Роль
педагога в процесі формування економічної культури та фінансової грамотності у
дошкільників
(Педагогічні
знахідки)
Вихователь
Стьобало Руслана Анатоліївна
Коли
слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина може й повинна
дізнатися про світ економічних відносин? – саме ці питання часто турбують
батьків та педагогів дошкільних закладів.
Але
лише на перший погляд слова «економіка» і «дошкільник» здаються несумісними,
так як сучасна дитина вже з
перших років свого життя потрапляє в економічне середовище - різні професії,
купівля і продаж товарів, реклама по телевізору, розмови батьків про сімейний
бюджет – це далеко не повний перелік того, з чим постійно стикається дитина. Тому
рівень підготовки їх до дорослого життя залежить передусім від батьків і
вихователів.
Саме тому в дошкільній педагогіці з'явився новий
напрямок – економічне виховання. Економічне виховання – це цілеспрямований
процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних її
віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та
морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності,
розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної
поведінки.
Найважливіша у цьому процесі є робота саме
педагогів дошкільного закладу, так як їхнє завдання навчати не лише дітей, а й
давати поради та консультації батькам вихованців для досягнення бажаного
результату.
Дитина
як губка вбирає враження, знання, стилі поведінки педагога, працюючого з ним.
Тому, правильно організований освітній простір служить джерелом повноцінного
економічного розвитку, в процесі якого у дитини за допомогою дорослого
складаються необхідні якості особистості: працьовитість, економічна
грамотність, ініціативність.
Роботу
з економічного виховання потрібно здійснювати за допомогою різноманітних форм
та методів, які дають змогу зробити процес економічного пізнання доступним та
захоплюючим.
Найперше з чого починається будь-яка тема з
економічного виховання дошкільників – це бесіда.
Кожна бесіда – це не тільки монолог педагога, але і
його живе спілкування з дітьми, обмін думками і почуттями. Бесіди з економічного виховання
поділяються, залежно від мети, на: вступні, супроводжуючі, узагальнюючі
Вступні – знайомство з новими поняттями (потреби, ресурси,
праця, блага, товар, ціна та інші )
|
Супроводжуючі – використовуємопід час
спостережень, екскурсій, розглядання картин, читання художніх творів
|
Узагальнюючі – для систематизації, закріплення, поглиблення
та перевірки набутих економічних знань
|
Такий метод навчання, який застосовується в ході бесіди,
активізує розумову діяльність дітей, підводить їх до отримання нових знань і
сприяє закріпленню вже отриманих раніше. Готуючись до будь-якої бесіди з
дітьми, педагог повинен:
ü намітити основні, додаткові, навідні запитання по її
темі;
ü скласти план заняття у відповідності з метою, з якою
передбачається досягти.
Приклад вступної бесіди з дітьми
«Що таке ціна?»
Мета : ознайомити дітей із поняттям «ціна» та від
чого вона залежить; розвивати зв’язне мовлення, уяву, мислення, пам'ять;
виховувати інтерес до навколишнього.
Хід
бесіди:
1.
Вихователь запитує, що означає слово «ціна»,
як діти його розуміють, далі повідомляє,
що ціна – це сума грошей, яку ми сплачуємо, коли купуємо товар.
2.
Запитання до дітей:
- Як ви
вважаєте, чи однакова ціна на всі товари? Від чого залежить ціна товару?
(Міркування дітей)
- Як ви
розумієте, що ціна залежить від:
o
якості
товару (Чим якісніший товар, тим він дорожчий);
o
попиту
(Чим люди більше купують товар, тим він дорожчий);
o
кількості
товару (Чим товару більше, тим ціна на цей товар нижче);
o
вкладеної
в нього промислової праці (Чим більше часу використали на виготовлення , тим
дорожче);
o
кількості
матеріалу, який використали для виготовлення товару (Чим більше використали
матеріалу, тим дорожчий товар).
3. У
підсумку вихователь допомагає дітям підсумувати отримані знання.
Важливим методом навчання дітей дошкільного віку – є гра. З допомогою гри діти сприймають і
засвоюють навколишній світ. Виховання, яке здійснюється за допомогою ігрової
діяльності, природно для дитини. Надзвичайно важливе значення для роботи з дітьми з економічного розвитку є економічні ігри.
Гру розглядають як провідний вид діяльності тому, що в ній створюється зона
найближчого розвитку дитини, проявляються та розвиваються психічні процеси,
відбувається освоєння соціального простору через спілкування з дорослими та
однолітками. Крім завдань економічної спрямованості, такі ігри розвивають інтелект дитини, удосконалюють особистісні
якості, створюють передумови для подальшої економічної сфери діяльності. Саме
тому, економічна гра – найкраща підготовка дитини до дорослого життя. Ігри можна
проводити як з усією групою чи підгрупою дітей, так, і індивідуально.
У
практиці роботи з економічного виховання використовуємо:
ü дидактичні ігри;
ü сюжетно – рольові ігри;
ü розвивальні ігри.
Вони спрямовані на формування у дітей економічних
знань, активного інтересу, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.
Зміст дидактичних ігор
економічної спрямованості на початку нашої роботи був
спрямований на залучення дітей до сфери економічної діяльності і поділявся на
чотири блоки: людина і її потреби;
вчимося заощаджувати; хто виробляє товари; гроші, обмін, торгівля.
Людина і її потреби (закріпити знання про матеріальні і духовні
потреби людей, вчити їх помічати та розповідати про них)
|
Вчимося
заощаджувати (виховувати ощадливість у використанні води, світла, газу а також
предметів побуту)
|
Хто виробляє товари (закріпити знання про професії, навчити
встановлювати залежність між результатом трудової діяльності і професією
людини)
|
Гроші, обмін, торгівля (вчити дітей практично здійснювати процес
купівлі – продажу, розрізняти товари, які можна купити за гроші та товари,
які не продаються)
|
Приклад
дидактичної гри
«Що кому потрібно для роботи»
Мета: систематизувати та розширити знання дітей про
професії, про предмети та інструменти, які потрібні їм для виконання їх
професійних обов’язків. Розвивати пізнавальні здібності, увагу, зосередженість.
Виховувати повагу до праці дорослих.
Матеріал: великі поля з зображенням певної професії,
картки з зображенням інструментів до неї.
Хід гри:
Дітям пропонується картки на яких зображено людей
різних професії та пусті клітинки для карток. Завдання дитини назвати, що це за
професія, які функціональні обов’язки виконує людина та підібрати відповідні
картки з предметами та інструментами, які потрібні для виконання цих
професійних обов’язків. Викласти картки в пустих клітинках, аргументувати своє
припущення.
Використовуючи ігрову діяльність з дошкільниками обов’язково
потрібно дотримуватись трьох основних компонентів: ігровий задум; ігрові дії; правила гри.
Сюжетно-рольова гра є
ще однією ефективною формою роботи ознайомлення дошкільників з елементарними
економічними поняттями. Під час такої гри діти моделюють соціальні відносини,
приміряють на себе ролі представників різних професій, навчаються на практиці
застосовувати нові знання.
Такі ігри проводяться в три етапи
ü підготовчий;
ü основний;
ü підсумковий.
І.
Підготовчий – в нього ми включили екскурсії,
цільові прогулянки, читання художньої літератури, заучування віршів,
малювання, аплікація, дидактичні ігри, театралізовану діяльність для
ознайомлення дітей з тою чи іншою сюжетно – рольовою грою;
|
ІІІ. Підсумковий – безпосередньо
сюжетно – рольова гра.
|
ІІ.
Основний – вчимося правильно
розподіляти ролі і дії учасників ігор;
Економічну спрямованість мають сюжетно-рольові ігри
«Перукарня», «Таксі» (продаж послуг). Ігрові дії можна включати і в заняття.
При цьому вкрай важливо, промовляти всі маніпуляції, збагачуючи словниковий
запас дітей економічними термінами. Можна також використовувати умовні грошові
купюри.
Улюблену сюжетно-рольову гру дітей – «Магазин» ми
ускладнюємо: розширюємо асортимент продуктів, які вже потрібно зважувати,
вводиться роль не просто продавця, а касира, який видає чеки, до паперових
купюр приєднуються монетки.
Дітям дуже цікаво грати в супермаркет, де продавець
розповідає покупцям про вигідні акції. Магазин може пропонувати не тільки
продукти, а й одяг, іграшки, спортивні та канцелярські товари та ін. Щоб
сюжетно-рольова гра була максимально наближена до реальності, ми разом з дітьми
виготовляємо цінники для товарів.
В ході таких ігор виникають проблемні ситуації, що
вимагає від дитини вибору, наприклад:
-
Витратити
в магазині всі наявні гроші або відкласти частину і поступово накопичити на
більш велику покупку?
-
Витратити
певну суму на ліки чи на новий одяг?
Це
дає можливість дітям відчути себе дорослими та
почуватися, як в дорослому житті, відповідальними за обрані економічні
дії.
Приклад
підготовки до сюжетно – рольової гри
«Будівельники»
І.
Екскурсія
на будівництво.
o
Розглядання
ілюстрованих картин: «Ми будуємо дім», «Діти граються в кубики»;
o
Читання
художньої літератури: М. Познанська «Колосок», «Зварювальник», Д. Коломієць
«Новосілля», М. Підгірянка «Гостинна хата», Т. Новацька «Про кран, Наталочку та особливий подарунок».
o
Малювання:
«Будинок для Тані», «Гараж», «Міст».
o
Дидактичні
ігри: «Що потрібно муляру для роботи?», «Підбери силует», «Спецтранспорт».
ІІ. Ролі і дії учасників гри
o
Архітектор
– створює ескіз будинку, звіряє, підраховує…
o
Муляр –
кладе цеглу, виганяє стіни;
o
Покрівельник
– робить дах;
o
Штукатур
– штукатурить стіни, щоб вони були рівними і гладенькими;
o
Муляр –
фарбує стіни, вікна, двері, підлогу;
o
Водій –
підвозить на будівництво робочі матеріали – цеглу, панелі, вікна, двері тощо;
o
Сантехніки
– встановлюють водопостачання;
o
Бухгалтер
– робить розрахунки, платить заробітну плату за роботу….
ІІІ. Сюжетно –
рольова гра –
оволодіння ігровими формами пізнання дійсності, вміння дітей застосовувати
набуті знання у сюжеті гри, правильному розподілу ролей
Для закріплення отриманих знань з економічного
розвитку ми пропонуємо діткам розвивальні вправи:
ü «Лабіринт успіху» - потрібно пройти лабіринт, прямуючи
тільки через фінансові поняття;
ü «Які бувають товари» - поділити товари на дві
категорії – дорогі та дешеві;
ü «Корисно – шкідливо» - поділити товари на категорії –
якісних чи неякісних, корисних та шкідливих для здоров'я;
ü «Світ професій» - розглянути картинки з зображенням
певної професії та скласти про неї розповідь.
Економічне виховання
дошкільників також здійснюємо під час екскурсій. Екскурсії дозволяють ближче знайомитись
із світом професій (Наприклад: пропонуємо дітям відвідати магазин, пошту,
аптеку, банк та ін.). Знайомство з рекламою можливе під час екскурсій на найближчі вулиці, щоб розглянути
рекламні банери або вивіски на вітринах магазинів. Також ближче знайомимо дітей
з професіями співробітників дитячого садка, показавши їх робочі місця та
знайомлячи з обов’язками.
Однією з основних форм організації економічної освіти
дошкільнят, є заняття
економічного спрямування.
Заняття
знайомлять дітей з основними економічними категоріями, навчають доцільній
економічній поведінці. У процесі вирішення логічних і арифметичних задач
підвищується інтерес дітей до економічних знань, спостерігається прагнення до
саморозвитку.
Також не останнє місце
займають економічні казки.
Діапазон застосування казок економічного змісту в
педагогічному процесі обширний:
o на заняттях (з розвитку
мовлення, математики, природознавства, образотворчого мистецтва);
o у спільній діяльності
дорослих і дітей (дидактичні, сюжетно-рольові ігри. екскурсії);
o у самостійній діяльності
самих дітей (ігри-драматизації за сюжетами казкових творів, виготовлення
атрибутів для ігор).
Казкові історії дають можливість розповісти про будь-що
у вигляді ненав’язливих, цікавих і захоплюючих сюжетів. Ми застосовуємо такі методи і прийоми як:
ü написання
листа казковому герою;
ü складання
казок за серією картинок;
ü змінювання
характеру героя (Вовк став добрим у казці «Троє поросят»);
ü придумування
нової кінцівки казки (Колобок, поки котився по лісу, засох, і Лисичка зламала
зуби, захотівши з'їсти його...);
ü введення
нового героя в казку (Що зміниться в сюжеті?);
ü складання
задач за казками; складання казки за схемою, за опорними словами, за геометричними
фігурами, за ігровою обстановкою; «прогулянка» в минуле чи майбутнє казкових
героїв (Якою була Баба-Яга, коли була дівчинкою? Чому вона стала злою?);
ü виготовлення
книжок-саморобок; театралізовані вистави, спектаклі.
Аналіз сюжету економічної
казки дає змогу зосередитись на таких аспектах змісту теми:
o
Розкриття
особистісних рис персонажів, важливих у певній економічний ситуації. Це можуть
бути різноманітні як позитивні, так і негативні якості, наприклад,
винахідливість, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, спритність,
терпимість, балакучість, упевненість тощо.
o
Виявлення
особливостей міжособистісних стосунків, які складаються в різних економічних
ситуаціях (суперництво чи партнерство, змагання, співробітництво,
взаємовиручка, підтримка, переслідування власних інтересів тощо).
o
Казки
відображають соціальні тенденції, віддзеркалюють суспільну реальність, вивчення
складних економічних понять, категорій, закономірностей через їхні прояви в
умовній (казковій) ситуації з використанням прийомів алегоричності
(перенесення), гіперболізації (перебільшення), а також зіставлення, контрасту,
іронії, зображення від супротивного, самовикриття, самореклами тощо.
Казку можна вважати ефективним засобом в розвитку
економічної компетентності у дітей дошкільного віку, а також одним із перших
засобів формування передумов економічного мислення, навчання індивідуальних
якостей, психологічного розвитку дітей.
За допомогою вищевикладених засобів, необхідно
розкрити дітям навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей,
як частини загальнолюдської культури і, в процесі пізнання, навчити відповідним
формам поведінки. Така робота сприяє посиленню позиції дитини «Я сам», «Я
зроблю», «Я вмію».
В освітній програмі від 2 до 7 років «Дитина»,
починаючи з другої молодшої групи у розділі «Соціальний світ» є виокремлені
завдання щодо економічного виховання дітей.
Окрім освітньої програми «Дитина» є
спеціалізована програма для дітей 3 – 7 років «Афлатот» - яка розподілена на
п’ять основних розділів:
Ти, Я і Афлатун –
розвиток позитивного і сприятливого
сприйняття своєї особистості;
Я і моя сім’я – турбота
про людей, яких ми любимо;
Я і мої друзі –
допомагаємо один одному;
Я і суспільство – живемо
і працюємо разом;
Я і гроші – вивчаємо,
накопичуємо та ділимося.
Участь батьків в
освітньому процесі ЗДО
Як писав В. Сухомлинський «Лише разом з батьками, спільними зусиллями,
педагоги можуть дати дітям велике людське щастя».
У взаємодії з батьками
використовуються такі традиційні форми роботи:
o батьківські збори;
o бесіди (колективні,
групові, індивідуальні);
o консультації;
o перегляд фільмів на
економічні теми;
o день відкритих дверей;
o відкриті заняття для
батьків;
o семінари-практикуми;
o підготовка тематичних
папок з проблеми економічного виховання для батьків «Дітям про економіку» та
ін..
Інноваційні
форми роботи з батьками :
o народні світлиці (спільне
проведення свят, розваг);
o аукціон педагогічних ідей
(обмін досвідом);
o тренінги;
o збори-діалог;
o круглі-столи;
o майстер – класи.
