Методичні рекомендації

«Вимоги до організації самоосвіти педагогів

у закладі дошкільної освіти»

Самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань або засвоєння вже відомої наукової інформації. Метою підвищення професійного рівня педагога є придбання нових наукових і методичних знань, практичних навичок.

Самоосвіта має бути безперервною, поповнення й оновлення знань повинне здійснюватися на підставі професійної підготовки педагога. Систематичність і безперервність цієї діяльності регулюються планами самоосвіти.

Самоосвіта має сприяти оволодінню педагогом засобами застосування професійних знань у його практичній діяльності.

Самоосвіта педагога - це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб закладу дошкільної освіти, із різних джерел - додатково до тих, що здобуті в вищих навчальних закладах.

Самоосвіту можна визначити як систему і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці чи поза ним.

По-перше, самоосвіта є організованим процесом, тому це - система.

По-друге, самоосвіта - це процес, адже головне місце в ньому займає мотивація, а також технологія одержання знань, умінь і навичок.

По-третє, самоосвіта здатна забезпечити, і, нарешті, забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок.

Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає ефект розвитку дітей, а не лише самовдосконалення в особистому і професійному плані.

 

Організація самоосвіти педагога:

Перший етап - установчий. Він передбачає створення певного настрою у педагога до самоосвітньої роботи. На цьому етапі вихователеві важливо правильно обрати мету своєї роботи, від чого залежатиме і вибір змісту самоосвіти; залежно від науково-методичної проблеми (теми) ЗДО трансформувати особисту педагогічну проблему в індивідуальну тему, осмислити послідовність своїх дій.

Другий етап - освітній. Зміст роботи вихователя на цьому етапі зводиться до вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної проблеми самоосвіти. Знайомство педагога зі станом проблеми в сучасній педагогічній науці допоможе конкретно застосувати її у своїй роботі.

Третій етап - практичний. Це основна ланка роботи кожного педагога, оскільки він пов'язаний із нагромадженням педагогічних фактів; їхнім добором, аналізом, перевіркою нових методів роботи, з постановкою експерименту. Практична робота має обов'язково супроводжуватися систематичним вивченням літератури. Необхідним елементом роботи на цьому етапі є також відвідування занять з дітьми у своїх колег, які працюють над аналогічними проблемами. На третьому етапі роботи потрібна особлива увага керівництва до педагога, підтримка його пошуків, створення доброзичливої атмосфери.

Четвертий етап - теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромаджених у ході третього етапу педагогічних фактів. На цьому етапі доцільно залучити принципи колективності у роботі: колективне обговорення прочитаної педагогічної та методичної літератури; творчі звіти про хід роботи з самоосвіти на засіданні методичного об'єднання; відвідування з наступним обговоренням відкритих занять із обраної проблеми та інші колективні форми роботи. За такої організації науково-теоретичні знання, якими володіє вихователь, стають надбанням багатьох, і сам доповідач у процесі підготовки до виступу засвоює теорію питання.

П'ятий етап - підсумково-контрольний - виступає як заключний. На цьому етапі педагог має підбити підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. В ході п'ятого етапу основним є опис проведеної роботи й з'ясованих фактів, їхній аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, загальні висновки та визначення перспектив у роботі.

Підсумки самостійної роботи зазначають у звіті, який доцільно побудувати за таким планом:

·        обґрунтування добору індивідуальної теми;

·        короткий аналіз літератури з теми;

·        опис особистого досвіду в межах теми;

·        вплив роботи над темою на результати освітньої роботи;

·        висновки.

Отже, запропонована поетапність у роботі вихователя з самоосвіти сприяє систематичній її організації з поетапним ускладненням і дає змогу здійснювати постійний самоконтроль за ходом і результативністю цієї роботи, а керівництву - знаходити засоби стимулювання, розвитку професійних інтересів і творчих пошуків кожного педагога.

Під час добору змісту та форм самоосвітньої роботи педагогу слід враховувати два аспекти:

·       предметом вивчення можуть стати нові наукові ідеї, найактуальніші педагогічні проблеми (досить часто відповідно до науково-методичної проблеми, яку визначає дошкільний навчальний заклад);

·       предметом самостійного вивчення може виступати перспективний педагогічний досвід, який ще не дістав належного теоретичного узагальнення.

Для того, щоб зробити правильний вибір для конкретного колективу структури, змісту, форм і методів методичної роботи, необхідно пам'ятати, що він визначається:

·        пріоритетною метою і завданнями конкретного ЗДО;

·        якісним аналізом результатів діагностичного вивчення особистості і діяльності педагогів;

·        змістом методичної роботи і рівнем розвитку її основних напрямів;

·        порівняльною ефективністю форм і методів роботи;

·        особливостями освітнього процесу;

·        матеріальними, морально-психологічними умовами в колективі;

·        передовим досвідом і науковими рекомендаціями з організації методичної роботи тощо.

 

 Яким має бути сучасний вихователь?

Основною фігурою у виховній системі дошкільного закладу є вихователь.

Вихователь — посадова особа, яка займається вихованням дітей в навчально-виховному закладі.

Вихователь — це, перш за все, педагог.

Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь-якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.

Хто такий сучасний вихователь ДНЗ?

 Сучасний вихователь – це кваліфікований фахівець, який працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.

Насамперед, вихователь — це людина, яка:

1) любить, розуміє і поважає особистість дитини;

2) сприймає її такою, якою вона є;

3) має професійну освіту;

4) володіє педагогічною майстерністю;

5) має педагогічний такт;

5) прагне до самовдосконалення;

6) це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає.

Сучасний вихователь також повинен бути хорошим психологом.

 

Ефективність діяльності дошкільного навчального  закладу залежить не лише від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога.

 Тому вихователь має бути доброзичливим, відкритим у ставленні до вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає найбільше можливостей для розвитку малят. 

Надзвичайно важливе вміння вихователя є вміння спілкуватися з дітьми.

Вихователь сучасного ДНЗ повинен володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми.

 В.Сухомлинський відзначав:

 «Виховання — це людські стосунки. Хороший педагог – це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини, ніколи не забуває, що він сам був дитиною».

Безпека влітку: на що звернути увагу під час прогулянок з дітьми

Безпека дітей влітку: перевірка території закладу

Стан ділянок для прогулянок дітей має відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць та Санітарному регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженому наказом МОЗ від 24.03.2016 № 234.

На спортивному та ігровому майданчиках ґрунт має бути рівним і втрамбованим, без вибоїн, бугрів та випуклих коренів дерев. Простежте, щоб довкола майданчиків не було канав, дерев’яних чи цегляних брівок.

У робочій зоні майданчика не має бути зайвих предметів. Перевірте також, чи немає на поверхні обладнання гострих виступів, нерівностей, гвинтів тощо.

Безпека прогулянок на території ЗДО

Дітей, які першими одяглися, виводить на майданчик вихователь. Решту — помічник вихователя. Відправляти дітей на прогулянку без дорослого не можна.

Безпека життєдіяльності дітей під час прогулянок влітку має бути у фокусі уваги педагогів.

Під час перебування на території дошкільного закладу стежте, щоб діти:

• не виходили за її межі;
• не зривали отруйних рослин, ягід, грибів, трави тощо.
• 
  

Причини травмування дітей під час прогулянки:

• падіння з гірки за відсутності страховки;
• поранення металевими або дерев’яними предметами, що стирчать з-під землі; уламками скла, сухими гілками, сучками на деревах, кущах; трісками від палок, дошок, дерев’яних іграшок тощо;
• падіння під час катання на гойдалках, каруселях;
• забиття ніг за наявності ям і вибоїн на дитячому майданчику;
• падіння під час катання на роликах, велосипеді, самокаті;
• травмування під навісом ігрового майданчика;
• ходьба слизькими (мокрими) доріжками, зовнішніми східцями;
• зіткнення, падіння дітей під час рухливих ігор.

Під час облаштування території дошкільного закладу запобігайте факторам ризику, як-от: 

• вільний доступ тварин; 
• можливість проникнення сторонніх людей;

Пересвідчіться, що:

• на території немає отруйних рослин та грибів або рослин, які можуть викликати в дітей алергійні реакції;
• кущі — обрізані, немає сухостою та дерев і кущів із колючками.

Під час ігрової та трудової діяльності стежте, щоб діти не перевтомлювалися, не перегрівалися і не переохолоджувалися. Якщо у дитини прискорене дихання, почервоніла шкіра або надмірне потовиділення, запропонуйте їй спокійнішу діяльність.

Щоб запобігти перегріванню, сонячним опікам, проконтролюйте, чи є в дітей головні убори — панамки або хустинки.

Важливо забезпечити питний режим дітей!

Повернувшись із прогулянки перевірте, чи всі дітлахи на місці.

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

    "ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТНЬОГО    

       ОЗДОРОВЛЕННЯ В ЗДО"

    Літо для дошкільнят – це час для реалізації мрій, активних ігор, появи нових друзів. Для вихователів ЗДО літо – це відповідальна пора. Адже необхідно створити належні умови, щоб реалізувались дитячі мрії, з’явились нові яскраві враження, малюки зміцніли, засмагли, відпочили , а ще – дізналися багато нового.
Тому діяльність закладу у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань через різні види дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно – мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Організація літнього оздоровлення дітей

    Роботу з дітьми влітку прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров’я дітей умови літнього часу і домогтися того, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив закладу. Дуже важливо при підготовці до літа з’ясувати, хто із вихованців проведе все літо чи частину його разом зі своїми батьками і не буде тимчасово відвідувати дитячий садок.

    Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей, а саме: максимальне перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну вікові тривалість сну та інших видів відпочинку, достатню рухову активність. Усе це забезпечується під час організа­ції різноманітної діяльності дітей, дозвілля та розваг, прогулянок та екскурсій у природу. 

    Важливим в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, екскурсії по екологічні стежині на території закладу, розваги, фізкультурні свята.

        Влітку особливого значення надається грі, як основній формі організації всього життя дітей. Протягом літнього дня діти потребують того, щоб їх об’єднували для колективних занять, повторення і закріплення знань, отриманих дітьми протягом навчального року, проводиться в повсякденному житті, в різноманітних іграх.
        Окремі види роботи з дітьми такі як, наприклад, праця і спостереження в природі, ознайомлення з оточуючим в літніх умовах стають значно різноманітнішими. Необхідно використовувати сприятливі погодні умови літа для цікавих прогулянок, щоб показати дітям те, що вони не можуть побачити в інші сезони – сільськогосподарську працю дорослих і ін. 

        Влітку у дітей підвищується потреба у воді. Для пиття повинна бути завжди приготована свіжа кип’ячена вода. На прогулянку помічники вихователя виносять чайник і чашки з водою за потребою. Для прийому їжї діти повинні сідати за стіл в спокійному стані, тоді їжа краще буде засвоюватися організмом. Перед обідом потрібно дати дітям можливість відпочити в затінку і не допускати шумних ігор і занять, особливо на сонці.
        Велике значення для зміцнення здоров’я, нервової системи дітей має сон. Тривалість денного сну збільшується. Після сну діти почувають себе бадьорими, активними. В спекотні дні дітей слід вкривати простирадлом, в прохолодні дні – поверх простирадла накинути байкову ковдру.
        Значний час протягом дня відводиться на гігієнічний догляд за дітьми і роботу, пов’язану з вихованням у них гігієнічних навичок. Ретельний догляд за дітьми – основна умова охорони їх від захворювань. Перш за все потрібно слідкувати за чистотою рук. Дітей потрібно привчити мити руки після забруднення і після користування туалетом. Миття ніг проводиться влітку перед обідом. Маленьким дітям миють ноги дорослі, а діти середньої і старшої групи привчаються робити це самостійно.

    Літній період, особливо сприятливий для початку загартування дитячого організму, як у повсякденному житті, так і спеціально організованого (повітряні, сонячні ванни, водні процедури, дозований біг, ходіння босоніж тощо), впровадження нових лікувально-профілактичних заходів. У всіх групах влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.
Голова дитини повинна бути закрита хустинкою або панамою. Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні, небезпека шлунково-кишкових захворювань, травм.
Завдання дитячого садка – в повній мірі використовувати, сприятливі для зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей умови і застерегти вихованців від можливих небезпек. Ці завдання успішно вирішуються спільними зусиллями педагогічного, медичного і обслуговуючого персоналу дитячого садка.

    Літо – пора загартування. Адже перебування дитини на свіжому повітрі 2,5 – 3 години забезпечує організм добовою нормою вітаміну D. Найкращий час для сонячних ванн з 9 до 11 години або з 16 до 18 години. Але варто дотримуватися принципів дозованого перебування на сонці.

Правильне загартовування має певні принципи і цілі

Принципи загартовування дітей:

·        1. Слід враховувати вік дитини, його фізичні та психічні особливості.

· 2. Послідовність. Процедури загартовування потрібно проводити послідовно, поступово збільшувати час процедур і навантаження на організм

·       3. Систематичність. Цей принцип нагадує, що загартовування мають свій режим

·   4. Загартовування необхідно проводити тільки при позитивній реакції малюка. Не можна, щоб дитина боялась таких процедур, або проводити їх насильно.

Цілі загартовування:

·         Зміцнює імунну систему

·         Тримає тіло в тонусі

·         Зміцнює серцево-судинну систему

·         Підвищує настрій дитини, позитивно впливає на психіку.

В залежності від того, за допомогою яких ресурсів відбувається загартовування, існує кілька методів:

·         Повітряні загартовування

·         Сонячні загартовування

·         Водні загартовування

·         Влітку зручно поєднувати ігри з загартовуванням. Це дозволить дитині полюбити подібні процедури

·         У літній період зручно поєднувати загартовування з масажем і вправами

·         Навіть влітку таких процедур необхідно в міру. Не можна допускати перегрівання чи переохолодження малюка

Повітряне загартовування дітей. Що вона має на увазі?

·         Загартовування повітрям вважається найбільш природним. Його можна проводити навіть для дітей самого раннього віку

·         Повітряне загартовування відбувається навіть несвідомо: під час прогулянок з дитиною, провітрювання приміщення

·         Особливо ретельно слід провітрювати кімнати після сну і перед. Температура кімнат повинна бути 22-23 градуси

Загартовування дітей сонцем: як правильно здійснювати цей метод загартовування?

·         Сонячні ванни рекомендується проводити в головному уборі світлого кольору

·         Безпечне час сонячної активності – до 11 ранку і після 16 вечора

·         Сонячні ванни краще приймати за 2 години після їжі

·         Якщо у дитини є великі родимки або пігментні плями, їх слід закрити від сонця

·         Сонячні ванни рекомендується проводити при температурі повітря від 18 градусів

·         Підвищувати час сонячних ванн потрібно поступово

·         Слід звертати увагу на самопочуття дитини. Якщо дитину нудить, паморочиться голова, то слід негайно припинити процедуру

·         При проведенні сонячних ванн, потрібно пити достатньо рідини

Водні процедури загартовування

Водні загартовування вважаються найбільш дієвими. Їх дуже люблять діти, особливо в літню пору року.  Водні загартовування повинні вводитися поступово. 

 КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

"5 методів самоменеджменту для планування роботи вихователя"

Робота вихователя — це динамічний і багатогранний процес, що вимагає постійного планування, адаптації та вміння ефективно використовувати час. Успішний самоменеджмент є ключем до зниження стресу, підвищення продуктивності та, як наслідок, покращення якості освітнього процесу. Ось п'ять ефективних методів самоменеджменту, які допоможуть вихователю оптимізувати свою роботу.

1. Матриця Ейзенхауера: Принцип "Важливо/Терміново"

Матриця Ейзенхауера допомагає розрізняти завдання за їхньою важливістю та терміновістю. Розділіть усі свої завдання на чотири категорії:

• Важливі та термінові: Ці завдання потребують негайного виконання (наприклад, підготовка до термінової наради, вирішення конфлікту між дітьми).
• Важливі, але не термінові: Це завдання, які є ключовими для досягнення довгострокових цілей, але не вимагають негайної реакції (наприклад, планування тематичних тижнів, розробка нових дидактичних матеріалів). Саме на цих завданнях варто зосередитися найбільше.
• Неважливі, але термінові: Ці завдання можуть відволікати та створювати ілюзію зайнятості. Їх можна делегувати, якщо є така можливість, або звести до мінімуму (наприклад, відповіді на деякі електронні листи, участь у незначних заходах).
• Неважливі та не термінові: Завдання, які варто виключити або відкласти на потім (наприклад, перегляд нерелевантної інформації в інтернеті, надмірне спілкування на відволікаючі теми).

Використання цієї матриці дозволить вам чітко розставити пріоритети та зосередитися на найважливіших аспектах роботи.

2. Метод "Помідоро": Фокус на коротких інтервалах

Метод "Помідоро" передбачає розбиття робочого часу на 25-хвилинні інтервали, так звані "помідори", з короткими перервами між ними.

1. Виберіть завдання: Зосередьтеся на одному завданні.
2. Працюйте 25 хвилин: Встановіть таймер і працюйте над завданням без відволікань.
3. Коротка перерва (5 хвилин): Після кожного "помідора" робіть коротку перерву, щоб відпочити.
4. Довга перерва (15-30 хвилин): Після чотирьох "помідорів" зробіть довгу перерву.

Цей метод допомагає підтримувати високий рівень концентрації, запобігає вигоранню та дозволяє ефективно працювати навіть над складними завданнями. Для вихователя це може означати фокусування на одному виді діяльності з дітьми, потім коротка перерва для переключення уваги, а потім наступний вид діяльності.

3. Техніка "З'їж жабу": Починайте з найскладнішого

Цей метод ґрунтується на ідеї, що якщо ви з'їсте "жабу" (тобто виконаєте найскладніше або найменш приємне завдання) зранку, то решта дня буде здаватися легшою.

Оберіть одне найважче або найбільш обтяжливе завдання, яке ви відкладаєте, і виконайте його першим. Це не лише зніме з вас психологічний тягар, але й додасть мотивації для виконання інших завдань. Для вихователя це може бути написання складного звіту, розробка плану заходів, що вимагає багато часу та зусиль, або вирішення проблемного питання з батьками.

4. Принцип Парето (Правило 80/20): Визначте ключові дії

Принцип Парето стверджує, що 80% результатів походять від 20% зусиль. Застосовуючи це правило до своєї роботи, вихователь може визначити, які 20% завдань приносять 80% найважливіших результатів.

• Проаналізуйте свою діяльність: Визначте, які види діяльності мають найбільший вплив на розвиток дітей, взаємодію з батьками та загальну ефективність освітнього процесу.
• Зосередьтеся на ключових діях: Спрямуйте свою енергію на ці 20% найважливіших завдань, мінімізуючи витрати часу на менш значущі справи. Це може бути, наприклад, якісне планування занять, індивідуальна робота з дітьми, яка потребує особливої уваги, або побудова ефективної комунікації з батьками.

5. Планування "зверху вниз": Від глобального до детального

Цей підхід передбачає планування від загальних цілей до конкретних кроків.

• Визначте довгострокові цілі: Якими ви бачите результати своєї роботи через рік, півроку? (наприклад, підвищення рівня розвитку певних навичок у дітей, покращення взаємодії в групі).
• Розбийте на проміжні етапи: Сформулюйте цілі на місяць, тиждень.
• Деталізуйте щоденні завдання: На основі місячних і тижневих планів створіть детальний план на кожен день.

Такий підхід дозволяє бачити повну картину, тримати в полі зору глобальні цілі та послідовно рухатися до їх досягнення, уникаючи хаосу та розгубленості. Вихователь може спочатку визначити річні навчальні цілі, потім розбити їх на семестрові та місячні теми, а потім вже планувати конкретні заняття та активності на кожен день.

---

Застосування цих методів самоменеджменту допоможе вихователю не лише ефективніше планувати свою роботу, а й значно покращити якість освітнього процесу, зберігаючи при цьому власні ресурси та мінімізуючи вигорання. Експериментуйте з цими техніками, щоб знайти ті, які найкраще підходять саме вам і вашому стилю роботи!