Загартовування дітей: традиційні і нетрадиційні методи загартовування дітей. Загартовування дітей сонцем, повітрям, водою

Загартовування дітей є процедурою, яку застосовують люди протягом багатьох століть. Такі процедури здатні зміцнити здоров’я, зміцнити імунітет, підняти витривалість дитини.

Але, як і інші подібні процедури, загартовування має свої особливості і протипоказання. Щоб загартовування пішло тільки на користь, виконувати його потрібно, користуючись цими порадами.

Чим корисно загартовування дітей?

• Загартовування дитячого організму особливо корисно, адже захисні реакції виробляються саме в дитячому віці. На жаль, батьки часто роблять помилку, ігноруючи загартовування. Вони занадто тепло одягають малюка навіть при помірних температурах, не дають йому зайвий раз промочити ноги або з’їсти морозиво
• Все це призводить до того, що дитина стає "тепличною". Батьки не можуть все життя опікати такої дитини. У підсумку, вступаючи в садок або школу, дитина починає часто хворіти. Все через те, що її організм просто не здатний боротися з впливом навколишнього середовища
• загартовування призначені саме для підготовки малюка до зустрічі з реальним світом, вони зміцнюють захисні функції всього організму. Загартовування показані лише тим дітям, у яких немає хронічних захворювань. В інших випадках, про можливості загартовування, слід проконсультуватися у педіатра.

Цілі і принципи загартовування дітей

Правильне загартовування має певні принципи і цілі.

Принципи загартовування дітей:

• Слід враховувати вік дитини, його фізичні та психічні особливості.
• Послідовність. Процедури загартовування потрібно проводити послідовно, поступово збільшувати час процедур і навантаження на організм
• Систематичність. Цей принцип нагадує, що загартовування мають свій режим
• Загартовування необхідно проводити тільки при позитивній реакції малюка. Не можна, щоб дитина боялася таких процедур, або проводити їх насильно.

Цілі загартовування:

• Зміцнює імунну систему
• Тримає тіло в тонусі
• Зміцнює серцево-судинну систему
• Підвищує настрій дитини, позитивно впливає на психіку.

Які існують методи загартовування дітей?

В залежності від того, за допомогою яких ресурсів відбувається загартовування, існує кілька методів:

• Повітряні загартовування
• Сонячні загартовування
• Водні загартовування

Кожен з наведених методів по своєму ефективний. Вони по різному впливають на організм, мають свої переваги і недоліки.

Традиційні і нетрадиційні методи загартовування. Нетрадиційне загартовування для дітей дошкільного віку

• До традиційних методів належать ті, які описані вище. Такі методи загартовування перевірені часом, широко використовуються в педіатрії. У традиційних методів є чіткі протипоказання. В інших же випадках, всі вони вкрай корисні для здоров’я
• Нетрадиційні методи включають в себе ті, при яких вплив контрастних температур найбільш відчутно. Такі методи мають безліч протипоказань, до них потрібно ставитися з підвищеною обережністю
• До нетрадиційних методів загартовування відносять: обтирання тіла снігом, обливання крижаною водою, вплив на тіло людини негативних температур повітря. Такі методи не рекомендовані для дитячого організму, тим більше, для дошкільнят

Загартовування дітей в літній період. Користь і шкода

Літо – чудова пора року, коли температура сприяє загартовуванню. Здоров’я дітей в цей період міцніше, тому літо – оптимальний час для таких процедур. Але, процедури загартовування в літній період мають свої особливості.

• Влітку зручно поєднувати ігри з загартовуванням. Це дозволить дитині полюбити подібні процедури
• У літній період зручно поєднувати загартовування з масажем і вправами
• Навіть влітку таких процедур необхідно в міру. Не можна допускати перегрівання чи переохолодження малюка

Повітряне загартовування дітей

• Загартовування повітрям вважається найбільш природним. Його можна проводити навіть для дітей самого раннього віку
• Повітряне загартовування відбувається навіть несвідомо: під час прогулянок з дитиною, провітрювання приміщення, переодягання малюка
• Батьки повинні підтримувати в квартирі свіже і чисте повітря, регулярно провітрювати приміщення
• Особливо ретельно слід провітрювати кімнати після сну і перед. Температура кімнат повинна бути 22-23 градуси
• Навіть з маленькими дітьми потрібно регулярно гуляти на свіжому повітрі. Дитину потрібно одягати по погоді
• Дитячі лікарі рекомендують дітям, особливо в літню пору, максимально перебувати на вулиці

Загартовування дітей сонцем: як правильно здійснювати цей метод загартовування?

Загартовування сонцем відбувається за рахунок сонячних ванн. Щоб сонце не заподіяло шкоду малюкові, слід виконувати рекомендації:

• Сонячні ванни рекомендується проводити в головному уборі світлого кольору
• Безпечне час сонячної активності – до 11 ранку і після 16 вечора
• Сонячні ванни краще приймати за 2 години після їжі
• Якщо у дитини є великі родимки або пігментні плями, їх слід закрити від сонця
• Сонячні ванни рекомендується проводити при температурі повітря від 18 градусів
• Підвищувати час сонячних ванн потрібно поступово
• Слід звертати увагу на самопочуття дитини. Якщо її нудить, паморочиться голова, то слід негайно припинити процедуру
• При проведенні сонячних ванн, потрібно пити достатньо рідини

Водні процедури загартовування

Водні загартовування вважаються найбільш дієвими. Їх дуже люблять діти, особливо в літню пору року. Якщо батьки переконані в хорошому самопочутті дитини, не варто заважати їй влітку грати з водою. Рекомендується відвідувати басейн, річкові та морські пляжі. Але і водні загартовування повинні вводитися поступово. Ось кілька етапів:

• Обтирання вологою тканиною або губкою.
• Обливання ніг водою низької температури.
• Контрастний душ з невеликою різницею температур.
• Купання в басейні
• Купання у відкритому водоймищі

Методи загартовування дітей дошкільного та шкільного віку

Методи загартовування зовсім маленьких дітей і школярів дещо відрізняються. Для дошкільнят рекомендовано не контрастні загартовування. Для школярів, які раніше регулярно проводили подібні процедури, передбачаються загартовування з більш низькими температурами.

Важлива особливість – це здоров’я дитини і її звичка до процедур загартовування. Якщо дитина здорова, з дитинства робить процедури, то з часом дорослішання має сенс ускладнювати процедури.

Чи шкодить дітям загартовування?

Загартовування шкодить дітям тільки в таких випадках:

• Різка зміна температурного режиму
• Занадто контрастні процедури загартовування
• Наявність у дитини хронічних або тимчасових вірусних захворювань
• Особиста непереносимість певного методу загартовування

В здоровому тілі – здоровий дух. Загартовування – це тільки один щабель в здоровому способі життя. Крім цього, необхідно долучати малюка до фізичної активності. Для цього, необхідно поєднувати загартовування з руховою грою. Сама ж процедура благотворно впливає на силу організму і на витривалість малюка.

 Консультація для вихователів 

"Методика використання дидактичних ігор з математичним змістом у розвитку пам'яті дітей дошкільного віку"

            Слідом за формуванням здатності сприймати розвивається можливість навмисного або цілеспрямованого запам’ятовування. Дитина в першу чергу запам’ятовує те, що їй цікаво і зрозуміло, яскраво емоційно забарвлене. Наприклад, вона легко і швидко здатна запам’ятати набір необхідних для цікавої гри фігурок або вивчити вірші в подарунок на день народження мами.

МІЦНІСТЬ, ТРИВАЛІСТЬ І ОБСЯГ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ

Зростання довільності активізує розвиток таких показників процесу запам’ятовування, як його міцність і тривалість. Недарма деякі люди пам’ятають дуже важливі або емоційно забарвлені події, що відбулися в 4-5 років, довгі роки, а часом і все життя.

До 4-5 років істотно зростає обсяг пам’яті, дозволяючи дитині запам’ятовувати і зберігати в пам’яті велику кількість інформації.

ЕМОЦІЙНІСТЬ І ОБРАЗНІСТЬ ПАМ’ЯТІ

Крім усього перерахованого вище, пам’ять дітей чотирьох, п’яти років стає емоційною і образної. Це означає, що дитина не механічно відтворює інформацію, а здатна це зробити емоційно, використовуючи образи: прочитати вірш з виразом, пригадати і розповісти про подію, порівнюючи його з попереднім, провести аналогії.

Найкраще заняття проводити в ігровій формі

Звичайно, на цьому процеси формування і розвитку пам’яті не зупиняються. Однак його подальший розвиток залежить від своєчасності формування довільності і нарощування обсягу пам’яті. Від розвитку пам’яті залежать всі подальші досягнення дитини в навчанні і житті.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ

1. Розвиваємо, граючи: для дітей 4-5 років основним видом діяльності все ще залишається гра, її і використовуємо як основний метод розвитку.

2. Дитина швидше і краще запам’ятовує значиму (цікаву) і зрозумілу для неї  інформацію, тому тренуйте пам’ять з урахуванням інтересів і знань ваших вихованців.

3. Намагайтеся створити сильну мотивацію (стимул) для запам’ятовування: змагання, заохочення з урахуванням інтересів і цінностей дитини.

4. Пам’ятайте, чим яскравіше враження від інформації або події, тим сильніше воно запам’ятовується.

5. Один із законів пам’яті говорить: середина завжди запам’ятовується гірше, ніж початок і кінцівка, тому приділіть її запам’ятовуванню більше часу і сил.

6. І ще один важливий нюанс: пам’ять є продуктом роботи мозку. Мозку для активної діяльності потрібно харчування: кисень, глюкоза, вітаміни та інші важливі речовини. Тому для дитини так важливі прогулянки на свіжому повітрі, стабільний показник рівня цукру в крові і гарне харчування, що містить рослинні масла, тверді сири, цільнозернові продукти, жирні сорти риби, бобові, фрукти та овочі.

Настільні ігри – розвиток зорової пам’яті

В даний час існує безліч ігор та вправ на розвиток пам’яті. Їх ви легко знайдете в спеціалізованому магазині або просто на просторах інтернету. Нижче ви ознайомитеся з прикладами деяких з них.

ПРИКЛАДИ ІГОР, ЩО РОЗВИВАЮТЬ ПАМ’ЯТЬ

РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ ПАМ’ЯТІ

«У магазин за покупками»

Інструкція: дорослий просить дитину сходити в магазин за покупками і називає список товарів, що складається з декількох найменувань, які потрібно купити. Після цього дуже просить купити все назване і нічого не забути.

Для дітей, які досягли 4-5 років, гру можна почати зі списку в 5-6 слів. Надалі варто збільшити і різноманітити перелік, включаючи в нього не тільки назви продуктів, але і інших видів товарів.

Ігри на розвиток пам’яті можна проводити з різними предметами

Якщо в грі бере участь кілька дітей, доцільно включити елемент змагання: хто запам’ятав більше.

«Подарунки друзям»

Інструкція: дорослий пропонує дитині відправитися в подорож і привезти своїм друзям подарунки. Він перераховує імена друзів і потенційний подарунок кожному.

Через деякий час мандрівник «повертається» з подорожі і відвідує своїх друзів. «Кого ти навести в першу чергу?», – запитує дорослий. «Який подарунок ти приготував йому?»

Дитина згадує черговість відвідування друзів і називає презент для кожного.

                            

РОЗВИВАЄМО ЗОРОВУ ПАМ’ЯТЬ

«Що поїзд везе …»

устаткування:

• від 4 до 8 карток в формі вагончиків. На зворотному боці картки-вагончика зобразити різні предмети;

• картка із зображенням паровозика.

У грі бажано участь не менше двох дітей, між якими потрібно порівну розділити картки-вагончики.

Картки на запам’ятовування – відмінний спосіб розвивати зорову пам’ять

Інструкція: зараз ми приєднаємо вагончики до паровозику для його відправки в інше місто. Приєднувати вагончики будемо по черзі, кожен раз озвучуючи, що (кого) він везе. При цьому картку перевертаємо картинкою вниз. Черговий «вагончик» приєднується тільки тоді, коли безпомилково перераховано все, що везуть попередні.

Виграє той гравець, хто приєднає більше вагончиків.

Що стосується труднощів можливі словесні підказки в формі опису зображеного предмета, як крайній варіант – використання картинок на картках.

ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ РУХОВУ ПАМ’ЯТЬ

«Повтори мій танець»

Інструкція: дорослий показує дитині ряд простих рухів. Це можуть бути притупування, хлопки, повороти і т. П. Дитина повинна їх запам’ятати і повторити в тій же послідовності.

Гра ускладнюється введенням супроводжуючих руху віршиків, розширенням простору (в цьому кімнаті вип’ємо, а в цій – тупни), введенням нових персонажів: танцює лялька, солдатик, ведмедик.

Розвиток рухової пам’яті – в повторенні рухів

Вихователям варто пам’ятати, що розвивати пізнавальні процеси, в тому числі і пам’ять можна і в побуті, в повсякденності і це не менш захоплююче для кожної зі сторін.

Наприклад, накриваючи на стіл, проговорите послідовність посуду, яку запам’ятає і повторить, а потім і поставить дитина. Відвідування магазин або просто на прогулянку по заздалегідь складеному плану (маршруту) і його подальше відтворення нехай стануть традиційними для дітей 4 або 5 років.

Займаючись розвитком пам’яті з дитиною, батьки скоро починають відзначати його успіхи. Результативність розвитку можна і потрібно «вимірювати» за допомогою спеціальних, пропонованих психологами, тестів.

Їх застосування добре і в плані коригування застосування ігор, адже не всі види пам’яті розвиваються рівномірно: є домінуючі, є просто добре і недостатньо добре сформовані.

ОЦІНКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ

1. Розвиток зорової пам’яті оцінюємо за допомогою пред’явлення дитині 10 карток із зображенням простих і добре знайомих йому предметів. Дитина озвучує назву зображеного предмета, після чого картку перевертаємо зображенням вниз. Коли всі 10 карток будуть перевернуті, просимо дитину назвати і відкрити ті, які він запам’ятав.

Дидактична гра на перевірку пам’яті

Нормою для дітей чотирьох або п’яти років є відтворення 5-6 назв предметів.

2. Для визначення розвитку слухової пам’яті просимо дитину уважно прослухати ряд слів, а потім повторити те, що заповнив (послідовність значення не має). Дитині зачитують 10 простих слів: парасольку, кущ, стіл, цвях, гриб і т. Д.

Згідно віковим нормативам, дитина 5 років в нормі запам’ятовує 4-5 слова. Цей же тест можна провести з використанням числового ряду, що складається з 5-6 цифр. П’ятирічки легко відтворюють 3-4 з них.

3. Рухову або м’язову пам’ять оцінюємо з допомогу повтору нескладних рухів, які демонструємо дитині: бавовна, постукати в двері, тупнути ногою, взяти книгу. Всього 5-6 дій.

Гра в магазині – дитина згадує, що треба купити

Як правило, діти в 4 або 5 років відтворюють весь ряд повністю.

Провівши таке нескладне тестування, ви зможете зробити висновок про достатність розвитку різних видів пам’яті вашої дитини, домінуючою пам’яті і скорегувати подальший розвиток процесу. Зупинятися на досягнутому не варто, навіть якщо всі показники відносяться до вікової норми.

 Бриколаж: навчаємо дошкільників мислити неординарно

        Бриколаж (фр. bricolage) — термін, що означає створення чогось із підручних засобів і результат такої діяльності, тобто предмет або об’єкт із підручних матеріалів. 

Сутність прийому 

       Колись дієслово bricoler уживали під час ігор із м’ячем, у більярді, під час полювання та верхової їзди. Воно означало несподіваний рух, коли м’яч у грі відскакував від перешкоди й мав різні траєкторії, коли куля на більярдному столі від удару кия змінювала напрямок руху, коли кінь сходив із прямої лінії, щоб обійти перешкоду. Нині бриколер — це той, хто творить самостійно, використовує підручні засоби, на відміну від засобів, які використовує фахівець. Це людина, яка мислить неординарно, комбінує «клаптики-елементи» в єдиний продукт, наприклад картину, плакат, схему тощо. Вона знаходить нетрадиційні рішення «тут і зараз».

             Основна ідея бриколажу в освітньому процесі — використовувати під час занять усе, крім наочних посібників і предметів, створених для навчання. Коли діти застосовують певні предмети по-різному й не за їхнім основним призначенням, у них розвивається дивергентне мислення. Цей тип мислення вважають основою креативності. 

 Принципи роботи 

            Бриколаж доцільно застосовувати як під час організованих форм роботи з дітьми, так і для організації їхньої самостійної діяльності. Головне — пояснити дітям основні принципи роботи, а творче й практичне застосування вони винайдуть. Беріть те, що під рукою + Пропонуйте дітям засоби для бриколажу відповідно до мети й змісту роботи. Плануйте її так, щоб під час занять або в самостійній діяльності діти навчалися трансформувати слова, предмети, ідеї в щось нове й цілісне.

             У музиці бриколаж — гра ложками або гра на скляному посуді, що наповнений водою, замість традиційних музичних інструментів. 

            В образотворчому мистецтві — елементи картин або фотографій замість кольорового паперу. + Варіантом бриколажу є прийом «інфобриколаж». Діти працюють не з конкретними предметами, а з інформаційними продуктами. 

            Запропонуйте дітям розглянути різні медійні продукти, приміром, проаналізувати обкладинку дитячого журналу або афішу мультфільму, щоб зробити висновок про їхній зміст. Діти мають «зчитати» інформацію та оформити її у зв’язний текст. Зазвичай вони відволікаються на яскраві візуальні образи, які часто не відповідають тексту, мають рекламний зміст тощо.

            Така діяльність розвиває в дітей креативність і формує когнітивні вміння — шукати, структурувати й передавати інформацію.

              В історії людства багато прикладів бриколажу. Майже всі відомі винаходи з’явилися завдяки нестандартному поєднанню певних предметів і їх застосуванню. Нині багато можливостей, щоб створювати щось нове з того, що вже є. Щоб тренувати мозок майбутніх винахідників, пропонуйте їм невеличкі розминки. Розмістіть на дошці сім картинок із зображенням різних предметів, приміром: парасоля, ложка, маркер, фоторамка, бинт, табуретка, банка тощо. Запропонуйте дітям знайти цим предметам інше застосування, ніж їхнє основне призначення. Або дайте інше завдання: за допомогою лише трьох предметів із цього переліку вигадати нову гру. + Під час занять із малювання запропонуйте дітям помалювати незвичними предметами. Роздайте їм опале листя, гілочки, різне насіння, маленькі пластикові або дерев’яні іграшки. Роздивіться разом кожен предмет і запитайте, як ними можна малювати. Відтак запропонуйте дітям створити малюнок за власним задумом або на запропоновану тему за допомогою цих предметів.

  Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті

Сьогодні важко уявити наш світ без онлайн-реальності. Інтернет проник у більшість аспектів нашого повсякденного життя. Завдяки йому, ми можемо легко закуплятись, оплачувати рахунки, замовляти страви з ресторанів або навіть знайти місце для проживання. Проте ця зростаюча залежність від віртуального світу привела до посилення шахрайської активності. Як забезпечити себе в мережі та уникнути шахрайства? Ось кілька порад, які допоможуть уникнути шахрайства в інтернеті:

 

Використовуйте складні паролі. Використовуйте унікальні та складні паролі для кожного онлайн-акаунту. Регулярно їх оновлюйте.

 

Користуйтеся двоетапною автентифікацією. Увімкніть двоетапну автентифікацію там, де це можливо, для додаткового захисту своїх акаунтів.

 

Обережно з посиланнями. Ніколи не натискайте на підозрілі посилання в електронних листах, повідомленнях або соціальних мережах.

 

Перевіряйте вебсайт. Переконайтеся, що вебсайт захищений (має “https://” на початку його URL) перед введенням особистої інформації або платіжних даних.

 

Не діліться особистою інформацією. Не надавайте свої особисті або фінансові дані, якщо ви не впевнені в надійності отримувача.

 

Уникайте публічного Wi-Fi. Шахраї можуть інтерпретувати ваші дані в публічних мережах. Якщо ви використовуєте публічний Wi-Fi, уникайте здійснення покупок або введення конфіденційних даних.

 

Дослідіть продавця. Перед тим як зробити покупку в інтернет-магазині, вивчіть відгуки про нього та переконайтеся в його автентичності.

 

Уникайте “занадто хороших” пропозицій. Якщо щось виглядає занадто добре, щоб бути правдою, ймовірно, це так і є.

 

Слідкуйте за своїми фінансами. Регулярно перевіряйте свої банківські рахунки на наявність підозрілих транзакцій.

 

Будьте обережні з соціальними мережами. Не діліться занадто багато особистою інформацією в соціальних мережах та завжди перевіряйте налаштування конфіденційності.

 

Завжди будьте уважними й критичними до інформації, яку ви отримуєте в інтернеті. Багато шахраїв використовують психологічні трюки, щоб змусити вас діяти імпульсивно. Намагайтеся завжди залишатися спокійними й розсудливими.

 Розвиток творчого становлення особистості педагога ЗДО за допомогою активних форм навчання

«Творчість є діяльністю, в яку

людина вкладає немовби частинку

своєї душі, і чим більше вона

вкладає, тим багатшою стає її душа»

В.О.Сухомлинський

За визначенням В.О.Сухомлинського, педагогічна творчість – це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси в наслідках своєї праці, своїх зусиль. Процес творчості характерний тим, що творець своєю діяльністю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто перебуває поряд з ним. Практика доводить, що високий рівень розвитку творчої активності педагога є найважливішою умовою формування творчої активності дитини-дошкільника

Творчість (за словником з філософії) – це процес людської діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності.

В.О.Сухомлинський відмічав, що «творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності».

Основні рівні професійної діяльності педагога у його спробі досягти високого творчого результату:

· рівень самосвідомості. Він включає оцінку власних можливостей, яка може виражатись в усвідомленні свого покликання у житті. Це передбачає володіння такими якостями: упевненість у власних силах, готовність до ризику, відсутність побоювання розкрити власні ідеї суспільству, контролювання емоцій, здатність до фантазії і відхилення від стереотипів;

· рівень професіоналізму, що ґрунтується на оптимальних знаннях і вміннях, які є обов’язковими в педагогічній діяльності, і залежить від здібностей та теоретичної підготовки педагога;

·рівень самореалізації. Творчу індивідуальність педагога характеризує передусім потреба в самореалізації. Самореалізація – це ставлення людини до себе як до діяча і її прагнення та здатність до зміни себе, людей, світу;

· рівень самоосвіти. Самоосвіта життєво необхідна кожній сучасній людині для її самореалізації. Сьогодні вихователь має розуміти: бути професіоналом – означає перебувати в постійному творчому пошуку, розвитку, самовдосконаленні;

·рівень мовознавчий. «Заговори, щоб я тебе побачив». Антична мудрість Сократа є актуальною і сьогодні, бо і в сучасності наявна потреба в людях, які вміють самостійно мислити, переконувати живим словом, нести істину, добро і красу за допомогою якісного мовлення;

           Кожен педагог – індивідуальність, тому і його творча майстерність має особливості і певною мірою індивідуалізована. Він може самостійно обирати спосіб удосконалення. Проте ні в якому разі не варто забувати, що творчістю є «діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше вона вкладає, тим багатшою стає її душа».

Формування світоглядних основ та компетенцій з безпеки життєдіяльності відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти

          Головними завданнями, які ставить перед собою заклад дошкільної освіти, є не тільки всебічний розвиток дитини, створення належних умов для її навчання та виховання, а й забезпечення безпеки життєдіяльності дитини. Саме тому  охорона та зміцнення здоров’я, безпека дітей мають бути пріоритетом у роботі вихователя.

         Питання безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти регламентують:

-         Закони України: «Про освіту»; «Про дошкільну освіту»; «Про охорону дитинства».

-         Кодекс цивільного захисту України.

-         Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

-         Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.

-         Базовий компонент дошкільної освіти.

         Базовий компонент дошкільної освіти як державний освітній стандарт орієнтує педагогів на певний результат планомірної системної роботи щодо формування у дітей  елементарної компетенції з основ безпеки життєдіяльності. Для її реалізації робота має вестися в таких  напрямах: 

-         створення належних умов для  безпечної життєдіяльності;

-         формування елементарної життєвої компетенції  з питань безпеки, виховання основ безпечної поведінки у дітей, а також  культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя та здоров’я дітей.

         Базовим компонентом дошкільної освіти  передбачено дати дитині відповідні знання, прищепити вміння і навички безпечної поведінки. Так, в освітньому напрямі «Особистість дитини» зазначено сформованість знань дошкільника:

-         володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я;

-         дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки;

-          диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне»;

-         усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей);

-         знає правила поведінки з незнайомими людьми;

-         орієнтується у правилах пожежної та електробезпеки;

-         знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому та спортивному майданчиках,

 й навички дошкільника: дотримується здоров’язбережувальної поведінки, демонструє здатність скористатись номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція), володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей, дорослих.

         Роботу з вихованцями потрібно планувати за розділами «Безпека дорожнього руху», «Протипожежна безпека», «Безпека життєдіяльності». При плануванні особливу увагу слід приділяти формуванню знань, умінь та навичок дітей про:

-       життя людей у природному та предметному середовищі;

-       правила поведінки з вогнем, електроприладами;

-       безпечні та небезпечні вулиці та дороги;

-         виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

Базовий компонент дошкільної освіти пропонує нові підходи, які допомагають створити інтегрований підхід до безпеки життєдіяльності, саме тому зміст освітнього напряму «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок саморегуляції, дотримання соціальних правил та норм поведінки, вміння знаходити вихід з конфліктних ситуацій, розв’язання конфліктів шляхом діалогу.

Зміст освітнього напряму «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Сформованість знань: знає про корисні й шкідливі рослини і тварини, здатна розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримуватися правил безпечної поведінки з ними.

Також, слід користуватись  засобами  ознайомлення дітей з основами безпеки життєдіяльності:

Художня література. Добірка літературних творів різних жанрів:

-         казки («Солом’яний бичок», «Троє поросят», «Колобок», «Вовк та семеро козенят», «Червоний капелюшок», «Котик та півник» тощо);

-         оповідання («Неслухняний котик» М. Побелян, «Півникове горе» А. Камінчук, «Ясочка на річці» Н. Забіла, «Пригоди Фунтика і Фантика» Л. Яковенко, «Ланцюжок» П. Гудим, «Небезпека у лісі» І. Дубровіна  та ін.);

-         вірші («Ось так пожартував» Л. Яковенко, «Поведінка у тролейбусі» В. Паронова, «Чим кінчається сварка» М. Людкевич, «Мій світлофор» Н. Григор’єва, «Вивчіть правила пожежі» Н. Артюхова, «Щоб не було біди» Д. Рось тощо);

-         прислів'я та приказки, загадки – є  одночасно джерелом знань про безпечну поведінку і джерелом почуттів.

Ілюстрації в книгах теж можуть стати засобом залучення дітей до ознайомлення основ безпеки, так як конкретизують його через наочність, образність -  це дитячі енциклопедії, серія книг «Я пізнаю світ» тощо.

Гра. Відображаючи в грі події навколишнього світу,  дитина ніби стає їх учасником, знайомиться зі світом, діючи активно. Доцільно  використовувати

-         словесно-наочні ігри («Хто уважніший», «М’яч злови небезпечний предмет назви», «Так чи ні», «Виправ помилку», «Добре-погано» тощо);

-         настільно-друковані ігри («Розрізні малюнки», «Безпечні та небезпечні іграшки», «Їстівні та отруйні гриби», «Корисна-шкідлива їжа», «Як бути в безпеці?», «Дорожні знаки», «Азбука безпеки» тощо);

-         дидактичні ігри («Світлофор», «Де чия машина», «Назви правильно», «Оціни вчинок», «Обережно! Отруйні рослини», «Не потраплю я в біду», «Дикі та домашні тварини», «Чим небезпечний, чим корисний», «Побутові прилади» тощо);

-          сюжетно-рольові ігри («Пожежники», «Дорожній рух», «Водії», «Лікарня», «Аптека» «Дитячий садок», «Сім’я», «Будівельники» та ін.);

-         театралізовані ігри - є одним із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини.

Предметна діяльність. Дає можливість пізнавати найближче оточення з допомогою всієї групи сенсорних відчуттів. Маніпулюючи з предметами, дитина дізнається про їхні властивості, якості, безпечність чи небезпечність. Предметна діяльність задовольняє в певний період розвитку дитини її пізнавальні інтереси, допомагає орієнтуватися в навколишньому світі.

Праця. Дитина починає наслідувати дорослих, роблячи спроби підмести підлогу, випрати лялькову білизну, протерти пил. У міру набуття трудових умінь, дитина набуває знань безпечного поводження з побутовими приладами. Спостереження. Особливе місце займає спостереження. Воно збагачує соціальний досвід дитини. Хай там що робить дитина, вона завжди спостерігає і все запам'ятовує (поведінка дорослих у небезпечних ситуаціях, взаємини з іншими людьми). Спостереження стимулює розвиток пізнавальних інтересів, закріплює правила поводження з небезпечними предметами.

Навчальна діяльність. Важлива для пізнання соціального світу. У процесі навчання на заняттях дитина має можливість здобувати знання під керівництвом дорослої людини, який організовує повідомлення знань, і контролює їх засвоєння дітьми, вносить необхідну корекцію.

Розглянемо методи ознайомлення дітей з основами безпеки життєдіяльності:

Метод порівняння. Діти можуть порівняти, наприклад, вогонь - це добре чи погано. Метод порівняння допомагає дітям виконувати завдання на групування і класифікацію.

Метод моделювання ситуацій. Наприклад, малювання план-схеми групової кімнати та позначення небезпечних місць червоними кружальцями. У групі є предмети, які можуть виявитися небезпечними для життя дітей: електричні розетки, голки, ножиці,  вилки, ліки, побутова техніка: пилосос, магнітофон, телевізор. Дітей доцільно навчити складати план-схему групи, ділянки на території закладу, дороги в дитячий садок і ін. Діти вчаться розташовувати предмети в просторі, співвідносити їх, «читати» карту. Моделювання ситуацій дає дитині практичні вміння застосувати отримані знання на практиці і розвиває мислення, уяву і готує дитину до вміння вибратися з екстремальних ситуацій в житті. Для розвитку уяви та творчого початку важливо ставити дітей у ситуацію пошуку рішення логічних і практичних завдань.

Метод повторення. Найважливіший дидактичний принцип, без застосування якого не можна говорити про міцність засвоєння знань. Від дітей потрібне вміння повторити те, що вони засвоїли. Повторення призводить до появи узагальнень, сприяє самостійного формулювання висновків, підвищує пізнавальну активність.

Експериментування і досліди. Наприклад, запитати дітей: «Чому не можна прикрашати ялинку свічками?» Піднести до засвіченої свічі сніжинку з паперу, вона починає  диміти і діти розуміють, що свічка це не прикраса, а небезпечний вогник, від якого може виникнути пожежа. Цінність цього методу в тому, що він дає дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження або спростування власних уявлень.

Ігрові прийоми. Підвищують якість засвоєння пізнавального матеріалу і сприяють їх закріпленню. «До нас у гості завітав Пустунчик, давайте йому розповімо про небезпечні ситуації в групі і вдома».

Придумування казок на різні теми. Придумаємо казку «Як я рятував ляльку від пожежі ... про будинок, де я живу і де багато електричних приладів ...». Підвищенню активності дітей допомагають ігри-драматизації, які можна включати в заняття.

    Також поліпшити навички безпечної поведінки дошкільників дають змогу інтегровані заняття - «Небезпечні іграшки», «Один удома», «Вогонь - друг чи ворог?»; заняття-роздуми валеологічного змісту - «Які іграшки можуть нашкодити здоров’ю», «Ліки – не цукерки»;  тренінги безпечної поведінки — «Як зберігати голки», «Як викликати службу допомоги».

         Інтегрувати знання, уміння й навички дітей з безпечної поведінки в різні види діяльності дають змогу проєкти. Під час роботи над темою проєкту діти усвідомлюють отримані знання та вчаться застосовувати їх на практиці. У результаті такої роботи вони не лише засвоюють правила особистої безпеки, але й навчаються пояснювати їх, обґрунтовувати необхідність застосовувати їх в екстремальних ситуаціях, а головне – підпорядковувати їм свою поведінку.

  Під час організації освітньо-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників вихователям необхідно  пам’ятати, що робота не повинна обмежуватись лише засвоєнням дітьми норм та правил, їх необхідно навчати обачності, формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях. Також важливою умовою успішної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників є дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного та батьківського колективів. Тому, радимо дотримуватись принципів формування безпечної поведінки дітей:

-       забезпечення взаємозв’язку життєдіяльності дитини з довкіллям;

-       інтегрований підхід до  освітньо-виховної роботи з безпеки життєдіяльності;

-       забезпечення взаємозв’язку ЗДО з батьками вихованців у формуванні безпечної поведінки дошкільників.

Проводячи таку роботу з безпеки життєдіяльності, у дітей з'являється  прагнення розширювати свій кругозір, бажання виявляти в навколишньому світі причинно-наслідкові зв'язки. Цим самим ми зберігаємо життя і здоров'я дітей, сприяємо формуванню усвідомленої безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях.