Музичні заняття як засіб патріотичного виховання

       Патріотизм - це не тільки парад вишиванок, рушників і спів народних пісень. Це і висока внутрішня культура, шанобливе ставлення до пам'яток історії, любов до Батьківщини, до ближнього, гідність, ввічливість, повага до свого минулого, чесність і  решта  рис, притаманних нашому  народу. Тому педагог, перш за все, повинен сам усвідомити, що таке патріотизм, а потім лише доносити його до дітей, а не лише підходити до цього формально лише з приуроченням до знаменних дат.

    Патріотичне виховання – справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, уміле оперування їхніми емоціями та почуттями, інтересами. Одним із майданчиків, на якому можна  виховати в дітей патріотизм та заглибити їх у дивовижно розмаїтий світ українства є музичні заняття.

        Виховання в дітей справжнього патріотизму має відбуватися «від серця до серця». 

        Зокрема, на музичних заняттях його здійснюють через такі форми взаємодії музичного керівника з дітьми, як-от:

• слухання високохудожніх зразків української класичної музики та бесіди з приводу прослуханого твору;
• цікаві бесіди про відомих українських співаків, композиторів, їх творчий шлях;
• ознайомлення і зацікавлення дітей українськими народними інструментами, грою на них;
• використання народних звичаїв, обрядів, ігор на святах, розвагах;
• розгляд ілюстрацій народознавчого змісту та бесіда у поєднанні з музикою;
• вивчення елементів народного танцю;
• вивчення українських народних пісень та їх виконання ;
• ознайомлення з малими формами українського фольклору (так званий дитячий фольклор: потішки, забавлянки, колисанки, заклички, примовлянки, мирилки, дражнилки)

        Найпоширенішою формою патріотичного виховання дошкільників у дитячому садку є проведення народних свят, розваг, вечорниць, інсценізацій українських народних казок, де використовуються доступні дітям :

• українські народні пісні, забавлянки, потішки, частівки, коломийки;
• українські таночки: гопак, козачок, полька, метелиця, гречаники, кривий танець; 
• гра на дитячих музичних інструментах: бубон, сопілка, свищик, цимбали, трембіта, трикутник, маракаси, дзвіночок та інші.

        Усе це спроможне закласти в дітей більше знань, зацікавлення та самосвідомості, аніж будь-який масштабний святковий захід. Головне — усе залежатиме від того, які прийоми та методи педагог обере для того, аби досягнути успіху в прилученні дітей до національної ідеї, культивуванні в них поваги та шани до всього українського.