Консультація для вихователів та музкерівників

«Впровадження української етнопедагогіки у сучасний виховний процес»

           Велике значення для розробки сучасних підходів та методів формування в дітей дошкільного віку елементів національної самосвідомості, долучення до народної художньої творчості, традицій, фольклору мають концепції розвитку українського дошкілля, розроблені Л. Артемовою, Г. Бєлєнькою, А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Калуською, Н. Лисенко, Т. Поніманською та ін.

           Разом із тим, у науково-педагогічній літературі ще недостатньо досліджено питання цілісного використання ідей української етнопедагогіки у виховному процесі дошкільного навчального закладу як необхідної умови формування моральної свідомості і життєвих цінностей вихованців. Тому, в сучасних умовах визрівають можливості для створення таких дошкільних закладів, у яких би повною мірою були використані досягнення етнопедагогіки й світової педагогічної думки відповідно до народних виховних традицій та національних звичаїв.

           Нині здається майже неймовірним, що ми, українці, змогли б жити відірваними від рідного слова, ходити по землі наших предків, не помічаючи неповторної краси її річок та озер, лісів, гір та чудових краєвидів. Знання свого роду, історичних та культурних здобутків пращурів необхідні не лише для піднесення національної гідності, але й для використання кращих традицій у практиці виховання молодого покоління.

           Варто зазначити, що українська етнопедагогіка, як синтез любові й мудрості старших поколінь, є тією основою, що склалася у процесі формування української народності. 

       Коли у виховному процесі широко застосовуються споконвічні засоби впливу, завдяки яким кожне наступне покоління практично продовжує національні традиції та звичаї, сімейну та суспільну культуру, дошкільнята зростають і розвиваються, засвоюючи духовні надбання народу.

         Безперечно, що у перші роки життя дитини закладаються основи таких відчуттів і якостей характеру, які невидимо, але глибоко і міцно зв’язують її зі своїм корінням, національністю та походженням і впливають на формування пам’яті родоводу, любові до своїх батьків, оточуючого дому, народу.

          Результат використання етнопедагогіки у роботі з дітьми забезпечується тоді, коли з народного джерела черпають систематично, а сама система виховних впливів охоплює широке використання всіх педагогічно доцільних засобів і на заняттях, і в повсякденний час. Введення дітей у світ народної творчості має здійснюватися природно і просто, у міру потреби, так, як воно і відбувається в повсякденному житті, без штучної награності і бутафорії.

           Особливо зараз настав час звернутися до тих духовних цінностей, які завжди несли в собі реальний зміст: мова, традиції, звичаї, народна культура традицій, сімейного побуту; підтримка родинних звичаїв у доброзичливій взаємодопомозі і чуйному, виваженому ставленні до дітей.

            Нині, актуальними в освітньому просторі сучасного дошкільного закладу постають завдання створення цілісного «етнопедагогічного простору», що дозволить систематично здійснювати різноманітні типи і види роботи на основі етнопедагогіки. В оформленні інтер’єрів групових кімнат, або окремих куточків, етнокімнат чи світлиць мають бути широко використані вироби народних майстрів, у книжкових куточках зібрані народні казки, пісеньки, забавлянки.

             Впровадження етнопедагогіки у навчально-виховний процес сучасного дошкільного закладу відкриває широкі можливості для виховання у дітей національної свідомості, любові до Батьківщини, мови, народних звичаїв і традицій, але вимагає створення відповідних умов та врахування певних принципів. 

          На думку Н. Лисенко, виховання дітей дошкільного віку на засадах української етнопедагогіки - процес довготривалої практики, який великою мірою залежить від правильної організації етнопростору і врахування певних психолого-педагогічних умов.

           Життя в дитячому садку має поступово набути звичного для дитини домашнього характеру, що дозволить реалізувати наступність і взаємозв’язок у вихованні дошкільнят батьками та педагогами.

         Отож, врахування даних умов та особливостей створення етнопростору дошкільного навчального закладу дозволить глибше інтегрувати народну педагогіку у зміст дошкільної освіти, адже українське народознавство має стати підґрунтям для формування у дітей патріотичних почуттів та прищеплення загальнолюдських цінностей.