КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ІНКЛЮЗІЇ:

РОЗКРИТТЯ ТАЛАНТІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.

Віддай людині крихітку себе,

за це душа наповнюється світлом.

Л.Костенко 

Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. Право таких дітей на інтеграцію у суспільство – основний принцип міжнародних стандартів, а забезпечення їм доступу до якісної освіти є основою такої реальної інтеграції.

Поняття "діти з особливими освітніми потребами", широко охоплює всіх дітей, чиї освітні проблеми виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей із соціально вразливих груп. 

Завдання педагога – відкрити, захопити і спрямувати кожну дитину на цікавий, змістовний, особистісно і суспільно корисний шлях самовдосконалення. Педагог ЗДО повинен бути і наставником, і помічником, і захисником, і другом, який допоможе дитині набути не тільки знання, оволодіти певними уміннями і навичками, а й допоможе адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною, творчою особистістю, яка здатна змінити світ. 

Як побудувати роботу педагога з дітьми, щоб отримати максимальний ефект? Лише комплексний підхід призведе до бажаного результату.

Основними принципами в цій роботі повинні стати:

• ·        науковість (розробка основних напрямків комплексного розвитку, спираючись на сучасний науковий досвід інклюзивного навчання);
• ·        системність (робота з окремою дитиною, або групою дітей,  має бути не разовою, а стати складовою частиною в процесі вибраного напрямку розвитку дитини або групи дітей);
• ·        корекційна спрямованість ( урахування захворювання дитини і створення умов для її соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство);
• ·        індивідуалізація (здійснення особистісно-орієнтованого індивідуального, диференційованого підходу);
• ·        поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку дитини з
• особливими потребами;
• ·        створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та
• самореалізації дітей;
• ·        соціальна відповідальність сім’ї (залучення членів сім'ї до виховання, навчання і розвитку дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей; безпосередня участь у навчально-реабілітаційному процесі ).
• ·        професійна орієнтація, підготовка до вибору майбутньої професії.

Виявлення та розвиток талантів у дітей з ООП - цікава та різноманітна робота, яка в комплексі поєднує в собі традиційні форми роботи (години спілкування, свята, конкурси, творчі роботи, відверті розмови) та нетрадиційні (тренінги, проекти, калейдоскопи, пошукові ігри, акції, квести та ін.).

Головна місія педагогів ЗДО – не бути байдужим, давати дітям різнобічні знання, розвиваючи їх кругозір, сприяти розвитку гармонійної особистості, яка зможе адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною, творчою особистістю, яка здатна змінити світ.

Практика свідчить, що виявлення та розвиток талантів і творчих здібностей та формування готовності до творчої діяльності в учнів є успішним за дотримання умов:

·        формування творчих здібностей під час занять в ЗДО;

·        на індивідуальних заняттях, факультативах, у гуртках;

·        при  постійному контакті з батьками для розробки спільної системи стимулювання творчої активності дітей.

Виявлення талантів та розвиток творчих здібностей дитини становить важливе питання для педагогів та батьків.

Розкрити таланти дітей з особливими освітніми потребами у ЗДО допоможуть такі освітні методи:

Індивідуальний підхід. Враховувати сильні сторони кожної дитини, не порівнювати з іншими.Наприклад: дитині з труднощами мовлення доручати малювання чи гру на музичних інструментах, де вона може самовиражатися без слів.

Спостереження та підтримка ініціативи. Вихователь має уважно помічати, що дитині цікаво робити у вільний час, і створювати умови для цього. Наприклад: якщо дитина часто наспівує — організувати участь у музичних іграх, руханках, співі.

Ігрові методи розвитку. Через гру розвивати творчість, мислення, уяву. Наприклад: сюжетно-рольові ігри, театралізовані постановки, де дитина може проявити себе як актор чи творець декорацій.

Сенсорні та арт-терапевтичні методи. Використання кольору, звуку, ритму, тактильних матеріалів. Наприклад: пісочна терапія, малювання пальчиками, музикотерапія, ритмічні вправи.

Співпраця з батьками і фахівцями. Спільно визначати інтереси дитини, підбирати розвивальні ігри та вправи для дому.

Позитивне підкріплення. Хвалити навіть за маленькі успіхи, формувати віру дитини у власні сили.

«Здатність до творчості, – відзначав академік В.О. Енгельгардт, – це найвищий дар, яким нагородила природа людину на нескінченно тривалому шляху її еволюційного розвитку».

 

"ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ 

ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКІВ"

 Консультація для вихователів

"Сучасні форми організації ігрової діяльності дітей"

«Гра породжує радість, свободу, достаток,

спокій в собі і навколо себе,світ зі світом »

Фрідріх Фребель

    Гра — це провідна діяльність дошкільника, у якій найповніше розкривається його особистість. У сучасних умовах, коли діти з раннього віку занурюються у світ технологій, завдання педагога — зробити гру не лише привабливою, а й змістовною, творчою, такою, що розвиває мислення, комунікацію та емоційний інтелект.

Мета сучасної гри

- Формування життєвих компетентностей дитини;
- Стимулювання творчої активності;
- Розвиток соціально-комунікативних умінь;
- Створення умов для самовираження та самостійності.

Основні принципи організації сучасної ігрової діяльності

1. Інтегрованість — гра поєднує пізнавальні, художні, мовленнєві та рухові завдання.
2. Інтерактивність — залучення дітей до активної взаємодії між собою та з вихователем.
3. Індивідуалізація — врахування інтересів, темпераменту, здібностей кожної дитини.
4. Ситуативність — створення ігрових ситуацій, близьких до реального життя.
5. Творчість і свобода вибору — можливість дитини змінювати ролі, правила, сюжет.

Сучасні форми організації ігрової діяльності

·         Ігри-трансформації:

Діти мають можливість змінювати умови, ролі, предмети-замінники.
Приклад: гра «Магазин» може перетворитися на «Супермаркет майбутнього», де діти самі вигадують товари, рекламу, гасла.

·         Ігрові квести:

Форма, що поєднує гру, пошук і дослідження.
Приклад: «Таємниці лісового гаю» — діти виконують завдання на станціях, розгадують загадки, шукають підказки.

·         STREM-ігри:

Інтеграція науки, технологій, інженерії та математики у сюжет гри.
Приклад: створення моста для іграшкових машинок із підручних матеріалів, моделювання «екологічного міста».

·         Ігри-драматизації та театралізації:

Сприяють розвитку мовлення, емоційності, артистизму.
Приклад: «Казка навпаки» — діти змінюють фінал відомої історії або вигадують нову роль для персонажа.

·         Ігри з цифровими елементами:

Використання мультимедійних технологій: інтерактивних панелей, проєкторів, доповненої реальності.
Приклад: інтерактивна подорож «У світі професій» із відео та QR-завданнями.

·         Соціально-рольові ігри нового покоління:

Спрямовані на формування соціальних компетенцій.
Приклад: «Міні-місто “Дитландія”» — діти виконують різні професійні ролі, співпрацюють, заробляють і витрачають умовні гроші.

Роль вихователя у сучасній грі

- бути партнером, а не лише керівником;
- спрямовувати, але не нав’язувати;
- створювати середовище, де дитина може виявляти ініціативу;
- підтримувати позитивні емоції й атмосферу успіху.

Поради вихователю

- Частіше запитуйте: «Як ти думаєш?», «Що б ти зробив інакше?»;
- Використовуйте природні ситуації для гри (черга, прогулянка, сніданок);
- Не бійтеся імпровізації — саме вона робить гру живою;
- Заохочуйте колективні ігри, де важлива співпраця, а не змагання.

    Сучасна гра — це не просто розвага, а потужний інструмент розвитку дитини. Завдання педагога — бути натхненником, який допомагає дітям перетворювати гру на захопливу подорож до пізнання себе і світу.