МЕТОДИЧНИЙ ДІАЛОГ

Пiдбiр i використання iграшок для дiтей дошкiльного вiку у ЗДО

    Органiзацiя предметного середовища у ЗДО повинна вiдповiдати завданням фiзичного i психологiчного благополуччя дошкiльника. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років "Дитина" визначає основнi вимоги до його облаштування, а саме: рiзноманiтнiсть, варiативнiсть, доступнiсть для ознайомлення та використання iграшок, предметiв, фiзкультурного обладнання тощо.

    Однiєю iз важливих складових предметного середовища є iграшки, що створюють оптимальнi умови для зростання практично умiлого, вправного у взаємодiї з предметним свiтом дошкiльника.

    Розмаїття iграшок вимагає вiд дорослих, педагогiв та батькiв, виваженого пiдходу до їх пiдбору. Матерiали для гри повиннi створювати оптимально наповнене (без надлишку i недостачI) цiлiсне iгрове оточення, безпечне i комфортне для дитини.

    Створення педагогiчно доцiльної системи iграшок неможливе без врахування вiкового принципу та принципу дiяльностi. З одного боку, властивостi та якостi iграшок повиннi бути близькими i зрозумiлими дитинi певного вiку, з iншого — кожна iграшка у взаємодiї з системою iграшок в цiлому, повинна сприяти виникненню iгрових цiлей та способiв дiї, притаманних наступному, вищому етаповi розвитку iгрової дiяльностi (за Л. С. Виготським — зона найближчого розвитку).

    Необхiдно враховувати iншi аспекти педагогiчної класифiкацiї iграшок, вiдповiдно до якої iграшки розрiзняють за:

- ступенем готовностi (готовi, збiрно-розбiрнi, напiвфабрикати, — матерiали для виготовлення iграшок-саморобок);

- матерiалом (iграшки з деревини, тканини та хутра, паперу, гуми, пластмаси, металу та iнших матерiалiв);

- розмiром (дрiбнi (до 10см), середнi (спiврозмiрнi руцi дитина), великогабаритнi (вiд 35 см));

- за художньо-образним рiшенням (умовнi, прототиповi, реалiстичнI).

    Наказом Мiнiстерства освiти i науки України затверджено Типовий перелiк обов’язкового обладнання, навчально-наочних посiбникiв та iграшок у ЗДО, який пропонує загальну схему пiдбору iграшок за видами, а також їх орiєнтовну кiлькiсть на групу дiтей.  Запропоновано асортимент iграшок для дiтей 2-го та 3-го року життя, який повинен забезпечувати удосконалення сенсорного досвiду малюкiв, пiдготувати їх до засвоєння сенсорних еталонiв, розумiння призначення предметiв, засвоєння способу дiї з ними, виховання культури взаємодiї з iгровими партнерами як передумови виникнення сюжетно-рольової гри.

    Дошкiльний вiк знаменується становленням та розвитком сюжетно-рольової гри, яка є провiдним видом дiяльностi в цьому вiцi. Моделюючи вiдносини у свiтi дорослих, дiти засвоюють завдання, мотиви i норми iснування «дорослого» свiту. Дошкiльники оволодiвають рольовою поведiнкою, вiдображаючи взаємовiдносини людей з найближчого оточення. Розширене коло знань конкретного та бiльш загального характеру, розмаїття вражень вiд навколишнього свiту, багатший порiвняно з раннiм вiком особистий досвiд дитини потребує ширшого асортименту iграшок. Кiлькiсть однакових або подiбних iграшок зменшується, оскiльки дiти поступово оволодiвають спiльними сюжетно-рольовими iграми.

    В молодшому дошкiльному вiцi iграшка спочатку є пiдказкою, «пусковим механiзмом» iгрового сюжету. Спостерiгається досить помiтна залежнiсть дитини 3–4 рокiв вiд запропонованого дорослим iгрового оточення. Для розгортання сюжету молодшi дошкiльники потребують всiєї сукупностi сюжетних iграшок, що задають iгрову ситуацiю. Це iграшки, якi вказують на мiсце подiї (будиночки, кухонне обладнання тощо), на iгрових персонажiв (ляльки, фiгурки, iгровi костюми або iншi специфiчнi атрибути, наприклад, халат лiкаря), а також iграшки, що iмiтують засоби людської дiяльностi (праска, посуд, iнструменти тощо). Спостерiгається тенденцiя до зменшення розмiру iграшок. Проте iгровi предмети, пристосованi до зросту та ваги дiтей, не втрачають своєї актуальностi.

    Старшi дошкiльники, розiгруючи складнi сюжети, розгортаючи режисерськi iгри, є менш залежними вiд предметно-iгрового оточення, вiд тих чи iнших iграшок. Ігровi дiї набувають узагальненостi, стають бiльш згорнутими, вiдбувається перехiд до внутрiшнього або мовного плану дiй («малюнка дiї»). Іграшки вiдiграють роль стимулу, пiдтримки одного чи декiлькох компонентiв iгрової ситуацiї, служать для актуалiзацiї життєвого досвiду дiтей, який негайно задiюється у грi.

    Старшi дошкiльники потребують, з одного боку, реалiстичних, досконалих iграшок, що максимально передають ознаки та властивостi прототипу. Вони реалiзують потяг дiтей 5–6 рокiв до «справжнiх» предметiв. З iншого боку, високий рiвень розвитку творчої гри, необхiднiсть подальшої активiзацiї фантазiї дитини вимагає наявностi максимально умовних iграшок. Педагогiчно цiнними в цьому контекстi є iгровi модулi, великогабаритнi набори будiвельних матерiалiв. Такi iграшки та iгрове обладнання стають сюжетними, починають працювати» на iгровий задум пiсля творчого втручання дитини, намагання максимально задiяти iгровий простiр для вiдображення уявної iгрової ситуацiї.