Консультація для вихователів

"Педагогічна етика у спілкуванні з дітьми, 

батьками та колегами"

          Вихователь у групі – найголовніша людина для маленької дитини. Вона повністю довіряє вихователю, наділяє його авторитетом і всілякими перевагами: розумом, красою, добротою. І це не дивно, оскільки все життя малюка в дошкільному закладі залежить від головного дорослого. Саме він вирішує, коли можна гратися, коли піти на прогулянку, помалювати, побігати, а коли можна з усіма дітьми спокійно посидіти і послухати казку, розповідь, оповідання. Він влаштовує цікаві ігри, конкурси, вистави, читає книжки. Саме він є суддею у розв’язанні дитячих конфліктів, вводить правила; він усе знає і може допомогти, підтримати, похвалити, а може не помітити, насварити чи відштовхнути.

1.                                                                                                  Спілкування з дитиною:

• Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромі­нюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.
• Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.
• Частіше використовуйте "Я-повідомлення",таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише за­раз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає ді­тям гратися".
• Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.
• При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.
• Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.
• Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.
• Намагайтеся створювати і підтримувати по­зитивну атмосферу,дбайте про "збереження об­личчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві кон­флікту, підтримати його.

2

     Спілкування з батьками:

1. Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:

- якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб...

- я розумію вашу точку зору, проте...

- мені було б легше спілкуватися з вашою дитиною, якщо б...

- у вашої дитини чудово виходить робити... та треба попрацювати над...

2. Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання:

- я помітила, що дитина почала...

- я цікавлюся, як вихователь, який працює з вашою дитиною, а не як стороння особа...

- на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з вашою дитиною.

 

   Спілкування з колегами:

• Під час спілкування з колегами з робочих питань не потрібно боятися ставити запитання, оскільки ваш досвід роботи менший за досвід вихователів, і те, що зрозуміло їм, може бути не зрозуміло вам.
• Вислухавши старшого колегу, відстоюйте свою думку, якщо ви впевнені в своїй правоті.
• Використовуючи досвід старших колег, не забувайте про власні отримані новітні знання.