпечні.

3. Спостереження за птахами

Влітку діти продовжують спостерігати птахів. Звертають увагу на те, як швидко літають птахи, полюючи на комах, відзначають як часто прилітають до гнізда з кормом для пташенят.

Вихователь розповідає про те, що птахи вигодовують своїх пташенят влітку комахами, таким чином допомагаючи зберігати рослини. Можна запропонувати знайти доказ корисності птахів (подивитися кору дерев, пошукати гніздо птаха, подумати і сказати, як і чим вона годує пташенят).

Обстежуючи дерева, діти зустрінуться зі слідами руйнівної роботи жуків-короїдів і дроворубів. Діти самі зроблять висновок: «Якщо не буде птахів, то дерева загинуть».

Треба попередити дошкільнят, що гнізда птахів чіпати не можна, інакше вони перестануть жити в них. У липні вихователь звертає увагу дітей на те, як поступово стихає спів птахів.

4. Спостереження за комахами

З'являється багато комах: метелик, коник, бджола, мураха, муха, жук, комар, бабка.

Милуючись разом з дітьми метеликами, дорослий може розповісти їм, чому крила метеликів маю різну забарвлення. Виявляється, вона допомагає комахам ховатися від ворогів. У метелика павичеве око на крилах великі плями (очі). Коли підлітає пташка, метелик розкриває крила, чим лякає птицю.

Зеленого коника важко помітити на зеленій траві, проте його добре чути здалеку. Чим же він «співає»? На правому надкрылье у нього знаходиться спеціальна перетинка. А на лівому - товста жилка з дрібними зубчиками. Коли ліве надкрылье треться про праве, виходить стрекочущий звук.

Запропонувати дітям послухати стрекіт цвіркуна, поспостерігати, як скаче і ховається в траві. Викликати у дітей добре ставлення до цього звичайного суті. Божа корівка, жук. При спостереженні використовувати лупу. Розглядати ніжки-павутинки, тріщинку на спинці, крильця. Формувати бажання милуватися і оберігати живі істоти, не завдавати їм шкоди. Влітку дітям і дорослим докучають неприємні «сусіди» - мухи, оси. Проте в природі немає нічого зайвого. Поясніть дітям, що мухи знищують гниючі рослинні і тваринні рештки, будучи санітарами. Оси приносять користь, поїдаючи шкідливих комах, в тому числі і кімнатних мух. Необхідно формувати у дітей дбайливе ставлення до комах.

Спостереження за неживою природою

1. Сезонні і погодні явища

Сонце світить яскраво. Дощі рідкісні, теплі, іноді - зливові, з блискавкою, громом і градом. Під час спостережень за дощем дітей підводять до розуміння причин різного характеру опадів взимку і влітку, їх залежності від температури повітря. Вихователь вчить дітей не боятися грози, але дотримуватися обережності, не ховатися під високими деревами під час грози.

Цікаво спостерігати ранкову і вечірню росу, туман, пояснювати причину їх утворення. На початку літа буває прохолодно, погода часто змінюється. З середини червня стає жарко. Показувати і уточнювати: погожий день, літній дощ. Пов'язувати сезонні умови з полегшеною одягом дітей. Прослуховування віршів сприяє барвистому сприйняття і підводить дітей до поняття - літо червоне. Показати яскраве сезонне явище - веселку.

Старші діти навчаються за окремими ознаками визначати стан погоди. Середина літа настає в липні, з моменту цвітіння липи. Липень - найспекотніший місяць року, часто бувають зливи, грози. У водоймі тепла вода, можна купатися. В серпні відбувається спад літа. Дні стоять теплі, але сонце вже не пече так сильно, як в липні. Закінчуються грози, з'являються прохолодні вітри, тумани. Вода у водоймах остигає. Для того, щоб показати дітям, що влітку буває найдовший день, продовжують спостереження за часом сходу і заходу сонця, які проводяться в різні сезони.

На основі знайомства з народними прикметами діти вчаться помічати зміни в природі, прогнозувати стан погоди.

2. Спостереження за працею дорослого

Продовжувати роботу, включаючи дітей до виконання трудових дій вихователя. Спонукати дітей брати участь в збиранні врожаю.

У літній період дітям пропонують виконувати трудові дії різної мотивації:

- допомога дорослому (прибирання майданчика);

- турбота про живих істот (погодуємо птахів, котиків, собачок);

- спорудження будівель з метою розгортання казкових сюжетів;

- прикраса ділянки (красиві прапорці, квіти і т.д.);

- робота на городі (полив, прополка, розпушування);

- робота на квітнику (полив, прополка, розпушування, збір насіння).

3. Ігри на прогулянці

Влітку гра займає велике місце в житті дітей. Близькість до природи, сонце, тепло, перебування на повітрі - все це створює позитивний емоційний настрій і підсилює тягу до гри. Нові яскраві враження збагачують зміст дитячих ігор. Велика кількість різноманітного природного матеріалу - піску, води, шишок, гілочок, жолудів, камінців тощо - сприяє розвитку творчого задуму в грі, здійснення задуманого сюжету.

Тематика ігор влітку значно багатше і різноманітніше. Особливо важливо влітку використовувати гру для створення у дітей гарного настрою, почуття задоволеності, бадьорості, адже це запорука здоров'я, гарного відпочинку та повноцінного розвитку дитини. Важливою передумовою для організації ігрової діяльності є створення середовища.

На групових ділянках створюються умови для всіх видів ігор. Розміщуючи на ділянці різні споруди і пристосування для ігор, необхідно залишити просторий майданчик для вільної діяльності дітей, рухливих ігор та ігор з моторними іграшками.

З великим задоволенням діти грають в сюжетно-рольові ігри в затишних альтанках, під навісами, в будиночках. Добре мати на групових ділянках нескладні конструкції - літак, ракета, автобус та ін.

Влітку особливо важливо стежити за чистотою іграшок і матеріалів - їх необхідно щодня мити. Організовуючи ігрову діяльність дітей протягом дня, слід враховувати погоду. У спекотну погоду діти повинні грати в спокійні ігри. Проводити їх потрібно в затінених місцях ділянки. В цей час гарні ігри з водою, пускання мильних бульбашок, настільні ігри. У похмурі дні повинно бути більше рухливих спортивних ігор.

Важливо викликати інтерес дітей до всіх видів ігор, так як різноманітність ігор і їх розумне поєднання сприяють різнобічному розвитку. Протягом усього літа діти з задоволенням приймають участь у пропонованих дорослим рухливих іграх, які несуть у собі великий емоційний потенціал і зміцнюють здоров'я малюків.

 

 Методичні рекомендації 

"Профілактика травматизму та нещасних випадків: методичні аспекти викладання БЖД"

         Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. Особливо це проявляється у літній період, бо літо завдяки своїм сприятливим погоднім умовам і широкому аспекту природних факторів розкриває великі можливості для організації активної рухової діяльності на свіжому повітрі. Але відсутність життєвого досвіду нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Тому одним із аспектів боротьби за здоров'я дитини є профілактика травматизму.

         Напрями попередження дитячого травматизму: 

1) усунення травмонебезпечних ситуацій, які пов'язані з невпорякованим зовнішнім середовищем; 

2) систематичне навчання дітей основ профілактики травматизму. 

        Важливо при цьому не розвивати у дитини відчуття страху, а навпаки, вселяти їй віру у те, що небезпеку можна оминути, якщо вести себе правильно. 

Кидання каміння, піску, гілок ⇒ травма обличчя, очей. 

Як попередити: 

• щоденний огляд території, прибирання каміння; 
• відсутність сухостою; 
• вихователю слідкувати за правильним використанням піску; 
• бесіда з дітьми; 
• наявність кришок на пісочницях.

Вживання отруйних грибів, рослин ⇒ отруєння організму. 

Як попередити: 

• перевіряти щоденно стан зелених насаджень (на відсутність колючок, отруйних грибів, рослин); 
• проводити заняття, бесіди щодо шкідливості отруйних грибів та рослин; 
• наочна демонстрація отруйних грибів та рослин.

Небезпечні комахи ⇒ алергенні прояви, дрібні ранки, свербіж. 

Як попередити: 

• не дозволяти дітям ходити босоніж по траві, сидіти та лежати на землі, не перевіривши попередньо поверхню; 
• регулярно оглядати територію дошкільного закладу та видаляти з неї гнізда комах; 
• не дозволяти дітям їсти на вулиці солодке, що привертає увагу комах; 
• контролювати дотримання дітьми-алергіками дієти; 

Теплові удари ⇒ підняття температури, втрата свідомості. 

Як попередити: 

• одягати дітей згідно сезону, стану погоди; 
• дотримуватись питного режиму; 
• забезпечення тіньового павільйону; 
• не виходити на вулицю відразу після вживання їжі; 
• знижувати темп руху під час спеки. 

Необережне поводження з дрібним матеріалом ⇒ задуха, травми верхніх дихальних шляхів, травми вуха. 

Як попередити: 

• при відборі матеріалу приділяти особливу увагу його безпечності; 
• гра дітей з дрібним матеріалом має бути під постійним спостереженням дорослого.

 "Ігри з елементами логопедії та корекції- як засіб розвитку мовлення та психофізичних процесів дошкільників"

              Логопедичні ігри сприяють розвитку та корекції звуковимови дітей в дошкільному віці. Для того, щоб результати були дієвими потрібно займатися з дітьми із задоволенням, проводити логопедичні заняття в цікавій ігровій формі. 

              Для розвитку мовлення та мислення дітей - мовні ігри відіграють та мають велике значення, тому що вони активізують, збагачують дитячий словниковий запас, покращують фонематичний слух. 

              Насамперед до логопедичних ігор відносять: артикуляційну, пальчикову та дихальну гімнастику. Вчитель-логопед знайомить діток з їхнім язичком, ротиком, мімікою розповідаючи та показуючи все за допомогою дзеркала та цікавою ігровою розповіддю. 

              Заняття з вчителем-логопедом починається із дихальної, або артикуляційної гімнастики. Тому, що потрібно підготувати артикуляційний апарат до правильної вимови звуків. Діти повині навчитися правильно напружувати та розслабляти язик, керувати його рухами, утримувати в відповідному положенні, правильно працювати губами. 

              Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струмення повітря, необхідного для вимови звуків. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується.

              В якості розвивальних ігрових технологій в логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку використовують дидактичні ігри. Вони дають можливість в емоційній формі організувати та виправляти дітей щодо раніше набутих слів та фраз, активізувати їх словник.

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, 

сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м’яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

Ігри та вправи на подолання заікання

Вправи для зняття м’язової напруги

При заіканні часто напружені м’язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м’язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.

«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

Вправи для розвитку мовного дихання

Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)

«Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

 «Відкриваємо серце музиці – розвиток 

емоційного здоров’я дошкільників через музикотерапію»

Вправа-привітання: «Проспівай своє ім’я»

Хід вправи: Ведучий пропонує учасникам привітатися незвично. Кожен по черзі має не просто назвати себе, а проспівати своє ім’я.

Ритмомовленнєва гра. 

Вправа «Ми тупаємо ногами»

Хід вправи: Учасники стають у коло. Ритмічно промовляючи текст, виконують відповідні рухи (тупання, плескання, кивання). На другій частині тексту переходять до бігу по колу.

Ми потупаєм ногами,

Ми поплескаєм руками,

Покиваєм головою,

Помахаємо рукою.

А тепер ми біжимо, біжимо, біжимо.

Всі по колу біжимо, біжимо, біжимо.

За сигналом «Стоп!» діти зупиняються в колі, знов виконують ті самі рухи, а відтак біжать у протилежну напрямку.

Пальчикова гімнастика. 

Вправа «Долоні»

Хід вправи: Через ігровий сюжет (пальчики «живуть», «ліплять», «будують») учасники виконують ізольовані рухи пальцями. Завершується вправа м’яким розслабленням кистей на поверхні столу.

Мімічний масаж.

Вправа «Веселий вулик» (ігрова вібротонізація резонаторів)

Хід вправи:

1. Етап візуалізації: учасникам пропонується уявити, що кожна ділянка обличчя -  це квітка, яка має «прокинутися», а пальці рук - крильця бджілок, що перелітають з квітки на квітку.

2. Тактильно-звукова активація: педагоги імітують рух бджілок, здійснюючи легке пальцеве постукування по різних зонах, одночасно вимовляючи відповідний звук:

Зона лоба: гучне «В-В»

Зона носа: загадкове «ГМ-М»

Зона губ: дзвінке «В-В»

Зона щік: інтенсивне «З-З»

Зона грудей: глибоке «Ж-Ж»

Вокалотерапія. Вправа «Голосові хвилі»

Хід вправи:

1. Налаштування: учасники роблять глибокий вдих, максимально розслабляючи м’язи шиї та плечового поясу.

2. Рівний тон: на м’якому видиху проспівуються голосні звуки [а], [е], [і] на одній висоті, що символізує стан внутрішнього спокою.

3. Моделювання хвиль: слідуючи за рухом руки ведучого, учасники плавно змінюють висоту голосу - піднімають її вгору (гребінь хвилі) та опускають донизу (спуск), уникаючи різких переходів.

4. Варіативність: вправа повторюється з різною гучністю та амплітудою, що дозволяє відчути гнучкість голосового апарату.

Психогімнастика. Етюд «Я - квітка»

Хід вправи: Учасники присідають, повільно піднімаються, імітуючи ріст та розкриття пелюсток. Використовують плавні рухи рук для передачі взаємодії з вітром і сонцем. У момент появи «загрози» (хтось хоче зірвати квітку) учасники мають пластично відобразити страх і беззахисність, а після «порятунку» - повернутися до стану цілісності та радості.

Вихователь: Давайте уявимо, що кожен із вас - маленька насінина, яка потрапила в ямку. 

Вас зігріває сонечко, поливає дощик і ви починаєте підростати. 

З маленької насінинки виросла квітка і розквітла. 

Її зігріває сонечко, гойдає вітерець. 

До квітки прилітають метелики, бджілки. Яка корисна квітка! Відчуйте в серці радість від її користі. 

Аж раптом прибігли діти і хочуть зірвати квітку. Відчуйте страх!

Квітка не може втекти і сказати: «Я жити хочу!» Проте, ви її не зірвали, відчули страх квітки. Зраділа вона: «Я жива!»  Посміхніться квітці.

          Кінезіотерапія. Вправа «Біля моря»

Хід вправи: Учасники імітують ритм моря: на вдиху ноги повільно згинаються в колінах («хвиля набігає»), на видиху  -  плавно випрямляються.

Вихователь. Ми з вами опинилися на березі моря. Тихо набігають хвилі. Пригріває лагідне тепле сонечко. Від легкого вітерцю набігають хвилі (ноги згинаємо повільно-повільно). Вода відійшла (ноги випрямляємо). Сонечко припікає, набираємо в руки пісочок, глибоко вдихаємо морське повітря. Пісочок прохолодний, сипучий, випускаємо його з рук (розтискаємо пальці - видих). Нам не хочеться рухатися. Ми слухаємо море, дихаємо морським повітрям.

Релаксація. Вправа «Тиша»

Хід вправи: Учасники ходять по колу, промовляючи заспокійливий текст про тишу біля ставка. На останньому слові вони завмирають у довільній позі на 10 секунд, намагаючись не поворухнутися.

Тиша біля ставка,

Не колишеться вода,

Не шумить трава -

Засинає дітвора!

Результат: стабілізація нервової системи через вольове гальмування, тренування вестибулярного апарату.

Релаксація. Вправа «Політ на кленовому листочку»

Хід вправи: Учасники лежать у зручній позі з заплющеними очима. Під голос ведучого вони здійснюють «подорож», відчуваючи тепло від кольору листка, прохолоду води та ніжність сонячних променів. Вправа завершується м’яким виходом зі стану медитації.

Уявіть , що ви маленькі гномики. Йдете лісом, і кожний із вас знайшов кленовий листочок… Хто - жовтий, хто - червоний. Від нього розливається тепло по всьому тілу. Раптом вітерець підняв листочок у повітря, і ви полетіли на ньому. Летите високо, все, що знаходиться внизу,  здається вам маленьким. А ось і наше озерце. Листочок пустився на воду і перетворився на човника. Він погойдується на хвилях… Підставили щічки до сонечка, нехай воно їх трішки попестить своїми промінчиками. Налетів вітерець, і ви знову піднялися вгору… Ось наш садок, і вам час повертатися до свого будиночка. Подякували листочку… Попрощалися…

Релаксація. Слухання звуків природи. Вправа «Чарівні звуки»

Хід вправи: Учасники перебувають у стані спокою (лежачи або сидячи у розслабленій позі). Ведучий пропонує повністю зосередитися на одному конкретному звуці в аудіозаписі (наприклад, лише на звуці води), а потім плавно перемикати увагу на інші звуки. Важливо дотримуватися повної тиші в залі.

Рефлексія. Вправа «Слухай і малюй»

Хід вправи: Після завершення релаксації учасникам пропонується, не розмовляючи, підійти до робочих місць і за допомогою кольору та ліній зобразити свій нинішній стан. Це може бути як конкретний образ (квітка, море, сонце), так і абстрактні кольорові плями.