Формування світоглядних основ та компетенцій з безпеки життєдіяльності відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти

          Головними завданнями, які ставить перед собою заклад дошкільної освіти, є не тільки всебічний розвиток дитини, створення належних умов для її навчання та виховання, а й забезпечення безпеки життєдіяльності дитини. Саме тому  охорона та зміцнення здоров’я, безпека дітей мають бути пріоритетом у роботі вихователя.

         Питання безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти регламентують:

-         Закони України: «Про освіту»; «Про дошкільну освіту»; «Про охорону дитинства».

-         Кодекс цивільного захисту України.

-         Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

-         Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.

-         Базовий компонент дошкільної освіти.

         Базовий компонент дошкільної освіти як державний освітній стандарт орієнтує педагогів на певний результат планомірної системної роботи щодо формування у дітей  елементарної компетенції з основ безпеки життєдіяльності. Для її реалізації робота має вестися в таких  напрямах: 

-         створення належних умов для  безпечної життєдіяльності;

-         формування елементарної життєвої компетенції  з питань безпеки, виховання основ безпечної поведінки у дітей, а також  культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя та здоров’я дітей.

         Базовим компонентом дошкільної освіти  передбачено дати дитині відповідні знання, прищепити вміння і навички безпечної поведінки. Так, в освітньому напрямі «Особистість дитини» зазначено сформованість знань дошкільника:

-         володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я;

-         дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки;

-          диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне»;

-         усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей);

-         знає правила поведінки з незнайомими людьми;

-         орієнтується у правилах пожежної та електробезпеки;

-         знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому та спортивному майданчиках,

 й навички дошкільника: дотримується здоров’язбережувальної поведінки, демонструє здатність скористатись номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція), володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей, дорослих.

         Роботу з вихованцями потрібно планувати за розділами «Безпека дорожнього руху», «Протипожежна безпека», «Безпека життєдіяльності». При плануванні особливу увагу слід приділяти формуванню знань, умінь та навичок дітей про:

-       життя людей у природному та предметному середовищі;

-       правила поведінки з вогнем, електроприладами;

-       безпечні та небезпечні вулиці та дороги;

-         виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

Базовий компонент дошкільної освіти пропонує нові підходи, які допомагають створити інтегрований підхід до безпеки життєдіяльності, саме тому зміст освітнього напряму «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок саморегуляції, дотримання соціальних правил та норм поведінки, вміння знаходити вихід з конфліктних ситуацій, розв’язання конфліктів шляхом діалогу.

Зміст освітнього напряму «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Сформованість знань: знає про корисні й шкідливі рослини і тварини, здатна розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримуватися правил безпечної поведінки з ними.

Також, слід користуватись  засобами  ознайомлення дітей з основами безпеки життєдіяльності:

Художня література. Добірка літературних творів різних жанрів:

-         казки («Солом’яний бичок», «Троє поросят», «Колобок», «Вовк та семеро козенят», «Червоний капелюшок», «Котик та півник» тощо);

-         оповідання («Неслухняний котик» М. Побелян, «Півникове горе» А. Камінчук, «Ясочка на річці» Н. Забіла, «Пригоди Фунтика і Фантика» Л. Яковенко, «Ланцюжок» П. Гудим, «Небезпека у лісі» І. Дубровіна  та ін.);

-         вірші («Ось так пожартував» Л. Яковенко, «Поведінка у тролейбусі» В. Паронова, «Чим кінчається сварка» М. Людкевич, «Мій світлофор» Н. Григор’єва, «Вивчіть правила пожежі» Н. Артюхова, «Щоб не було біди» Д. Рось тощо);

-         прислів'я та приказки, загадки – є  одночасно джерелом знань про безпечну поведінку і джерелом почуттів.

Ілюстрації в книгах теж можуть стати засобом залучення дітей до ознайомлення основ безпеки, так як конкретизують його через наочність, образність -  це дитячі енциклопедії, серія книг «Я пізнаю світ» тощо.

Гра. Відображаючи в грі події навколишнього світу,  дитина ніби стає їх учасником, знайомиться зі світом, діючи активно. Доцільно  використовувати

-         словесно-наочні ігри («Хто уважніший», «М’яч злови небезпечний предмет назви», «Так чи ні», «Виправ помилку», «Добре-погано» тощо);

-         настільно-друковані ігри («Розрізні малюнки», «Безпечні та небезпечні іграшки», «Їстівні та отруйні гриби», «Корисна-шкідлива їжа», «Як бути в безпеці?», «Дорожні знаки», «Азбука безпеки» тощо);

-         дидактичні ігри («Світлофор», «Де чия машина», «Назви правильно», «Оціни вчинок», «Обережно! Отруйні рослини», «Не потраплю я в біду», «Дикі та домашні тварини», «Чим небезпечний, чим корисний», «Побутові прилади» тощо);

-          сюжетно-рольові ігри («Пожежники», «Дорожній рух», «Водії», «Лікарня», «Аптека» «Дитячий садок», «Сім’я», «Будівельники» та ін.);

-         театралізовані ігри - є одним із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини.

Предметна діяльність. Дає можливість пізнавати найближче оточення з допомогою всієї групи сенсорних відчуттів. Маніпулюючи з предметами, дитина дізнається про їхні властивості, якості, безпечність чи небезпечність. Предметна діяльність задовольняє в певний період розвитку дитини її пізнавальні інтереси, допомагає орієнтуватися в навколишньому світі.

Праця. Дитина починає наслідувати дорослих, роблячи спроби підмести підлогу, випрати лялькову білизну, протерти пил. У міру набуття трудових умінь, дитина набуває знань безпечного поводження з побутовими приладами. Спостереження. Особливе місце займає спостереження. Воно збагачує соціальний досвід дитини. Хай там що робить дитина, вона завжди спостерігає і все запам'ятовує (поведінка дорослих у небезпечних ситуаціях, взаємини з іншими людьми). Спостереження стимулює розвиток пізнавальних інтересів, закріплює правила поводження з небезпечними предметами.

Навчальна діяльність. Важлива для пізнання соціального світу. У процесі навчання на заняттях дитина має можливість здобувати знання під керівництвом дорослої людини, який організовує повідомлення знань, і контролює їх засвоєння дітьми, вносить необхідну корекцію.

Розглянемо методи ознайомлення дітей з основами безпеки життєдіяльності:

Метод порівняння. Діти можуть порівняти, наприклад, вогонь - це добре чи погано. Метод порівняння допомагає дітям виконувати завдання на групування і класифікацію.

Метод моделювання ситуацій. Наприклад, малювання план-схеми групової кімнати та позначення небезпечних місць червоними кружальцями. У групі є предмети, які можуть виявитися небезпечними для життя дітей: електричні розетки, голки, ножиці,  вилки, ліки, побутова техніка: пилосос, магнітофон, телевізор. Дітей доцільно навчити складати план-схему групи, ділянки на території закладу, дороги в дитячий садок і ін. Діти вчаться розташовувати предмети в просторі, співвідносити їх, «читати» карту. Моделювання ситуацій дає дитині практичні вміння застосувати отримані знання на практиці і розвиває мислення, уяву і готує дитину до вміння вибратися з екстремальних ситуацій в житті. Для розвитку уяви та творчого початку важливо ставити дітей у ситуацію пошуку рішення логічних і практичних завдань.

Метод повторення. Найважливіший дидактичний принцип, без застосування якого не можна говорити про міцність засвоєння знань. Від дітей потрібне вміння повторити те, що вони засвоїли. Повторення призводить до появи узагальнень, сприяє самостійного формулювання висновків, підвищує пізнавальну активність.

Експериментування і досліди. Наприклад, запитати дітей: «Чому не можна прикрашати ялинку свічками?» Піднести до засвіченої свічі сніжинку з паперу, вона починає  диміти і діти розуміють, що свічка це не прикраса, а небезпечний вогник, від якого може виникнути пожежа. Цінність цього методу в тому, що він дає дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження або спростування власних уявлень.

Ігрові прийоми. Підвищують якість засвоєння пізнавального матеріалу і сприяють їх закріпленню. «До нас у гості завітав Пустунчик, давайте йому розповімо про небезпечні ситуації в групі і вдома».

Придумування казок на різні теми. Придумаємо казку «Як я рятував ляльку від пожежі ... про будинок, де я живу і де багато електричних приладів ...». Підвищенню активності дітей допомагають ігри-драматизації, які можна включати в заняття.

    Також поліпшити навички безпечної поведінки дошкільників дають змогу інтегровані заняття - «Небезпечні іграшки», «Один удома», «Вогонь - друг чи ворог?»; заняття-роздуми валеологічного змісту - «Які іграшки можуть нашкодити здоров’ю», «Ліки – не цукерки»;  тренінги безпечної поведінки — «Як зберігати голки», «Як викликати службу допомоги».

         Інтегрувати знання, уміння й навички дітей з безпечної поведінки в різні види діяльності дають змогу проєкти. Під час роботи над темою проєкту діти усвідомлюють отримані знання та вчаться застосовувати їх на практиці. У результаті такої роботи вони не лише засвоюють правила особистої безпеки, але й навчаються пояснювати їх, обґрунтовувати необхідність застосовувати їх в екстремальних ситуаціях, а головне – підпорядковувати їм свою поведінку.

  Під час організації освітньо-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників вихователям необхідно  пам’ятати, що робота не повинна обмежуватись лише засвоєнням дітьми норм та правил, їх необхідно навчати обачності, формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях. Також важливою умовою успішної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників є дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного та батьківського колективів. Тому, радимо дотримуватись принципів формування безпечної поведінки дітей:

-       забезпечення взаємозв’язку життєдіяльності дитини з довкіллям;

-       інтегрований підхід до  освітньо-виховної роботи з безпеки життєдіяльності;

-       забезпечення взаємозв’язку ЗДО з батьками вихованців у формуванні безпечної поведінки дошкільників.

Проводячи таку роботу з безпеки життєдіяльності, у дітей з'являється  прагнення розширювати свій кругозір, бажання виявляти в навколишньому світі причинно-наслідкові зв'язки. Цим самим ми зберігаємо життя і здоров'я дітей, сприяємо формуванню усвідомленої безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях.