пʼятниця, 17 лютого 2023 р.

 

ПЕДАГОГІЧНА ГОДИНА

«ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ВИХОВАННЯ СУЧАСНОГО МАЛЕНЬКОГО УКРАЇНЦЯ»

  

На сучасному етапі розвитку та становлення української держави, становлення майбутнього української нації неможливе без усвідомлення свого минулого. Минуле українського народу сягає у глибину століть, у вікові надбання українського народу. Скарбниця минулого нашого народу невичерпна. Тому, той народ, який знає витоки свого минулого, дотримується народних звичаїв, знає і відроджує свою культуру, той народ має справжній духовний скарб.

         Як відомо, кожний конкретний народ продовжує себе в дітях, генерує свій національний дух, характер, психологію, традиційну культуру, спосіб життя. Цілком закономірним є бажання народу: збереження та передача народних традицій із покоління в покоління. Тому важливим є питання: з якого віку слід виховувати та залучати дитину до спадщини свого народу? Ми вважаємо, що любити, шанувати,  берегти – всього цього треба вчити змалку. Все, до чого пригорнулося серце в дитинстві, залишається з нами назавжди. І добро, справедливість, прищеплені на зорі життя, є міцним фундаментом для становлення особистості майбутнього громадянина України.

         Основними засадами Базового компонента дошкільної освіти в Україні є забезпечення гармонійного та всебічного розвитку особистості. А формування всебічно розвиненої особистості неможливе без використання культурної спадщини рідного народу.

         Народні традиції – це досвід, обряди, що переходять із покоління в покоління. На основі народних традицій у дітей формуються норми й правила  моральної поведінки, світосприйняття, це досвід, що передається із покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо).

          Звичаї – це установлені правила поведінки, те, що стало звичним, визначним, необхідним, це форма виявлення народних традицій (як вітатися, як ходити в гості).

 Важливе місце в освітній роботі з дітьми займає ознайомлення малят з традиціями українського народу, що склалися упродовж століть і збереглися до нашого часу. Зокрема, з витворами декоративно-вжиткового мистецтва (керамікою, вишивкою), з народними іграми, піснями, казками, з музичними інструментами, з професіями лісоруба, гончара, ткалі, коваля.

         Національне мистецтво, яке сконцентроване в естетичній формі, матеріалізує національний дух народу. Твори українських скульпторів, художників, народних митців яскраво відбивають риси національного характеру, відображають життєвий уклад, історію й культуру українського народу України.

         Народознавство – це народ, його історично – культурні традиції, духовний досвід. Це поняття вбирає в себе пласти матеріальної і духовної культури народу. Тут і традиції, звичаї, обряди, фольклор і житло, одяг, кулінарія, трудова діяльність.

          Людину робить сильною віра батьків, традиція роду, пам'ять народу. І щоб відтворити національну спадщину, нам слід повернути собі втрачені духовні якості, джерела народного буття, розповідати дітям історію народу, знайомити з традиціями і звичаями, обрядами, котрі сягають у глибину століть. Тому саме дошкільний вік є найсприятливішим для закладання будь яких основ виховного процесу. Саме в дошкільному віці дитина починає набувати форм навчальної діяльності, спеціально спрямованих дорослими на засвоєння дітьми людського досвіду. Діти охоче включаються в таку діяльність. Адже причетність до народної культури очищає душу дитини, пробиває  джерельця доброти і любові до народу, до світу, в якому так багато жорстокості, зла і ненависті. Багато зусиль доводиться докласти, щоб порозумітися, об’єднатися з дітьми довірою і вірою. Для цього у вихователя повинна бути духовна опора. 

         Дітям дошкільного  віку притаманне почуття гордості, власної гідності. Тому у програмі завдання з народознавства включають формування почуття любові до рідного краю, землі, міста, де вони народилися і зростають.

          В кожній віковій групі має бути створений осередок народознавства, наповнюваність якого відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти:

Молодша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій, книга про рідне місто.

Середня група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій.  Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору.

Старша група: національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних свят та обрядів. Лялька в національному одязі. Добірка фото, ілюстрацій. Альбоми. Народна казка та ілюстрації. Твори фольклору. 

         У дитячому садочку розпочинати новий навчальний рік слід тематичними заняттями: «Без верби і калини немає України», «Україна - єдина», «Рідний край де ми живемо – Україною зовемо» тощо. До Дня Незалежності України проводити виховний захід на тему «Україна - єдина».

         З оселею, сім’єю, з народним мистецтвом, з роботою народних умільців, з побутом нашого народу слід знайомити  дітей як на заняттях, так і у вільний час. На цих заняттях  використовувати альбом з фотографіями різних куточків нашого міста, ілюстровані книги, інший ілюстративний, демонстраційний методичний матеріал, який є в наявності у методичному кабінеті.

         Діти повинні знати історію назви міста, його вулиць, річок, культуру рідного міста. Не забувайте проводити екскурсії по місту, відвідуйте з дітьми краєзнавчий музей.

         Завжди у підготовці й проведенні занять з народознавства на допомогу приходить усна народна творчість. Скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата. Є у ній казка і легенда, загадка і лічилка, дума й прислів’я, скоромовка і чистомовка. Вони відображають життя народу, його історію, мову. Через казки, пісні, прислів’я, приказки дошкільник дістає перші уявлення про культуру і побут свого народу. У народній творчості і її національних традиціях тісно переплітаються минуле народу із сучасним життям. Виховне значення творів усної народної творчості посилюється ще й тим, що вони за змістом, і за формою доступні дітям дошкільного віку.

Вивчайте з дітьми веснянки, народні ігри, знайомте з легендами, розмальовуйте писанки, крашанки, виготовляйте з батьками Великодні композиції. Ось і відповідна тематика свят та розваг:

«Свято татусів»;

«Андріївські вечорниці»;

«Йде святий Миколай»;

«Стрітення. Зустріч весни з зимою»;

«Великоднє свято»;

«День Вишиванки».

Завдання, які стоять перед педагогами під час проведення розваг, занять – це познайомити дітей з народними традиціями, прикметами, пов’язаними з цими святами. Щоб зберегти наші прекрасні обряди, ці перлини духовності, мусимо самі добре знати наше славне минуле, відроджувати забуті традиції та звичаї.

          Елементи народознавства використовуйте  як у повсякденному житті, так і на інших заняттях: з зображувальній діяльності (малювання, ліплення, аплікація); ознайомлення з природою; ознайомлення з довкіллям; художньої літератури; мовленнєвого розвитку та інших.

         Культура нашого народу дуже багатогранна. Недарма весь світ дивується талантами українців. Настануть  часи, закінчиться війна на Сході нашої країни, і Україна стане процвітаючою країною, а українська мова, пісня, будуть звучати у найвіддаленіших куточках нашої планети, бо культура такого великого і талановитого народу, як українці, не може загинути.

Немає коментарів:

Дописати коментар