Методичні рекомендації

«Організація сучасного освітнього середовища ЗДО як умова якісної дошкільної освіти»

(відповідно до Листа МОН України №1/17680-26 від 17.08.2026)

Проєктування якісного освітнього середовища МОН визначає, як одне із найважливіших професійних завдань педагогічного колективу. Потрібно не лише організувати простір чи дібрати обладнання та навчально-дидактичного забезпечення. В освітньому середовищі слід створити умови для організації різних видів діяльності дітей і забезпечити формування компетентностей, визначених Державним стандартом дошкільної освіти.

Під час проєктування освітнього середовища слід брати до уваги Орієнтовні переліки матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення закладу дошкільної освіти, затверджені наказом МОН від 13.08.2025 № 1138. У документі зокрема йдеться про осередки розвитку для дітей раннього та дошкільного віку, які можна облаштувати як у приміщеннях, так і на території ЗДО.

Під час організації освітнього середовища МОН рекомендує дотримуватися принципів гендерної чутливості. Для цього варто:

·        забезпечити дітей матеріалами та іграшками без гендерних стереотипів;

·        створити рівні можливості для розвитку інтересів і здібностей кожної дитини;

·        обговорювати ситуації, у яких проявляються стереотипні уявлення чи упередження;

·        враховувати статеві особливості в організації щоденних справ дітей.

МОН також підкреслює право педагогів на професійну автономію. Педагогічні працівники можуть:

·        самостійно проєктувати осередки розвитку та визначати їх наповнення відповідно до потреб дітей своєї групи;

·        змінювати зміст осередків залежно від інтересів дітей, пори року, освітніх завдань.

Матеріали слід розмащувати на відкритих полицях на «рівні очей дитини». Це дає змогу дошкільникам вільно брати їх і повертати на місце без допомоги дорослого.

Безпечне освітнє середовище

Безпечне освітнє середовище має забезпечувати не лише збереження життя та здоров’я дітей і працівників, а й унеможливлювати заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової або моральної шкоди.

Компоненти безпечного освітнього середовища в ЗДО:

1.      Безпека території, будівель і приміщень – дотримання санітарних, протипожежних і будівельних норм і правил.

2.      Дотримання вимог пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, санітарного законодавства — системні інструктажі та контроль.

3.      Кібербезпека й захист персональних даних.

4.      Безпечність харчування — безпечність і якість харчових продуктів, якісні послуги з харчування.

5.      Психологічна безпека, протидія насильству та булінгу.

6.      Запобігання вживанню й поширенню на території ЗДО алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

7.      Захист від пропаганди та/або агітації, зокрема з використанням кіберпростору.

Безпечне освітнє середовище не обмежується лише фізичним та психологічним захистом дитини. Воно має бути педагогічно доцільним, психологічно комфортним, пізнавально стимульним та сприятливим для розвитку в дитини навичок безпечної взаємодії з навколишнім світом.

Для того, щоб формувати в дітей навички відповідальної та безпечної поведінки МОН рекомендує створити в ЗДО осередок безпеки. Під час його облаштування доцільно передбачити такі тематичні напрями:

·        мінна безпека;

·        безпека дорожнього руху;

·        домедична допомога;

·        пожежна та техногенна безпека,

·        безпечна взаємодія з людьми;

·        поведінка у довкіллі.

До створення окремих матеріалів осередку доцільно залучати дітей старшого дошкільного віку.

Здорове освітнє середовище

Створення здорового освітнього середовища передбачає забезпечення балансу рухової активності, навчального навантаження й відпочинку, формування навичок особистої гігієни та здорового харчування, а також використання ергономічних підходів в організації освітнього простору. Водночас важливими складниками є психологічний супровід дітей, розвиток культури діалогу, ненасильницького спілкування та підтримка емоційного добробуту.

Педагогічні працівники забезпечують реалізацію заходів з охорони здоров’я дітей, зокрема:

·        упроваджують в освітньому процесі засади здорового способу життя, екологічного мислення та формують гігієнічні навички;

·        систематично спостерігають за станом здоров’я вихованців під час їх перебування в групі та інформують керівника закладу освіти і батьків у разі його погіршення;

·        надають за потреби домедичну допомогу при невідкладних станах;

·        забезпечують оптимальний розподіл рухової активності, фізичних та інтелектуальних навантажень відповідно до розпорядку дня і гігієнічних норм;

·        формують рухові навички з урахуванням фізичних можливостей і стану здоров’я кожної дитини.

Для того щоб формувати в дітей культуру здорового способу життя, МОН рекомендує створити в ЗДО осередок здоров’я. Його використовують не лише для ознайомлення із правилами здорового способу життя, а й для організації різних видів діяльності, під час яких діти набувають практичного досвіду здоров’язбережувальної поведінки.

Тематичні напрями осередку здоров’я:

1.     Рухова активність і фізичний розвиток.

2.     Здорове харчування й питний режим.

3.     Особиста гігієна.

4.     Психічне здоров’я та емоційний добробут.

5.     Ми різні, ми рівні.

6.     Цифрова гігієна й безпечна поведінка в інформаційному середовищі

Створювати окремий осередок, який би об’єднував усі теми, не обов’язково. Головне, щоб вони були інтегровані в освітнє середовище. Усі осередки, створені в групі, мають функціонувати як єдина система. Їх наповнення варто оновлювати відповідно до освітніх завдань, інтересів дітей і сезону.

Інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище

Інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище має забезпечувати:

·        безбар’єрність і фізичну доступність освітнього середовища;

·        застосування універсального дизайну та розумного пристосування;

·        психолого-педагогічний та, за потреби, корекційно-розвитковий супровід дітей з ООП;

·        індивідуалізацію освітнього процесу;

·        командну взаємодію педагогічних працівників, асистента вихователя, фахівців, залучених до психолого-педагогічного супроводу, та батьків дитини;

·        використання допоміжних засобів навчання, комунікації та розвитку відповідно до індивідуальних потреб дитини;

·        створення атмосфери поваги, недискримінації, прийняття різноманітності та забезпечення рівної участі кожної дитини в усіх видах діяльності.

Важливою складовою інклюзивного освітнього середовища є ресурсний осередок. Його створюють, щоб забезпечити індивідуалізовану підтримку дітей відповідно до їхніх освітніх потреб.

Осередок може функціонувати як окремий простір у групі, де проводять індивідуальні й підгрупові заняття, розвивають сенсорний досвід, комунікативні навички й навички самообслуговування, дрібної і великої моторики, емоційної саморегуляції, самостійності та соціальної взаємодії.

Під час організації такого простору доцільно використовувати візуальне позначення осередків діяльності, інструкцій і таймерів тощо. Наповнювати ресурсний осередок необхідно з урахуванням висновку інклюзивно-ресурсного центру та індивідуальної програми розвитку дитини.

Ресурсний осередок потрібно використовувати не ізольовано, а як ресурс для організації освітнього процесу всієї групи, забезпечуючи участь кожної дитини в спільній діяльності із дотриманням принципів універсального дизайну і розумного пристосування.