Роль педагога в процесі формування економічної культури та фінансової грамотності у дошкільників

(Педагогічні знахідки)

Вихователь

Стьобало Руслана Анатоліївна

Коли слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина може й повинна дізнатися про світ економічних відносин? – саме ці питання часто турбують батьків та педагогів дошкільних закладів.

Але лише на перший погляд слова «економіка» і «дошкільник» здаються несумісними, так як сучасна дитина вже з перших років свого життя потрапляє в економічне середовище - різні професії, купівля і продаж товарів, реклама по телевізору, розмови батьків про сімейний бюджет – це далеко не повний перелік того, з чим постійно стикається дитина. Тому рівень підготовки їх до дорослого життя залежить передусім від батьків і вихователів.

Саме тому в дошкільній педагогіці з'явився новий напрямок – економічне виховання. Економічне виховання – це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних її віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Найважливіша у цьому процесі є робота саме педагогів дошкільного закладу, так як їхнє завдання навчати не лише дітей, а й давати поради та консультації батькам вихованців для досягнення бажаного результату.

Дитина як губка вбирає враження, знання, стилі поведінки педагога, працюючого з ним. Тому, правильно організований освітній простір служить джерелом повноцінного економічного розвитку, в процесі якого у дитини за допомогою дорослого складаються необхідні якості особистості: працьовитість, економічна грамотність, ініціативність.

Роботу з економічного виховання потрібно здійснювати за допомогою різноманітних форм та методів, які дають змогу зробити процес економічного пізнання доступним та захоплюючим.

Найперше з чого починається будь-яка тема з економічного виховання дошкільників – це бесіда. 

Кожна бесіда – це не тільки монолог педагога, але і його живе спілкування з дітьми, обмін думками і почуттями. Бесіди з економічного виховання поділяються, залежно від мети, на: вступні, супроводжуючі, узагальнюючі

Вступні – знайомство з новими поняттями (потреби, ресурси, праця, блага, товар, ціна та інші )

Супроводжуючі – використовуємопід час спостережень, екскурсій, розглядання картин, читання художніх творів

Узагальнюючі – для систематизації, закріплення, поглиблення та перевірки набутих економічних знань

 

 

 

 

 

Такий метод навчання, який застосовується в ході бесіди, активізує розумову діяльність дітей, підводить їх до отримання нових знань і сприяє закріпленню вже отриманих раніше. Готуючись до будь-якої бесіди з дітьми, педагог повинен:

ü намітити основні, додаткові, навідні запитання по її темі;

ü скласти план заняття у відповідності з метою, з якою передбачається досягти.

Приклад вступної бесіди з дітьми

«Що таке ціна?»

Мета :  ознайомити дітей із поняттям «ціна» та від чого вона залежить; розвивати зв’язне мовлення, уяву, мислення, пам'ять; виховувати інтерес до навколишнього.

Хід бесіди:

1. Вихователь запитує, що означає слово «ціна»,  як діти його розуміють, далі повідомляє,  що ціна – це сума грошей, яку ми сплачуємо, коли купуємо товар.

2. Запитання до дітей:

- Як ви вважаєте, чи однакова ціна на всі товари? Від чого залежить ціна товару? (Міркування дітей)

- Як ви розумієте, що ціна залежить від:

o   якості товару (Чим якісніший товар, тим він дорожчий);

o   попиту (Чим люди більше купують товар, тим він дорожчий);

o   кількості товару (Чим товару більше, тим ціна на цей товар нижче);

o   вкладеної в нього промислової праці (Чим більше часу використали на виготовлення , тим дорожче);

o   кількості матеріалу, який використали для виготовлення товару (Чим більше використали матеріалу, тим дорожчий товар).

3. У підсумку вихователь допомагає дітям підсумувати отримані знання.

Важливим методом навчання дітей дошкільного віку – є гра. З допомогою гри діти сприймають і засвоюють навколишній світ. Виховання, яке здійснюється за допомогою ігрової діяльності, природно для дитини. Надзвичайно важливе значення для  роботи з дітьми з економічного розвитку є економічні ігри. Гру розглядають як провідний вид діяльності тому, що в ній створюється зона найближчого розвитку дитини, проявляються та розвиваються психічні процеси, відбувається освоєння соціального простору через спілкування з дорослими та однолітками. Крім завдань економічної спрямованості, такі ігри розвивають  інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумови для подальшої економічної сфери діяльності. Саме тому, економічна гра – найкраща підготовка дитини до дорослого життя. Ігри можна проводити як з усією групою чи підгрупою дітей, так, і індивідуально.

У практиці роботи з економічного виховання використовуємо: 

ü дидактичні ігри;

ü сюжетно – рольові ігри;

ü розвивальні ігри.

Вони спрямовані на формування у дітей економічних знань, активного інтересу, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

      Зміст дидактичних ігор економічної спрямованості на початку нашої роботи був спрямований на залучення дітей до сфери економічної діяльності і поділявся на чотири блоки: людина і її потреби; вчимося заощаджувати; хто виробляє товари; гроші, обмін, торгівля.

 

Людина і її потреби (закріпити знання про матеріальні і духовні потреби людей, вчити їх помічати та розповідати про них)

Вчимося заощаджувати (виховувати ощадливість у використанні води, світла, газу а також предметів побуту)

Хто виробляє товари (закріпити знання про професії, навчити встановлювати залежність між результатом трудової діяльності і професією людини)

 

 

Гроші, обмін, торгівля (вчити дітей практично здійснювати процес купівлі – продажу, розрізняти товари, які можна купити за гроші та товари, які не продаються)

                                          

 

Приклад дидактичної гри

«Що кому потрібно для роботи»

Мета:  систематизувати та розширити знання дітей про професії, про предмети та інструменти, які потрібні їм для виконання їх професійних обов’язків. Розвивати пізнавальні здібності, увагу, зосередженість. Виховувати повагу до праці дорослих.

Матеріал:  великі поля з зображенням певної професії, картки з зображенням інструментів до неї.

Хід гри:

Дітям пропонується картки на яких зображено людей різних професії та пусті клітинки для карток. Завдання дитини назвати, що це за професія, які функціональні обов’язки виконує людина та підібрати відповідні картки з предметами та інструментами, які потрібні для виконання цих професійних обов’язків. Викласти картки в пустих клітинках, аргументувати своє припущення.

Використовуючи ігрову діяльність з дошкільниками обов’язково потрібно дотримуватись трьох основних компонентів: ігровий задум; ігрові дії; правила гри.

Сюжетно-рольова гра  є ще однією ефективною формою роботи ознайомлення дошкільників з елементарними економічними поняттями. Під час такої гри діти моделюють соціальні відносини, приміряють на себе ролі представників різних професій, навчаються на практиці застосовувати нові знання.

Такі ігри проводяться в три етапи

ü підготовчий;

ü основний;

ü підсумковий.

І. Підготовчий – в нього ми включили екскурсії, цільові прогулянки, читання художньої літератури, заучування віршів, малювання, аплікація, дидактичні ігри, театралізовану діяльність для ознайомлення дітей з тою чи іншою сюжетно – рольовою грою;

ІІІ. Підсумковий – безпосередньо сюжетно – рольова гра.

 

ІІ. Основний – вчимося правильно розподіляти ролі і дії учасників ігор;

Економічну спрямованість мають сюжетно-рольові ігри «Перукарня», «Таксі» (продаж послуг). Ігрові дії можна включати і в заняття. При цьому вкрай важливо, промовляти всі маніпуляції, збагачуючи словниковий запас дітей економічними термінами. Можна також використовувати умовні грошові купюри.

Улюблену сюжетно-рольову гру дітей – «Магазин» ми ускладнюємо: розширюємо асортимент продуктів, які вже потрібно зважувати, вводиться роль не просто продавця, а касира, який видає чеки, до паперових купюр приєднуються монетки.

Дітям дуже цікаво грати в супермаркет, де продавець розповідає покупцям про вигідні акції. Магазин може пропонувати не тільки продукти, а й одяг, іграшки, спортивні та канцелярські товари та ін. Щоб сюжетно-рольова гра була максимально наближена до реальності, ми разом з дітьми виготовляємо цінники для товарів.

В ході таких ігор виникають проблемні ситуації, що вимагає від дитини вибору, наприклад:

-         Витратити в магазині всі наявні гроші або відкласти частину і поступово накопичити на більш велику покупку?

-         Витратити певну суму на ліки чи на новий одяг?

Це дає можливість дітям відчути себе дорослими та  почуватися, як в дорослому житті, відповідальними за обрані економічні дії.

Приклад підготовки до сюжетно – рольової гри

«Будівельники»

І. Екскурсія на будівництво.

o   Розглядання ілюстрованих картин: «Ми будуємо дім», «Діти граються в кубики»;

o   Читання художньої літератури: М. Познанська «Колосок», «Зварювальник», Д. Коломієць «Новосілля», М. Підгірянка «Гостинна хата», Т. Новацька  «Про кран, Наталочку та особливий подарунок».

o   Малювання: «Будинок для Тані», «Гараж», «Міст».

o   Дидактичні ігри: «Що потрібно муляру для роботи?», «Підбери силует», «Спецтранспорт».

ІІ. Ролі і дії учасників гри

o   Архітектор – створює ескіз будинку, звіряє, підраховує…

o   Муляр – кладе цеглу, виганяє стіни;

o   Покрівельник – робить дах;

o   Штукатур – штукатурить стіни, щоб вони були рівними і гладенькими;

o   Муляр – фарбує стіни, вікна, двері, підлогу;

o   Водій – підвозить на будівництво робочі матеріали – цеглу, панелі, вікна, двері тощо;

o   Сантехніки – встановлюють водопостачання;

o   Бухгалтер – робить розрахунки, платить заробітну плату за роботу….

ІІІ.  Сюжетно – рольова гра – оволодіння ігровими формами пізнання дійсності, вміння дітей застосовувати набуті знання у сюжеті гри, правильному розподілу ролей

Для закріплення отриманих знань з економічного розвитку ми пропонуємо діткам розвивальні вправи:

ü «Лабіринт успіху» - потрібно пройти лабіринт, прямуючи тільки через фінансові поняття;

ü «Які бувають товари» - поділити товари на дві категорії – дорогі та дешеві;

ü «Корисно – шкідливо» - поділити товари на категорії – якісних чи неякісних, корисних та шкідливих для здоров'я;

ü «Світ професій» - розглянути картинки з зображенням певної професії та скласти про неї розповідь.

Економічне виховання дошкільників також здійснюємо під час  екскурсій. Екскурсії дозволяють ближче знайомитись із світом професій (Наприклад: пропонуємо дітям відвідати магазин, пошту, аптеку, банк та ін.). Знайомство з рекламою можливе під час  екскурсій на найближчі вулиці, щоб розглянути рекламні банери або вивіски на вітринах магазинів. Також ближче знайомимо дітей з професіями співробітників дитячого садка, показавши їх робочі місця та знайомлячи з обов’язками.

Однією з основних форм організації економічної освіти дошкільнят, є заняття економічного спрямування.

 Заняття знайомлять дітей з основними економічними категоріями, навчають доцільній економічній поведінці. У процесі вирішення логічних і арифметичних задач підвищується інтерес дітей до економічних знань, спостерігається прагнення до саморозвитку.

Також не останнє місце займають економічні казки.

Діапазон застосування казок економічного змісту в педагогічному процесі обширний:

o   на заняттях (з розвитку мовлення, математики, природознавства, образотворчого мистецтва);

o   у спільній діяльності дорослих і дітей (дидактичні, сюжетно-рольові ігри. екскурсії);

o   у самостійній діяльності самих дітей (ігри-драматизації за сюжетами казкових творів, виготовлення атрибутів для ігор).

Казкові історії дають можливість розповісти про будь-що у вигляді ненав’язливих, цікавих і захоплюючих сюжетів. Ми  застосовуємо такі методи і прийоми як:

ü написання листа казковому герою;

ü складання казок за серією картинок;

ü змінювання характеру героя (Вовк став добрим у казці «Троє поросят»);

ü придумування нової кінцівки казки (Колобок, поки котився по лісу, засох, і Лисичка зламала зуби, захотівши з'їсти його...);

ü введення нового героя в казку (Що зміниться в сюжеті?);

ü складання задач за казками; складання казки за схемою, за опорними словами, за геометричними фігурами, за ігровою обстановкою; «прогулянка» в минуле чи майбутнє казкових героїв (Якою була Баба-Яга, коли була дівчинкою? Чому вона стала злою?);

ü виготовлення книжок-саморобок; театралізовані вистави, спектаклі.

Аналіз сюжету економічної казки дає змогу зосередитись на таких аспектах змісту теми:

o   Розкриття особистісних рис персонажів, важливих у певній економічний ситуації. Це можуть бути різноманітні як позитивні, так і негативні якості, наприклад, винахідливість, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, спритність, терпимість, балакучість, упевненість тощо.

o   Виявлення особливостей міжособистісних стосунків, які складаються в різних економічних ситуаціях (суперництво чи партнерство, змагання, співробітництво, взаємовиручка, підтримка, переслідування власних інтересів тощо).

o   Казки відображають соціальні тенденції, віддзеркалюють суспільну реальність, вивчення складних економічних понять, категорій, закономірностей через їхні прояви в умовній (казковій) ситуації з використанням прийомів алегоричності (перенесення), гіперболізації (перебільшення), а також зіставлення, контрасту, іронії, зображення від супротивного, самовикриття, самореклами тощо.

Казку можна вважати ефективним засобом в розвитку економічної компетентності у дітей дошкільного віку, а також одним із перших засобів формування передумов економічного мислення, навчання індивідуальних якостей, психологічного розвитку дітей.

За допомогою вищевикладених засобів, необхідно розкрити дітям навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей, як частини загальнолюдської культури і, в процесі пізнання, навчити відповідним формам поведінки. Така робота сприяє посиленню позиції дитини «Я сам», «Я зроблю», «Я вмію».

В освітній програмі від 2 до 7 років «Дитина», починаючи з другої молодшої групи у розділі «Соціальний світ» є виокремлені завдання щодо економічного виховання дітей.

Окрім освітньої програми «Дитина» є спеціалізована програма для дітей 3 – 7 років «Афлатот» - яка розподілена на п’ять основних розділів:

    Ти, Я і Афлатун – розвиток позитивного і сприятливого  сприйняття своєї особистості;

    Я і моя сім’я – турбота про людей, яких ми любимо;

    Я і мої друзі – допомагаємо один одному;

    Я і суспільство – живемо і працюємо разом;

    Я і гроші – вивчаємо, накопичуємо та ділимося.

Участь батьків в освітньому процесі ЗДО

Як писав В. Сухомлинський  «Лише разом з батьками, спільними зусиллями, педагоги можуть дати дітям велике людське щастя».

У взаємодії з батьками використовуються такі  традиційні форми роботи:

o   батьківські збори;

o   бесіди (колективні, групові, індивідуальні);

o   консультації;

o   перегляд фільмів на економічні теми;

o   день відкритих дверей;

o   відкриті заняття для батьків;

o   семінари-практикуми;

o   підготовка тематичних папок з проблеми економічного виховання для батьків «Дітям про економіку» та ін..

Інноваційні форми роботи з батьками :

o   народні світлиці (спільне проведення свят, розваг);

o   аукціон педагогічних ідей (обмін досвідом);

o   тренінги;

o   збори-діалог;

o   круглі-столи;

o   майстер – класи.