КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ІНКЛЮЗІЇ:

РОЗКРИТТЯ ТАЛАНТІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.

Віддай людині крихітку себе,

за це душа наповнюється світлом.

Л.Костенко 

Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. Право таких дітей на інтеграцію у суспільство – основний принцип міжнародних стандартів, а забезпечення їм доступу до якісної освіти є основою такої реальної інтеграції.

Поняття "діти з особливими освітніми потребами", широко охоплює всіх дітей, чиї освітні проблеми виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей із соціально вразливих груп. 

Завдання педагога – відкрити, захопити і спрямувати кожну дитину на цікавий, змістовний, особистісно і суспільно корисний шлях самовдосконалення. Педагог ЗДО повинен бути і наставником, і помічником, і захисником, і другом, який допоможе дитині набути не тільки знання, оволодіти певними уміннями і навичками, а й допоможе адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною, творчою особистістю, яка здатна змінити світ. 

Як побудувати роботу педагога з дітьми, щоб отримати максимальний ефект? Лише комплексний підхід призведе до бажаного результату.

Основними принципами в цій роботі повинні стати:

• ·        науковість (розробка основних напрямків комплексного розвитку, спираючись на сучасний науковий досвід інклюзивного навчання);
• ·        системність (робота з окремою дитиною, або групою дітей,  має бути не разовою, а стати складовою частиною в процесі вибраного напрямку розвитку дитини або групи дітей);
• ·        корекційна спрямованість ( урахування захворювання дитини і створення умов для її соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство);
• ·        індивідуалізація (здійснення особистісно-орієнтованого індивідуального, диференційованого підходу);
• ·        поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку дитини з
• особливими потребами;
• ·        створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та
• самореалізації дітей;
• ·        соціальна відповідальність сім’ї (залучення членів сім'ї до виховання, навчання і розвитку дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей; безпосередня участь у навчально-реабілітаційному процесі ).
• ·        професійна орієнтація, підготовка до вибору майбутньої професії.

Виявлення та розвиток талантів у дітей з ООП - цікава та різноманітна робота, яка в комплексі поєднує в собі традиційні форми роботи (години спілкування, свята, конкурси, творчі роботи, відверті розмови) та нетрадиційні (тренінги, проекти, калейдоскопи, пошукові ігри, акції, квести та ін.).

Головна місія педагогів ЗДО – не бути байдужим, давати дітям різнобічні знання, розвиваючи їх кругозір, сприяти розвитку гармонійної особистості, яка зможе адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною, творчою особистістю, яка здатна змінити світ.

Практика свідчить, що виявлення та розвиток талантів і творчих здібностей та формування готовності до творчої діяльності в учнів є успішним за дотримання умов:

·        формування творчих здібностей під час занять в ЗДО;

·        на індивідуальних заняттях, факультативах, у гуртках;

·        при  постійному контакті з батьками для розробки спільної системи стимулювання творчої активності дітей.

Виявлення талантів та розвиток творчих здібностей дитини становить важливе питання для педагогів та батьків.

Розкрити таланти дітей з особливими освітніми потребами у ЗДО допоможуть такі освітні методи:

Індивідуальний підхід. Враховувати сильні сторони кожної дитини, не порівнювати з іншими.Наприклад: дитині з труднощами мовлення доручати малювання чи гру на музичних інструментах, де вона може самовиражатися без слів.

Спостереження та підтримка ініціативи. Вихователь має уважно помічати, що дитині цікаво робити у вільний час, і створювати умови для цього. Наприклад: якщо дитина часто наспівує — організувати участь у музичних іграх, руханках, співі.

Ігрові методи розвитку. Через гру розвивати творчість, мислення, уяву. Наприклад: сюжетно-рольові ігри, театралізовані постановки, де дитина може проявити себе як актор чи творець декорацій.

Сенсорні та арт-терапевтичні методи. Використання кольору, звуку, ритму, тактильних матеріалів. Наприклад: пісочна терапія, малювання пальчиками, музикотерапія, ритмічні вправи.

Співпраця з батьками і фахівцями. Спільно визначати інтереси дитини, підбирати розвивальні ігри та вправи для дому.

Позитивне підкріплення. Хвалити навіть за маленькі успіхи, формувати віру дитини у власні сили.

«Здатність до творчості, – відзначав академік В.О. Енгельгардт, – це найвищий дар, яким нагородила природа людину на нескінченно тривалому шляху її еволюційного розвитку».

 

"ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ 

ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКІВ"

 Консультація для вихователів

"Сучасні форми організації ігрової діяльності дітей"

«Гра породжує радість, свободу, достаток,

спокій в собі і навколо себе,світ зі світом »

Фрідріх Фребель

    Гра — це провідна діяльність дошкільника, у якій найповніше розкривається його особистість. У сучасних умовах, коли діти з раннього віку занурюються у світ технологій, завдання педагога — зробити гру не лише привабливою, а й змістовною, творчою, такою, що розвиває мислення, комунікацію та емоційний інтелект.

Мета сучасної гри

- Формування життєвих компетентностей дитини;
- Стимулювання творчої активності;
- Розвиток соціально-комунікативних умінь;
- Створення умов для самовираження та самостійності.

Основні принципи організації сучасної ігрової діяльності

1. Інтегрованість — гра поєднує пізнавальні, художні, мовленнєві та рухові завдання.
2. Інтерактивність — залучення дітей до активної взаємодії між собою та з вихователем.
3. Індивідуалізація — врахування інтересів, темпераменту, здібностей кожної дитини.
4. Ситуативність — створення ігрових ситуацій, близьких до реального життя.
5. Творчість і свобода вибору — можливість дитини змінювати ролі, правила, сюжет.

Сучасні форми організації ігрової діяльності

·         Ігри-трансформації:

Діти мають можливість змінювати умови, ролі, предмети-замінники.
Приклад: гра «Магазин» може перетворитися на «Супермаркет майбутнього», де діти самі вигадують товари, рекламу, гасла.

·         Ігрові квести:

Форма, що поєднує гру, пошук і дослідження.
Приклад: «Таємниці лісового гаю» — діти виконують завдання на станціях, розгадують загадки, шукають підказки.

·         STREM-ігри:

Інтеграція науки, технологій, інженерії та математики у сюжет гри.
Приклад: створення моста для іграшкових машинок із підручних матеріалів, моделювання «екологічного міста».

·         Ігри-драматизації та театралізації:

Сприяють розвитку мовлення, емоційності, артистизму.
Приклад: «Казка навпаки» — діти змінюють фінал відомої історії або вигадують нову роль для персонажа.

·         Ігри з цифровими елементами:

Використання мультимедійних технологій: інтерактивних панелей, проєкторів, доповненої реальності.
Приклад: інтерактивна подорож «У світі професій» із відео та QR-завданнями.

·         Соціально-рольові ігри нового покоління:

Спрямовані на формування соціальних компетенцій.
Приклад: «Міні-місто “Дитландія”» — діти виконують різні професійні ролі, співпрацюють, заробляють і витрачають умовні гроші.

Роль вихователя у сучасній грі

- бути партнером, а не лише керівником;
- спрямовувати, але не нав’язувати;
- створювати середовище, де дитина може виявляти ініціативу;
- підтримувати позитивні емоції й атмосферу успіху.

Поради вихователю

- Частіше запитуйте: «Як ти думаєш?», «Що б ти зробив інакше?»;
- Використовуйте природні ситуації для гри (черга, прогулянка, сніданок);
- Не бійтеся імпровізації — саме вона робить гру живою;
- Заохочуйте колективні ігри, де важлива співпраця, а не змагання.

    Сучасна гра — це не просто розвага, а потужний інструмент розвитку дитини. Завдання педагога — бути натхненником, який допомагає дітям перетворювати гру на захопливу подорож до пізнання себе і світу.

 Консультація для вихователів

"Педагогічна етика у спілкуванні з дітьми, 

батьками та колегами"

          Вихователь у групі – найголовніша людина для маленької дитини. Вона повністю довіряє вихователю, наділяє його авторитетом і всілякими перевагами: розумом, красою, добротою. І це не дивно, оскільки все життя малюка в дошкільному закладі залежить від головного дорослого. Саме він вирішує, коли можна гратися, коли піти на прогулянку, помалювати, побігати, а коли можна з усіма дітьми спокійно посидіти і послухати казку, розповідь, оповідання. Він влаштовує цікаві ігри, конкурси, вистави, читає книжки. Саме він є суддею у розв’язанні дитячих конфліктів, вводить правила; він усе знає і може допомогти, підтримати, похвалити, а може не помітити, насварити чи відштовхнути.

1.                                                                                                  Спілкування з дитиною:

• Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромі­нюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.
• Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.
• Частіше використовуйте "Я-повідомлення",таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише за­раз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає ді­тям гратися".
• Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.
• При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.
• Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.
• Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.
• Намагайтеся створювати і підтримувати по­зитивну атмосферу,дбайте про "збереження об­личчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві кон­флікту, підтримати його.

2

     Спілкування з батьками:

1. Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:

- якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб...

- я розумію вашу точку зору, проте...

- мені було б легше спілкуватися з вашою дитиною, якщо б...

- у вашої дитини чудово виходить робити... та треба попрацювати над...

2. Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання:

- я помітила, що дитина почала...

- я цікавлюся, як вихователь, який працює з вашою дитиною, а не як стороння особа...

- на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з вашою дитиною.

 

   Спілкування з колегами:

• Під час спілкування з колегами з робочих питань не потрібно боятися ставити запитання, оскільки ваш досвід роботи менший за досвід вихователів, і те, що зрозуміло їм, може бути не зрозуміло вам.
• Вислухавши старшого колегу, відстоюйте свою думку, якщо ви впевнені в своїй правоті.
• Використовуючи досвід старших колег, не забувайте про власні отримані новітні знання.

                                                                  Педагогічна година

«Цифрова грамотність педагога

 в сучасному освітньому середовищі»

          Основні області цифрової компетентності: 

1. Інформаційна грамотність. 

2. Комунікація і співробітництво. 

3. Створення цифрового контенту. 

4. Безпека. 

5. Вирішення проблем.

Інформаційна грамотність містить перегляд, пошук, фільтрування, оцінку й керування цифровими даними. 

Комунікація та співробітництво включають в себе взаємодію засобами цифрових технологій, обмін даними через цифрові технології, громадянську активність за допомогою цифрових технологій, нетикет, керування цифровою ідентичністю. 

Створення цифрового контенту – це розробка, інтеграція, опрацювання даних, авторське право, ліцензія. 

Безпека передбачає захист персональних даних і конфіденційність, захист здоров’я та навколишнього середовища. 

Вирішення проблем – це виявлення та розв’язання технічних неполадок, творче нетипове використання цифрових технологій. 

Таким чином, сфери застосування цифрових технологій у життєдіяльності педагога та основні області цифрової компетентності тісно переплітаються між собою. 

Можна виділити три рівні розвитку цифрової компетентності педагога: 

1. Базовий рівень. 

2. Цифрове використання. 

3. Цифрова трансформація. 

Базовий рівень включає в себе загальне уявлення педагога про цифрові технології, періодичне їх використання для вирішення окремих педагогічних задач.

      Цифрове використання полягає в регулярному та продуктивному використанні цифрових технологій у своїй педагогічній діяльності. 

       Цифрова трансформація передбачає творче використання цифрових технологій у професійній діяльності, постійний розвиток і вдосконалення цифрових навичок. 

Отже, бачимо, що сучасному педагогу необхідно постійно розвивати свою цифрову компетентність, прагнучи до все більшого рівня.

Тож Міністерство цифрової трансформації України розробило багато корисних онлайн-продуктів саме для педагогів, які допоможуть отримати цифрові навички. Знайти їх можна на національному порталі з розвитку цифрової грамотності ”Дія. Цифрова освіта”.

Популярні платформи, які Вам стануть у нагоді:

    WatsApp, Viber зручні для обміну повідомленнями, фото та відео.

    Zoom, Google Meet підходять для онлайн-зборів, консультацій та занять.

 Google Classroom дозволяє організовувати освітній процес, обмінюватися завданнями та матеріалами.

    Google Форми допомагають в проведенні опитувань, тестувань, аналітичних даних.

«Корисні сервіси, які можуть допомогти у роботі»

1.     Для організації роботи та спілкування:

    Google Workspace (Google Диск, Документи, Презентації): дозволяє створювати та зберігати навчальні матеріали, планувати заняття, обмінюватися інформацією з колегами та батьками.

    Google Календар допомагає планувати заходи та зустрічі.

  Canva: зручний сервіс для створення яскравих презентацій, плакатів, буклетів та інших наочних матеріалів.

2.     Для створення навчальних матеріалів:

    LearningApps: платформа для створення інтерактивних вправ, ігор та вікторин.

    Wordwall: дозволяє створювати інтерактивні ігри та вправи для дітей.

 YouTube Kids: безпечний відеохостинг з розвиваючими мультфільмами та навчальними відео для дітей.

    «Розумники»: педагогічні ігри – захоплюючі навчальні програми.

3.     Для пошуку та обміну інформацією:

    «Всеосвіта» та «На урок»: онлайн-платформи з великою кількістю методичних матеріалів, конспектів занять, презентацій та тестів.

    Pinterest: платформа для пошуку ідей для творчих занять, ігор та оформлення групи.

        Аудіоказки українською: сайти з великим вибором аудіоказок.

4.