ПЕДАГОГІЧНА ГОДИНА

«ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ВИХОВАННЯ СУЧАСНОГО МАЛЕНЬКОГО УКРАЇНЦЯ»

  

На сучасному етапі розвитку та становлення української держави, становлення майбутнього української нації неможливе без усвідомлення свого минулого. Минуле українського народу сягає у глибину століть, у вікові надбання українського народу. Скарбниця минулого нашого народу невичерпна. Тому, той народ, який знає витоки свого минулого, дотримується народних звичаїв, знає і відроджує свою культуру, той народ має справжній духовний скарб.

         Як відомо, кожний конкретний народ продовжує себе в дітях, генерує свій національний дух, характер, психологію, традиційну культуру, спосіб життя. Цілком закономірним є бажання народу: збереження та передача народних традицій із покоління в покоління. Тому важливим є питання: з якого віку слід виховувати та залучати дитину до спадщини свого народу? Ми вважаємо, що любити, шанувати,  берегти – всього цього треба вчити змалку. Все, до чого пригорнулося серце в дитинстві, залишається з нами назавжди. І добро, справедливість, прищеплені на зорі життя, є міцним фундаментом для становлення особистості майбутнього громадянина України.

         Основними засадами Базового компонента дошкільної освіти в Україні є забезпечення гармонійного та всебічного розвитку особистості. А формування всебічно розвиненої особистості неможливе без використання культурної спадщини рідного народу.

         Народні традиції – це досвід, обряди, що переходять із покоління в покоління. На основі народних традицій у дітей формуються норми й правила  моральної поведінки, світосприйняття, це досвід, що передається із покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо).

          Звичаї – це установлені правила поведінки, те, що стало звичним, визначним, необхідним, це форма виявлення народних традицій (як вітатися, як ходити в гості).

 Важливе місце в освітній роботі з дітьми займає ознайомлення малят з традиціями українського народу, що склалися упродовж століть і збереглися до нашого часу. Зокрема, з витворами декоративно-вжиткового мистецтва (керамікою, вишивкою), з народними іграми, піснями, казками, з музичними інструментами, з професіями лісоруба, гончара, ткалі, коваля.

         Національне мистецтво, яке сконцентроване в естетичній формі, матеріалізує національний дух народу. Твори українських скульпторів, художників, народних митців яскраво відбивають риси національного характеру, відображають життєвий уклад, історію й культуру українського народу України.

         Народознавство – це народ, його історично – культурні традиції, духовний досвід. Це поняття вбирає в себе пласти матеріальної і духовної культури народу. Тут і традиції, звичаї, обряди, фольклор і житло, одяг, кулінарія, трудова діяльність.

          Людину робить сильною віра батьків, традиція роду, пам'ять народу. І щоб відтворити національну спадщину, нам слід повернути собі втрачені духовні якості, джерела народного буття, розповідати дітям історію народу, знайомити з традиціями і звичаями, обрядами, котрі сягають у глибину століть. Тому саме дошкільний вік є найсприятливішим для закладання будь яких основ виховного процесу. Саме в дошкільному віці дитина починає набувати форм навчальної діяльності, спеціально спрямованих дорослими на засвоєння дітьми людського досвіду. Діти охоче включаються в таку діяльність. Адже причетність до народної культури очищає душу дитини, пробиває  джерельця доброти і любові до народу, до світу, в якому так багато жорстокості, зла і ненависті. Багато зусиль доводиться докласти, щоб порозумітися, об’єднатися з дітьми довірою і вірою. Для цього у вихователя повинна бути духовна опора. 

         Дітям дошкільного  віку притаманне почуття гордості, власної гідності. Тому у програмі завдання з народознавства включають формування почуття любові до рідного краю, землі, міста, де вони народилися і зростають.

          В кожній віковій групі має бути створений осередок народознавства, наповнюваність якого відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти:

Молодша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій, книга про рідне місто.

Середня група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій.  Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору.

Старша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій. Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору. 

         У дитячому садочку розпочинати новий навчальний рік слід тематичними заняттями: «Без верби і калини немає України», «Україна - єдина», «Рідний край де ми живемо – Україною зовемо» тощо. До Дня Незалежності України проводити виховний захід на тему «Україна - єдина».

         З оселею, сім’єю, з народним мистецтвом, з роботою народних умільців, з побутом нашого народу слід знайомити  дітей як на заняттях, так і у вільний час. На цих заняттях  використовувати альбом з фотографіями різних куточків нашого міста, ілюстровані книги, інший ілюстративний, демонстраційний методичний матеріал, який є в наявності у методичному кабінеті.

         Діти повинні знати історію назви міста, його вулиць, річок, культуру рідного міста. Не забувайте проводити екскурсії по місту, відвідуйте з дітьми краєзнавчий музей.

         Завжди у підготовці й проведенні занять з народознавства на допомогу приходить усна народна творчість. Скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата. Є у ній казка і легенда, загадка і лічилка, дума й прислів’я, скоромовка і чистомовка. Вони відображають життя народу, його історію, мову. Через казки, пісні, прислів’я, приказки дошкільник дістає перші уявлення про культуру і побут свого народу. У народній творчості і її національних традиціях тісно переплітаються минуле народу із сучасним життям. Виховне значення творів усної народної творчості посилюється ще й тим, що вони за змістом, і за формою доступні дітям дошкільного віку.

Вивчайте з дітьми веснянки, народні ігри, знайомте з легендами, розмальовуйте писанки, крашанки, виготовляйте з батьками Великодні композиції. Ось і відповідна тематика свят та розваг:

«Свято татусів»;

«Андріївські вечорниці»;

«Йде святий Миколай»;

«Стрітення. Зустріч весни з зимою»;

«Великоднє свято»;

«День Вишиванки».

Завдання, які стоять перед педагогами під час проведення розваг, занять – це познайомити дітей з народними традиціями, прикметами, пов’язаними з цими святами. Щоб зберегти наші прекрасні обряди, ці перлини духовності, мусимо самі добре знати наше славне минуле, відроджувати забуті традиції та звичаї.

          Елементи народознавства використовуйте  як у повсякденному житті, так і на інших заняттях: з зображувальній діяльності (малювання, ліплення, аплікація); ознайомлення з природою; ознайомлення з довкіллям; художньої літератури; мовленнєвого розвитку та інших.

         Культура нашого народу дуже багатогранна. Недарма весь світ дивується талантами українців. Настануть  часи, закінчиться війна на Сході нашої країни, і Україна стане процвітаючою країною, а українська мова, пісня, будуть звучати у найвіддаленіших куточках нашої планети, бо культура такого великого і талановитого народу, як українці, не може загинути.

 

(методичні рекомендації)

                                                       КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

                         "Розкриття творчого потенціалу дошкільників засобами гейм-технологій"

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 "ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ ЩОДО ВЛАСНОЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

         У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільний заклад освіти забезпечує право дитини на охорону здоров’я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією пріоритетом у роботі дошкільних закладів».

        Збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку - це один із найакту­альніших і основних напрямів роботи педагогічного колективу нашого дошкільного навчального закладу. Щоб забезпечити гармоній­ний розвиток людини, потрібно з наймолодшого віку формувати в малят усвідомлення цінності свого життя і здоров'я, бережного ставлення до власного здоров'я, вироблення стереотипів без­печної поведінки в довкіллі.

        Головна ме­та: навчання - формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, накопичення ними знань та навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо. Слушні та вчасні поради дорослих по­винні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров'я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила - не примхи дорослих, а життєва необхідність.

           Основою для створення освітніх програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми чинними програмами, їх зміст побудований відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу та спрямовує освітній процес на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини). Це зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх напрямків Базового компоненту (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, розкриває важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття в подальшому спеціальних знань та вмінь.

        Питання безпеки життєдіяльності входять до всіх освітніх напрямків Базоваго компоненту, а як виокремлена складова змісту освіти – до освітнього напрямку "Особистість дитини". Результатом освітньої роботи щодо вивчення змісту безпеки життєдіяльності є здатність дитини диференціювати поняття "безпечне" і "небезпечне", усвідомлювати важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Дитина повинна знати правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках, орієнтуватися у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користування транспортом; розуміти значення основних знаків дорожнього руху тощо; знати та вміти скористатися номером телефону служб допомоги (пожежна, медична, міліція); усвідомлювати, до кого можна звернутись у критичній ситуації, володіти навичками безпечної поведінки в умовах агресивного поводження однолітків або дорослих.

        Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах поведінки дорослих. Розбіжності вимог до дитини батьків удома та вихователів у ЗДО можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тому вихователі у професійній діяльності повинні намагатися зробити батьків своїми однодумцями – постійно залучати їх до ОСВІТНЬОГО процесу, надавати батькам інформацію про створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку (правила особистої безпеки та безпеки оточуючих, дії в екстремальних ситуаціях тощо). Доречним буде також створення відповідного інформаційного куточка (стенду), за допомогою якого вихованці отримуватимуть нові і повторюватимуть вже знайомі правила з безпеки життєдіяльності.

    Важливим фактором формування безпечного способу життєдіяльності є середовище перебування дитини –  заклад дошкільної освіти. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" ЗДО повинен створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечити їх дотримання; сформувати у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей.

    Формування безпечного способу життя має бути організоване як систематична робота з дітьми й охоплювати всі провідні форми діяльності дитини (гру, спілкування, трудову (предметно-практичну) діяльність). При організації освітньої роботи з формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним видам ігрової, трудової та пошуково – дослідницької діяльності, інтегрованим заняттям, розробленню спільних проектів.

        Важливим чинником ефективної роботи з питань безпеки життєдіяльності виступає тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто долучати батьків до різноманітних заходів: практичних семінарів-практикумів; родинних клубів за інтересами; участі у спільних проектах, виставках, розвагах, тижневиках.

        В організації освітньої роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити такі основні напрямки:

- така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил;

- дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

- максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

- слід враховувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими ( розповіді, бесіди, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек тощо).

        Перевага в освітньо-виховному процесі має надаватися цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, релаксаційним паузам, етюдам з психогімнастики, дидактичним та сюжетно – рольовим іграм.
        Особливу увагу слід звернути на те, щоб максимально використовувати наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми тощо); проводити цільові прогулянки, екскурсії, вечори розваг, спеціальні дні або тижні безпеки, до участі в яких необхідно залучати медиків, батьків та інших спеціалістів.

        Знайомлячи дітей з небезпечними чинниками довкілля, не можна у них викликати тривогу, страх, неспокій. Головне правило для вихователів і батьків – не лякати малих можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність, прищіплювати навички правильних дій.

            Навчання і виховання з питань захисту і здоров’я у надзвичайних ситуаціях на сьогоднішній день повинно спрямовуватися на формування у дітей:

- розуміння цінності власного життя та здоров’я, основ здорового способу життя;

правил безпечної поведінки на ігрових та спортивних майданчиків, під час художньої праці тощо.

- правил безпечного перебування на вулицях, правил поводження з незнайомими людьми;

- навичок безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих;

- уявлень про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізувати знання у природному середовищі;

- уявлень про стихійні природні явища (землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град…),

- ознайомлення дітей з їх природою, характерними ознаками, негативними наслідками;

- уявлень про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

- бережного проводження з ліками, хімічними речовинами, побутовою хімією;

- відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму, правил протипожежної небезпеки. 

Адже людина може запобігти біді, уберегти себе і своїх близьких від небезпеки, якщо буде володіти елементарними знаннями основ безпеки життєдіяльності. Знання ці формуються в процесі виховання, отже, навчання дітей, забезпечення безпеки їх життєдіяльності є актуальним педагогічним завданням.

Отже, бачимо, що державний стандарт дошкільної освіти ставить завдання навчити випускника ЗДО насамперед чітко диференціювати поняття: «безпека» і «небезпека», «безпечне» і «небезпечне», які мають поповнити активний словник дитини й стати дієвими правилами поведінки.

Чинники, які найчастіше

становлять небезпеку для дітей

·         Неблагополучні сім’ї, в яких можливі такі негативні явища, як насильство над дітьми (фізичне, психічне, емоційне), бездоглядність, знущання тощо.

·         Діти вулиці, безхатьки-дошкільники за живих батьків: негативний вплив підлітків девіантної поведінки; використання дітей дошкільного віку дорослими безхатьками, залучення їх до протиправних вчинків з негативними наслідками.

·         Незнання дітьми правил дорожнього руху.

·         Незнання дошкільниками правил пожежної безпеки, що може призводити до каліцтва і навіть смерті.

·         Небезпеку для дошкільнят можуть становити ситуації: «сам удома», «сам на воді» (на річці, ставку, озері, морі), «сам у лісі» без догляду дорослих.

·         Небезпека подекуди чатує на дитину і в ситуації «дитина – незнайомий дорослий».

Як досягти безпеки дітей?

Звичайно, починати треба з просвітницької роботи як серед батьків так і серед дітей.

Фахівці стверджують: формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. На жаль, значення раннього і дошкільного віку в становленні культури безпеки життєдіяльності людини, культури її здоров’язбереження сьогодні недооцінюється. Дорослі (педагоги і батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але ж дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними.  Звичайно ж, максимального ефекту можна досягти, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію.

Що ж має враховувати педагог?

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має вестися з урахуванням таких головних чинників:

·         Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм та правил поведінки. Їх треба також навчати обачності, вмінню орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

·         Максимальний ефект досягається, якщо ОСВІТНЯ робота ведеться одночасно в трьох напрямках: дитсадок – діти – батьки.

·         Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої «шокової» терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог, фобій, страхів і навіть стійких неврозів.

·         Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, ми формуватимемо в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить в собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.

Принципи організації освітньо-виховної роботи з дітьми:

· Принцип систематичності. Робота з безпеки життєдіяльності повинна проводитись систематично протягом навчального року за гнучкого розподілу змісту відповідно до віку і можливостей дітей. Протягом тижня слід планувати для кожної вікової групи опрацювання певної теми, наприклад: «Наші помічники», «Я - Нехворійко», «Я та інші», «Краса і затишок у домі», «Сам удома», «Безпека на воді» тощо.

У тижневому плані неможливо передбачити всі ситуації, які стосуються безпеки і виникають спонтанно, тож педагог упродовж дня ненав’язливо застерігає малят, влучно використовує художнє слово, привертає увагу дітей до можливих небезпек, пропонує сюжети для ігор, формуючи таким чином уміння і навички безпечної життєдіяльності дітей.

· Принцип урахування умов проживання. Відомо, що міські і сільські діти мають різний досвід взаємодії з довкіллям. Так, у маленьких городян менше сформовані навички поведінки у лісі, на водоймах тощо. І, навпаки, сільські мешканці гірше орієнтуються у правилах поведінки в міському транспорті, на вулиці. Від умов проживання  залежить і розуміння дитиною джерела небезпеки. Так, дитина, яка зростає в селі, з меншою осторогою ставиться до незнайомців, а тому ймовірніше може потрапити у небезпечну ситуацію. Тож ми повинні будувати освітній процес так, аби компенсувати дитяче незнання правил поведінки в незвичних умовах і збагатити їхній досвід.

· Принцип інтеграції. Безпека – це не просто сума засвоєних дітьми знань, а вміння правильно поводитися в різних ситуаціях, обирати «здорову» їжу, не створювати конфлікти, загалом взаємодіяти з довкіллям. Тому тему безпеки варто інтегрувати з іншими, пропонувати дітям застосовувати свої знання правил безпеки у різних видах діяльності: образотворчій, театралізованій, ігровій, фізичній, трудовій.

· Принцип взаємодії дитсадка і сім’ї. Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах дорослих. Тож нам варто приділити особливу увагу роботі з батьками, переконати їх, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо близькі їй дорослі самі не завжди ними керуються.

 КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

 "Використання онлайн сервісів у роботі з батьками"

Щоб інформувати батьків про заходи в дитячому садку, ділитися фотографіями й надавати їм професійну допомогу, використовуйте онлайн-сервіси. Дізнайтеся їхні переваги та недоліки, а також оберіть найзручніший для позитивної та корисної взаємодії з батьками

         Нині рідко зустрічаємо педагогів, які не користуються сервісами для онлайн-спілкування. Через «інстаграми» й «фейсбуки» вони діляться своїми історіями, досвідом, відчуттями, захопленнями, шукають однодумців. А віднедавна ще й використовують ці сервіси у професійній діяльності. Зокрема, спілкуються з батьками вихованців.

Сайт дитячого садка

            Дитячий садок веде сайт не лише для того, щоб розміщувати на ньому ключову інформацію, а й сформувати позитивний імідж, завоювати довіру батьків, представників громадськості та соціальних партнерів, залучити висококваліфікованих кадрів тощо. Щоб сайт ефективно виконував своє призначення, педагоги дотримуються вимог щодо його структури, змісту, навігації та форми подачі інформації.

            Переваги. Текстові й мультимедійні матеріали про виховання дітей, освітню політику дитячого садка, ресурсне забезпечення та досягнення дітей не лише зацікавлять батьків, а й продемонструють їм результативність роботи педагогічного колективу. Завдяки сайту батьки у зручний для них час ознайомлюються із тим, як функціонує дитячий садок. Наприклад, переглядають фото- й відеоекскурсії по його приміщеннях і території.

            Недоліки. Не всі батьки постійно відвідують сайт. Тому педагоги мусять дублювати інформацію з нього в інші канали спілкування. Скажімо, повідомляють про певний захід у вайбері, месенджері. До того ж сайт зазвичай забезпечує односторонній зв’язок.

 Особисті блог і сторінка в соцмережах

     Щоб розмістити інформацію про свою професійну діяльність і досягнення, педагоги створюють особисті сторінки в соцмережах і блоги.

    Переваги. Завдяки власним сервісам педагоги демонструють батькам професійні інтереси, знання та навички, підвищують власний авторитет. Також — консультують батьків онлайн, а для тих, хто пропустив консультацію чи збори, роблять відеозапис заходу й діляться ним.

         Електронна пошта

            Завдяки електронній пошті педагоги інформують батьків про життя груп і заходи в дитячому садку, а також надсилають їм практичні матеріали — вірші до свят, пам’ятки, фото тощо.

      Переваги. Електронну пошту групи педагоги легко створюють і використовують. Такий формат спілкування гарантує швидку доставку повідомлень батькам вихованців.

            Недоліки. На листи батьки зазвичай відповідають із затримкою. Окрім того, вони іноді довго не перевіряють свою електронну скриньку, а потім ненавмисно видаляють листи разом зі спамом або змінюють адресу електронної пошти й забувають попередити педагогів про це.

Група в соцмережі

            Якщо більшість батьків користується однією соцмережею, вихователі створюють у ній групу й інформують учасників про цікаві події дитячого садка та обговорюють у ній нагальні питання.

      Переваги. У групі батьки й педагоги спілкуються в зручний час. Обговорюють у ній деталі майбутнього заходу, діляться враженнями про минулі свята й дозвілля тощо. Також педагоги проводять у групі опитування й оперативно збирають інформацію, розміщують посилання на методичну літературу, фото- й відеоматеріали.

         Недоліки. Якщо вихователь і батьки не встановлять правила спілкування у групі, вона перетвориться на стрічку безглуздих постів. 

Чат у месенджері

          Месенджер — це програма, за допомогою якої користувачі обмінюються швидкими повідомленнями. Наприклад, Viber, WhatsApp, Skype, ICQ, Telegram.

         Переваги. Педагоги в режимі реального часу передають батькам текстові повідомлення, фото фрагментів занять чи дозвілля дітей тощо. Така тісна взаємодія з батьками допомагає педагогам полегшувати адаптацію дітей у дитячому садку.

         Недоліки. З одного боку, месенджер — це можливість «зловити» постійно зайнятих батьків, а з другого — цілодобові повідомлення. У чат групи батьки пишуть будь-коли та будь-що. Наприклад, уночі та рано вранці повідомляють, що їхня дитина не прийде в дитячий садок; скидають малюнки з побажаннями чудового дня, новини з інтернету; рекомендують магазини з іграшками та дитячим одягом тощо.

Ми розглянули шість найпоширеніших і найпростіших онлайн-сервісів для спілкування. Насправді їх значно більше. Проте ми свідомо запропонували лише шість, щоб ви не губилися в їхньому різноманітті. Обирайте найприйнятніші для вас і спілкуйтеся із задоволенням!

 

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Батьківські збори в дитячому садку в РЕЖИМІ ОНЛАЙН

           В результаті карантинних обмежень, введення військового стану, організація батьківських зборів в ЗДО проводиться в режимі онлайн, та може здаватися потенційно проблемною: крім нестандартного формату заходу, всі підготовчі роботи також доведеться вести в умовах обмеженого вибору ресурсів.

        Щоб підготуватися до проведення батьківських зборів, необхідно вибрати платформу для онлайн-трансляції, до якої матимуть доступ усі батьки. Це може бути Click Meeting, Zoom, Google Meet, YouTube. Важливо, щоб учасники зборів мали змогу не тільки слухати педагога, але і задавати питання. Наприклад, при веденні онлайн-трансляції на YouTube зворотний зв'язок може здійснюватися за допомогою коментарів. Треба заздалегідь протестувати і обговорити технічні питання, щоб в процесі спілкування з батьками не виникало технічних накладок.

            Щоб налагодити продуктивний процес взаємодії, можна залучити до проведення зборів другого вихователя, який буде переглядати питання і давати лектору найбільш важливі, ще краще - володіючи інформацією, в ході зборів давати розгорнуті відповіді. Визначити механізм фіксації результатів. Після проведення зборів слід коротко сформулювати основні тези і ключову інформацію, зробити масову розсилку батькам. Завдяки цьому вдасться актуалізувати дані в сприйнятті слухачів і донести важливі моменти до тих мам і тат, які не змогли підключитися до трансляції.

        Щоб в умовах дистанційної взаємодії налагодити продуктивний діалог з батьками, перед проведенням батьківських зборів в ЗДО в режимі онлайн необхідно провести велику підготовчу роботу. 

Для цього:

·        Узагальнити результати педагогічної діагностики - вони допоможуть мамам і татам дізнатися більше про досягнення улюблених чад за минулий навчальний рік. Сухі факти, цифри, процентні показники краще використовувати для внутрішніх звітів, а на зборах представити конкретні приклади з життя групи і дитячого садка, щоб продемонструвати успіхи і досягнення вихованців.

·        Підберіть фотографії з проведених заходів, конкурсних програм, пошукових проектів. Розкажіть батькам, які види активності були організовані в рамках створення умов для всебічного вікового розвитку.

        Розкажіть на зборах, а після розішліть батькам, інформацію про важливість дотримання режиму дня, загартовування, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в домашніх умовах.

·        Успішність проведення батьківських зборів в ЗДО онлайн допоможе гарантувати підготовка опорних матеріалів - презентації, яка дозволить визначити порядок дій вихователя і представити інформацію коротко, цікаво і доступно. Не обов'язково готувати велику кількість слайдів - досить буде декількох сторінок, на яких відображені найважливіші тези виступу, доповнені ілюстративним матеріалом - графіками, малюнками, діаграмами. 

Рекомендований план презентації для батьківських зборів в ЗДО, яке буде проводиться в режимі онлайн:

1. Загальна інформація і тема зборів, назва групи, список вихователів. В якості ілюстрації додайте групове фото.

Додатково можна уявити співвідношення хлопчиків і дівчаток, середньорічні показники відвідуваності.

2. Особливості розвитку дітей конкретних вікових груп. Для кожної вікової групи важливо виділити ті особливості, які будуть мати ключове значення, допоможуть отримати нові знання та навички.

 Наприклад, для вихованців молодшої групи це розвиток дрібної моторики, середньої і старшої - формування та тренування мовних навичок, старшої - знайомство зі шкільним життям, вивчення грамоти і азів математики.

3. Важливо показати малюків під час ігрової, пізнавально-дослідницької, творчої, трудової, проектної, музичної, виконавської, рухової видами діяльності.

4. На окрему увагу заслуговують осередки групи - центр мовного розвитку, осередок живої природи, осередок експериментування, міні-музей, бібліотека, куточок усамітнення. Ілюстративне доповнення - фотографії з Дня знань, Свята осені, Дня матері, Новорічного ранку та ін., а також щоденних занять і дозвілля. Для батьківських зборів в ЗДО в режимі онлайн потрібно підібрати фотографії таким чином, щоб забезпечити максимальне охоплення всіх вихованців.

5. Діяльність педагогів. Зробіть короткий огляд парціальних програм і технологій, які будуть застосовуватися протягом навчального року.  Нагадайте про конкурсну діяльності та її результати, проведіть коротке нагородження переможців, а після зборів - надішліть дипломи і грамоти по електронній пошті.

6. Планування. Розкажіть батькам про пріоритетні педагогічні завданнях на навчальний рік: безпосередньо освітньої діяльності, зміцнення фізичного і психологічного здоров'я дітей, всебічний розвиток дошкільнят, проектної та інноваційної діяльності, залучення профільних фахівців для поліпшення показників виховного процесу, зміцнення співпраці з сім'ями.

            На завершення зборів подякуйте батькам за приділений час і увагу. Окремо хочеться відзначити важливість завчасного планування організаційних моментів.

            Підготовка презентації є найважливішим етапом роботи, але, крім цього, необхідно в обов'язковому порядку вирішити ряд проблемних завдань. Пам'ятайте, що не дивлячись на віддалений формат взаємодії, батьки як і раніше обмежені у вільному часу. Тому батьківські збори в ЗДО, організовувати в режимі онлайн, варто почати з позначення мети зборів і ключових тем - буквально в двох реченнях.

             Щоб уникнути хаосу, відразу встановіть правила взаємодії: виступ вихователя, а після - обговорення питань, які можна задавати в чаті протягом всього заходу. Дуже важливо пообіцяти батькам дати відповідь на всі питання і виконати цю обіцянку, щоб не втратити наявні кредити довіри.

         Батьківські збори онлайн в ДНЗ має обмежуватися скороченими тимчасовими рамками з розрахунком того факту, що відповіді на питання можуть зайняти багато часу. Ну і, звичайно ж, мам і тат слід завчасно поінформувати про проведення онлайн-зустрічі.

Для цього в групі вайбер слід розмістити відповідну інформацію, за 10 днів до проведення заходу - розіслати запрошення батькам на пошту, по смс або через месенджери чи вайбер групи, а за 1-2 дня - додатково надіслати нагадування.