Методичні рекомендації

«Організація сучасного освітнього середовища ЗДО як умова якісної дошкільної освіти»

(відповідно до Листа МОН України №1/17680-26 від 17.08.2026)

Проєктування якісного освітнього середовища МОН визначає, як одне із найважливіших професійних завдань педагогічного колективу. Потрібно не лише організувати простір чи дібрати обладнання та навчально-дидактичного забезпечення. В освітньому середовищі слід створити умови для організації різних видів діяльності дітей і забезпечити формування компетентностей, визначених Державним стандартом дошкільної освіти.

Під час проєктування освітнього середовища слід брати до уваги Орієнтовні переліки матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення закладу дошкільної освіти, затверджені наказом МОН від 13.08.2025 № 1138. У документі зокрема йдеться про осередки розвитку для дітей раннього та дошкільного віку, які можна облаштувати як у приміщеннях, так і на території ЗДО.

Під час організації освітнього середовища МОН рекомендує дотримуватися принципів гендерної чутливості. Для цього варто:

·        забезпечити дітей матеріалами та іграшками без гендерних стереотипів;

·        створити рівні можливості для розвитку інтересів і здібностей кожної дитини;

·        обговорювати ситуації, у яких проявляються стереотипні уявлення чи упередження;

·        враховувати статеві особливості в організації щоденних справ дітей.

МОН також підкреслює право педагогів на професійну автономію. Педагогічні працівники можуть:

·        самостійно проєктувати осередки розвитку та визначати їх наповнення відповідно до потреб дітей своєї групи;

·        змінювати зміст осередків залежно від інтересів дітей, пори року, освітніх завдань.

Матеріали слід розмащувати на відкритих полицях на «рівні очей дитини». Це дає змогу дошкільникам вільно брати їх і повертати на місце без допомоги дорослого.

Безпечне освітнє середовище

Безпечне освітнє середовище має забезпечувати не лише збереження життя та здоров’я дітей і працівників, а й унеможливлювати заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової або моральної шкоди.

Компоненти безпечного освітнього середовища в ЗДО:

1.      Безпека території, будівель і приміщень – дотримання санітарних, протипожежних і будівельних норм і правил.

2.      Дотримання вимог пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, санітарного законодавства — системні інструктажі та контроль.

3.      Кібербезпека й захист персональних даних.

4.      Безпечність харчування — безпечність і якість харчових продуктів, якісні послуги з харчування.

5.      Психологічна безпека, протидія насильству та булінгу.

6.      Запобігання вживанню й поширенню на території ЗДО алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

7.      Захист від пропаганди та/або агітації, зокрема з використанням кіберпростору.

Безпечне освітнє середовище не обмежується лише фізичним та психологічним захистом дитини. Воно має бути педагогічно доцільним, психологічно комфортним, пізнавально стимульним та сприятливим для розвитку в дитини навичок безпечної взаємодії з навколишнім світом.

Для того, щоб формувати в дітей навички відповідальної та безпечної поведінки МОН рекомендує створити в ЗДО осередок безпеки. Під час його облаштування доцільно передбачити такі тематичні напрями:

·        мінна безпека;

·        безпека дорожнього руху;

·        домедична допомога;

·        пожежна та техногенна безпека,

·        безпечна взаємодія з людьми;

·        поведінка у довкіллі.

До створення окремих матеріалів осередку доцільно залучати дітей старшого дошкільного віку.

Здорове освітнє середовище

Створення здорового освітнього середовища передбачає забезпечення балансу рухової активності, навчального навантаження й відпочинку, формування навичок особистої гігієни та здорового харчування, а також використання ергономічних підходів в організації освітнього простору. Водночас важливими складниками є психологічний супровід дітей, розвиток культури діалогу, ненасильницького спілкування та підтримка емоційного добробуту.

Педагогічні працівники забезпечують реалізацію заходів з охорони здоров’я дітей, зокрема:

·        упроваджують в освітньому процесі засади здорового способу життя, екологічного мислення та формують гігієнічні навички;

·        систематично спостерігають за станом здоров’я вихованців під час їх перебування в групі та інформують керівника закладу освіти і батьків у разі його погіршення;

·        надають за потреби домедичну допомогу при невідкладних станах;

·        забезпечують оптимальний розподіл рухової активності, фізичних та інтелектуальних навантажень відповідно до розпорядку дня і гігієнічних норм;

·        формують рухові навички з урахуванням фізичних можливостей і стану здоров’я кожної дитини.

Для того щоб формувати в дітей культуру здорового способу життя, МОН рекомендує створити в ЗДО осередок здоров’я. Його використовують не лише для ознайомлення із правилами здорового способу життя, а й для організації різних видів діяльності, під час яких діти набувають практичного досвіду здоров’язбережувальної поведінки.

Тематичні напрями осередку здоров’я:

1.     Рухова активність і фізичний розвиток.

2.     Здорове харчування й питний режим.

3.     Особиста гігієна.

4.     Психічне здоров’я та емоційний добробут.

5.     Ми різні, ми рівні.

6.     Цифрова гігієна й безпечна поведінка в інформаційному середовищі

Створювати окремий осередок, який би об’єднував усі теми, не обов’язково. Головне, щоб вони були інтегровані в освітнє середовище. Усі осередки, створені в групі, мають функціонувати як єдина система. Їх наповнення варто оновлювати відповідно до освітніх завдань, інтересів дітей і сезону.

Інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище

Інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище має забезпечувати:

·        безбар’єрність і фізичну доступність освітнього середовища;

·        застосування універсального дизайну та розумного пристосування;

·        психолого-педагогічний та, за потреби, корекційно-розвитковий супровід дітей з ООП;

·        індивідуалізацію освітнього процесу;

·        командну взаємодію педагогічних працівників, асистента вихователя, фахівців, залучених до психолого-педагогічного супроводу, та батьків дитини;

·        використання допоміжних засобів навчання, комунікації та розвитку відповідно до індивідуальних потреб дитини;

·        створення атмосфери поваги, недискримінації, прийняття різноманітності та забезпечення рівної участі кожної дитини в усіх видах діяльності.

Важливою складовою інклюзивного освітнього середовища є ресурсний осередок. Його створюють, щоб забезпечити індивідуалізовану підтримку дітей відповідно до їхніх освітніх потреб.

Осередок може функціонувати як окремий простір у групі, де проводять індивідуальні й підгрупові заняття, розвивають сенсорний досвід, комунікативні навички й навички самообслуговування, дрібної і великої моторики, емоційної саморегуляції, самостійності та соціальної взаємодії.

Під час організації такого простору доцільно використовувати візуальне позначення осередків діяльності, інструкцій і таймерів тощо. Наповнювати ресурсний осередок необхідно з урахуванням висновку інклюзивно-ресурсного центру та індивідуальної програми розвитку дитини.

Ресурсний осередок потрібно використовувати не ізольовано, а як ресурс для організації освітнього процесу всієї групи, забезпечуючи участь кожної дитини в спільній діяльності із дотриманням принципів універсального дизайну і розумного пристосування.

 

Природнича лабораторія

«Прогулянки і спостереження в літній період»

Кожна прогулянка містить:

• ·    спостереження, які формують конкретні знання, розвивають мислення, інтерес і любов до природи, почуття красивого;
• · дидактичні ігри та експерименти, які дозволяють закріпити знання про навколишній світ у дитини, дають реальне уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, про його взаємини з іншими об'єктами і з зовнішнім середовищем;
• ·  рухливі ігри, які допомагають зняти розумове напруження від занять, виховують моральні якості;
• ·       художнє слово, яке допомагає дітям пізнавати світ, розвиває допитливість.
• ·       трудове виховання, яке допомагає оволодіти навичками і вміннями.

Влітку відкриваються нові можливості для ознайомлення дітей з природою: в природі відбувається багато змін. Збільшується час перебування дітей на ділянці (до 3,5-4 годин), тому необхідно заздалегідь продумувати діяльність дорослих і дітей на прогулянці. Щоб організувати цікаві спостереження дітей, вихователям слід добре знати послідовність настання тих чи інших явищ, природу рідного краю, екологію рослин і тварин найближчого природного оточення.

На прогулянках вихователь може ознайомити дітей з тими явищами природи, уявлення про яких складається тривалий час. Під час прогулянки дитина може в природній обстановці спостерігати явище природи, сезонні зміни, побачити, як людина перетворює природу у відповідності з вимогами життя і як природа служить людям.

Одна з частин прогулянки - колективне спостереження. Тут вирішуються основні завдання. Вихователь допомагає дітям помітити та усвідомити характерні ознаки предметів і явищ. Це досягається використанням різних прийомів (питання, загадки, вірші, обследовательские дії, ігрові прийоми). Вихователь доповнює спостереження своєю розповіддю і поясненням. Корисно в процесі спостереження використовувати дитячу художню літературу. По закінченню треба дати дітям можливість задовольнити допитливість в індивідуальних і самостійних спостереженнях і збір природничого матеріалу.

Однак, даючи завдання зібрати матеріал, слід суворо обмежувати його кількість, щоб зосередити увагу дітей тільки на певних рослинах або тваринах, крім того, враховується завдання дбайливого ставлення до природи.

Спостереження за живою природою

 

1. Спостереження за рослинами

На деревах і кущах - пишне і зелене листя. Діти розглядають листя різних дерев, відзначають, що вони різні за формою, розміром; розрізняють і називають кущі та дерева.

На клумбах - безліч різних квітів.

Лугові квіти: кульбаба, звіробій, деревій, конюшина, ромашка, пижмо, дзвіночок.

Садові: півонія, флокс, гладіолус, настурція, троянда, айстра, жоржини.

Спостереження проводяться з метою збагачення уявлень дітей про рослини. Можна розповісти про цілющі властивості знайомих рослин, з яких отримують настій, чай, сироп, масло, порошок. Деякі цілющі трави можна посадити на ділянці, організувавши фитоогород або фитогрядку. Формується вміння звертати увагу на красу природи, вміння бачити красиве, захоплюватися ним. Діти вчаться берегти рослини, не м'яти, не рвати їх без потреби.

2. Спостереження за тваринами

Продовжувати роботу по ознайомленню з тваринами. Закріплювати уявлення, отримані дітьми навесні. Тварини піклуються про дитинчат, вчать добувати їжу, ховатися від ворогів.

Дорослому потрібно пояснити дітям, що у птахів і звірів настає відповідальна пора - виходжування потомства. Діти повинні знати, як поводяться тварини, як називають їх маму і тата. Молодші імітують рухи і голосові реакції тварин, старші перераховують.

Вихованцям слід пояснити, звідки беруться безпритульні тварини, чим вони небезпечні.

3. Спостереження за птахами

Влітку діти продовжують спостерігати птахів. Звертають увагу на те, як швидко літають птахи, полюючи на комах, відзначають як часто прилітають до гнізда з кормом для пташенят.

Вихователь розповідає про те, що птахи вигодовують своїх пташенят влітку комахами, таким чином допомагаючи зберігати рослини. Можна запропонувати знайти доказ корисності птахів (подивитися кору дерев, пошукати гніздо птаха, подумати і сказати, як і чим вона годує пташенят).

Обстежуючи дерева, діти зустрінуться зі слідами руйнівної роботи жуків-короїдів і дроворубів. Діти самі зроблять висновок: «Якщо не буде птахів, то дерева загинуть».

Треба попередити дошкільнят, що гнізда птахів чіпати не можна, інакше вони перестануть жити в них. У липні вихователь звертає увагу дітей на те, як поступово стихає спів птахів.

4. Спостереження за комахами

З'являється багато комах: метелик, коник, бджола, мураха, муха, жук, комар, бабка.

Милуючись разом з дітьми метеликами, дорослий може розповісти їм, чому крила метеликів маю різну забарвлення. Виявляється, вона допомагає комахам ховатися від ворогів. У метелика павичеве око на крилах великі плями (очі). Коли підлітає пташка, метелик розкриває крила, чим лякає птицю.

Зеленого коника важко помітити на зеленій траві, проте його добре чути здалеку. Чим же він «співає»? На правому надкрылье у нього знаходиться спеціальна перетинка. А на лівому - товста жилка з дрібними зубчиками. Коли ліве надкрылье треться про праве, виходить стрекочущий звук.

Запропонувати дітям послухати стрекіт цвіркуна, поспостерігати, як скаче і ховається в траві. Викликати у дітей добре ставлення до цього звичайного суті. Божа корівка, жук. При спостереженні використовувати лупу. Розглядати ніжки-павутинки, тріщинку на спинці, крильця. Формувати бажання милуватися і оберігати живі істоти, не завдавати їм шкоди. Влітку дітям і дорослим докучають неприємні «сусіди» - мухи, оси. Проте в природі немає нічого зайвого. Поясніть дітям, що мухи знищують гниючі рослинні і тваринні рештки, будучи санітарами. Оси приносять користь, поїдаючи шкідливих комах, в тому числі і кімнатних мух. Необхідно формувати у дітей дбайливе ставлення до комах.

Спостереження за неживою природою

1. Сезонні і погодні явища

Сонце світить яскраво. Дощі рідкісні, теплі, іноді - зливові, з блискавкою, громом і градом. Під час спостережень за дощем дітей підводять до розуміння причин різного характеру опадів взимку і влітку, їх залежності від температури повітря. Вихователь вчить дітей не боятися грози, але дотримуватися обережності, не ховатися під високими деревами під час грози.

Цікаво спостерігати ранкову і вечірню росу, туман, пояснювати причину їх утворення. На початку літа буває прохолодно, погода часто змінюється. З середини червня стає жарко. Показувати і уточнювати: погожий день, літній дощ. Пов'язувати сезонні умови з полегшеною одягом дітей. Прослуховування віршів сприяє барвистому сприйняття і підводить дітей до поняття - літо червоне. Показати яскраве сезонне явище - веселку.

Старші діти навчаються за окремими ознаками визначати стан погоди. Середина літа настає в липні, з моменту цвітіння липи. Липень - найспекотніший місяць року, часто бувають зливи, грози. У водоймі тепла вода, можна купатися. В серпні відбувається спад літа. Дні стоять теплі, але сонце вже не пече так сильно, як в липні. Закінчуються грози, з'являються прохолодні вітри, тумани. Вода у водоймах остигає. Для того, щоб показати дітям, що влітку буває найдовший день, продовжують спостереження за часом сходу і заходу сонця, які проводяться в різні сезони.

На основі знайомства з народними прикметами діти вчаться помічати зміни в природі, прогнозувати стан погоди.

2. Спостереження за працею дорослого

Продовжувати роботу, включаючи дітей до виконання трудових дій вихователя. Спонукати дітей брати участь в збиранні врожаю.

У літній період дітям пропонують виконувати трудові дії різної мотивації:

- допомога дорослому (прибирання майданчика);

- турбота про живих істот (погодуємо птахів, котиків, собачок);

- спорудження будівель з метою розгортання казкових сюжетів;

- прикраса ділянки (красиві прапорці, квіти і т.д.);

- робота на городі (полив, прополка, розпушування);

- робота на квітнику (полив, прополка, розпушування, збір насіння).

3. Ігри на прогулянці

Влітку гра займає велике місце в житті дітей. Близькість до природи, сонце, тепло, перебування на повітрі - все це створює позитивний емоційний настрій і підсилює тягу до гри. Нові яскраві враження збагачують зміст дитячих ігор. Велика кількість різноманітного природного матеріалу - піску, води, шишок, гілочок, жолудів, камінців тощо - сприяє розвитку творчого задуму в грі, здійснення задуманого сюжету.

Тематика ігор влітку значно багатше і різноманітніше. Особливо важливо влітку використовувати гру для створення у дітей гарного настрою, почуття задоволеності, бадьорості, адже це запорука здоров'я, гарного відпочинку та повноцінного розвитку дитини. Важливою передумовою для організації ігрової діяльності є створення середовища.

На групових ділянках створюються умови для всіх видів ігор. Розміщуючи на ділянці різні споруди і пристосування для ігор, необхідно залишити просторий майданчик для вільної діяльності дітей, рухливих ігор та ігор з моторними іграшками.

З великим задоволенням діти грають в сюжетно-рольові ігри в затишних альтанках, під навісами, в будиночках. Добре мати на групових ділянках нескладні конструкції - літак, ракета, автобус та ін.

Влітку особливо важливо стежити за чистотою іграшок і матеріалів - їх необхідно щодня мити. Організовуючи ігрову діяльність дітей протягом дня, слід враховувати погоду. У спекотну погоду діти повинні грати в спокійні ігри. Проводити їх потрібно в затінених місцях ділянки. В цей час гарні ігри з водою, пускання мильних бульбашок, настільні ігри. У похмурі дні повинно бути більше рухливих спортивних ігор.

Важливо викликати інтерес дітей до всіх видів ігор, так як різноманітність ігор і їх розумне поєднання сприяють різнобічному розвитку. Протягом усього літа діти з задоволенням приймають участь у пропонованих дорослим рухливих іграх, які несуть у собі великий емоційний потенціал і зміцнюють здоров'я малюків.

 

 Методичні рекомендації 

"Профілактика травматизму та нещасних випадків: методичні аспекти викладання БЖД"

         Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. Особливо це проявляється у літній період, бо літо завдяки своїм сприятливим погоднім умовам і широкому аспекту природних факторів розкриває великі можливості для організації активної рухової діяльності на свіжому повітрі. Але відсутність життєвого досвіду нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Тому одним із аспектів боротьби за здоров'я дитини є профілактика травматизму.

         Напрями попередження дитячого травматизму: 

1) усунення травмонебезпечних ситуацій, які пов'язані з невпорякованим зовнішнім середовищем; 

2) систематичне навчання дітей основ профілактики травматизму. 

        Важливо при цьому не розвивати у дитини відчуття страху, а навпаки, вселяти їй віру у те, що небезпеку можна оминути, якщо вести себе правильно. 

Кидання каміння, піску, гілок ⇒ травма обличчя, очей. 

Як попередити: 

• щоденний огляд території, прибирання каміння; 
• відсутність сухостою; 
• вихователю слідкувати за правильним використанням піску; 
• бесіда з дітьми; 
• наявність кришок на пісочницях.

Вживання отруйних грибів, рослин ⇒ отруєння організму. 

Як попередити: 

• перевіряти щоденно стан зелених насаджень (на відсутність колючок, отруйних грибів, рослин); 
• проводити заняття, бесіди щодо шкідливості отруйних грибів та рослин; 
• наочна демонстрація отруйних грибів та рослин.

Небезпечні комахи ⇒ алергенні прояви, дрібні ранки, свербіж. 

Як попередити: 

• не дозволяти дітям ходити босоніж по траві, сидіти та лежати на землі, не перевіривши попередньо поверхню; 
• регулярно оглядати територію дошкільного закладу та видаляти з неї гнізда комах; 
• не дозволяти дітям їсти на вулиці солодке, що привертає увагу комах; 
• контролювати дотримання дітьми-алергіками дієти; 

Теплові удари ⇒ підняття температури, втрата свідомості. 

Як попередити: 

• одягати дітей згідно сезону, стану погоди; 
• дотримуватись питного режиму; 
• забезпечення тіньового павільйону; 
• не виходити на вулицю відразу після вживання їжі; 
• знижувати темп руху під час спеки. 

Необережне поводження з дрібним матеріалом ⇒ задуха, травми верхніх дихальних шляхів, травми вуха. 

Як попередити: 

• при відборі матеріалу приділяти особливу увагу його безпечності; 
• гра дітей з дрібним матеріалом має бути під постійним спостереженням дорослого.