Як організувати безстресовий освітній процес: 

консультація для вихователів 

      Велике розумове навантаження, підготовка до школи, додаткові заняття замість гри або прогулянки спричиняють перевтому дітей.  

        Дошкільний вік — це період, коли дитина інтенсивно розвивається і зростає. Він охоплює дві вікові кризи — трьох років та шести — семи років. Окрім біологічних кризових етапів, на дошкільний вік припадають переломні моменти соціалізації, такі як вступ до дитячого садка та перехід у школу. Кожна з цих подій потребує адаптації, яка не завжди проходить безболісно. А ще дитина цього віку має опанувати значну кількість умінь і навичок, навчитися взаємодіяти з дорослими й однолітками та ще багато чого іншого. Тож не дивно, що діти перевтомлюються й у них з’являються ознаки стресу. Поговорімо про те, як цього уникнути. 

   Не перенавантажуйте дітей. Коли педагоги ігнорують психофізіологічні та санітарно-гігієнічні вимоги щодо організації освітнього процесу, це може призвести не лише до перевтоми та стресу, а й до відхилень у фізичному та психічному здоров’ї вихованців. Перевтому дітей спричиняє, зокрема, велике розумове навантаження, посилена підготовка дошкільників до шкільного навчання, вивчення іноземних мов, різноманітні гуртки, заняття спортом, а також тривалі репетиції свят або додаткові заняття замість повноцінної прогулянки. 

     Коли вихователі орієнтуються виключно на програмові вимоги та ігнорують вікові особливості дошкільників, утома стає характерним станом для більшості вихованців. Вона з’являється через те, що дитина відчуває тривале навантаження, її внутрішні ресурси виснажуються та порушується узгодженість у роботі систем, що забезпечують діяльність. 

     Психологи виокремлюють три стадії психологічної втоми дитини. 

      Визначити втому допоможуть певні ознаки. Зазвичай стомлена дитина неуважна, розсіяна, млява, погано запам’ятовує та повільно засвоює матеріал. У неї порушується сон або навіть з’являється безсоння, погіршується апетит тощо. Утома дитини дошкільного віку виявляється на різних рівнях, зокрема: 

- поведінковому — знижується продуктивність праці, швидкість і якість роботи, порушується дисципліна; 

- фізіологічному — сповільнюється вироблення умовних зв’язків, підвищується інертність у динаміці нервових процесів; 

- психологічному — знижується чутливість, порушується увага, пам’ять, інтелектуальні функції, погіршується навчальна та загальна мотивація. 

       Якщо не вживати заходів, що зменшують ступінь утоми або знімають її залишкові явища, можуть розвинутися межові та хронічні стани — астенічний синдром, виснаження, нервово-психічні розлади та захворювання. Створіть умови для безстресової освіти.

   Для того, щоб запобігти стресовим станам вихованців, боріться з утомою, регламентуйте навчальне навантаження та неухильно дотримуйте психофізіологічних і санітарно-гігієнічних вимог під час організації освітньої роботи з дітьми. 

    Розгляньмо найважливіші оптимуми щодо організації освітнього процесу в дитячому садку. 

 Зміна видів діяльності 

    Вибудовуйте заняття так, щоб воно якнайменше втомлювало дитину та давало їй змогу активно включати мислення, почуття та уяву. Для цього варіюйте інтенсивність роботи та її тривалість і змінюйте види діяльності. 

     Традиційне заняття для старших дошкільників триває 25 хв, а інтегроване — до 35 хв. 

Однак діти цього віку здатні продуктивно займатись однією діяльністю не більше 10—15 хв. 

    Для того щоб раціонально використати час заняття й при цьому не перенавантажити дітей, не забувайте про вікові особливості перебігу пізнавальних психічних процесів у дошкільників та їхню здатність зосереджуватись і утримувати увагу. Пропонуйте їм різні види діяльності й пам’ятайте про відпочинок. 

  Для того щоб домогтися максимальної працездатності й запобігти втомі, скористайтесь орієнтовним таймінгом заняття: 

• 2—3 хв — входження дітей у ритм заняття; 

• 8—10 хв — найвища працездатність, активна увага дітей; 

• 3—5 хв — компенсаторна перебудова, фізкультпауза; 

• 5—8 хв — ефективна робота. 

Відпочинок дитини під час заняття складається з двох фаз — відновлення та зміцнення досягнутого стану працездатності. Тож після фізкультурної паузи не переходьте безпосередньо до розв’язання навчальних завдань. Дайте дітям змогу знову «включитися» в роботу. 

    Також під час заняття стежте за позою дітей. Сидіння — активний процес, пов’язаний зі значним напруженням мускулатури, щоб утримувати статичну позу. Тому довге сидіння за столом призводить до втоми. Щоб запобігти цьому, плануйте зміни статичної пози дітей — пропонуйте їм постояти, порухатися кімнатою, сісти на килим тощо. 

Режим провітрювання 

     Для того щоб зберегти здоров’я дітей та їхню продуктивну пізнавальну діяльність, дотримуйте в групі режиму провітрювань. Окрім цього, діти мають щодня перебувати на свіжому повітрі не менше чотирьох годин. Наявність у кімнаті великої кількості дітей призводить до різкої зміни складу повітря. 

    До кінця заняття процент вуглекислого газу в 4—5 разів перевищує норму. А якщо групу не провітрювати протягом дня, кількість вуглекислого газу перевищує норму в 20—25 разів. Це викликає спазмування кровоносних судин, настає кисневий голод. Діти стають млявими, сонливими, в них з’являється головний біль, вони швидко стомлюються. 

Контроль рівня шуму 

        Тривалий шум підвищує тиск, змінює ритм дихання, притлумлює гостроту слуху й уповільнює психічні реакції будь-якої людини. А в дітей молодшого та середнього дошкільного віку орган слуху має підвищену вразливість. Тому шум не лише знижує слух, а й спричиняє втомлюваність і негативні емоції. 

     У дошкільників трьох — п’яти років страх гучних звуків — це вікова особливість. Тож голосна розмова, крики, підвищений тон інструкцій або зауважень, часті падіння іграшок або посуду та інші шуми шкідливі для їхнього здоров’я. 

     Коли педагог підвищує голос, то, крім страху, образи та гніву, він також спричиняє й суто фізіологічне явище, яке негативно впливає на нервову систему дитини та призводить до відхилень у її здоров’ї. 

Джерело: https://emetodyst.expertus.com.ua/958202