Використання квест-технології в освітньому процесі

Квест — це проблемне завдання, спрямоване на пізнавальну та дослідницьку діяльність, розвиток критичного, логічного, аналітичного і творчого мислення дітей.

На думку вчених, які досліджують квест-технології, під час виконання завдань квесту дошкільники проходять повний цикл мотивації (від уваги до задоволення), ознайомлюються з автентичними матеріалами, що дають їм змогу досліджувати, обговорювати та шукати нові варіанти розв’язання поставленого завдання.

Квест поєднує в собі елементи мозкового штурму, тренінгу, гри тощо. Під час проходження квесту задіяні розум дітей, їхні фізичні здібності, уява, пам’ять і увага. Окрім цього, дошкільники проявляють кмітливість та організованість. Тому квест дає змогу ефективно поєднувати ігрову та навчальну діяльності дітей.

Види та особливості квестів

У сучасній педагогіці найчастіше використовують такі види квестів:

Ø лінійний — завдання потрібно розв’язувати одне за одним;

Ø гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом;

Ø штурмовий — гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв’язання та маршрут обирають самостійно;

Ø  коловий — маршрут має колову структуру.

У цьому виді квесту беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом. З огляду на вікові особливості дітей у ЗДО найдоцільніше проводити лінійні квести. Вони можуть містити різні завдання: інтелектуальні — ребуси — головоломки — загадки — шифрування рухові — біг на швидкість — стрибки у висоту — проходження лабіринту творчі — малювання карти — складання віршів — співання пісень тощо.

Основними критеріями вдалого квесту є насамперед його безпечність для учасників, оригінальність, логічність, цілісність, відповідність запланованому сюжету, створення атмосфери повного занурення в гру. Якісний квест має бути побудований на комунікаційній взаємодії між гравцями. За відсутності злагодженої взаємодії неможливо досягти поставленої мети. Натомість спілкування, обговорення можливих варіантів дій стає хорошим засобом для згуртування гравців.

Підготовка квест-гри передбачає детальне вивчення ігрового простору та обізнаність із рівнем розвитку гравців. Саме тому ми не даємо готового сценарію, а пропонуємо ідеї та завдання, які можна використати для побудови власного лінійного квесту.

Перший етап підготовки квест-гри — це вибір сюжету та постановка відповідно до нього завдання. У межах проєкту «Тижня безпеки» можна обрати кілька варіантів розгортання квесту: казкові лабіринти — у чарівному казковому світі подорожують по казках та рятують казкових героїв (Колобка, Червоного капелюшка, семеро козенят тощо). Діти вирушають у подорож та в процесі виконання завдань знаходять картки із зображеннями казки, які потім розміщують на карті Безпеки. Коли всі матеріали зібрано, діти спільно складають правила з безпечного поводження.

Маршрут. Побудова маршруту — один із найскладніших етапів підготовки квест-гри, оскільки обраний шлях має бути безпечним, цікавим та незвичним для дітей. Водночас важливо, щоб під час проходження запропонованого маршруту діти мали змогу вільно рухатися і діяти самостійно. Тож залежно від особливостей ЗДО можна розробити один із таких маршрутів: у кімнаті, на вулиці, в музичній залі. У межах реалізації проєкту ігровий простір доцільно умовно розподілити на станції, зупинки, тощо.

На початку квесту запропонувати дітям карту з позначенням необхідних «станцій» (для зручності їх можна пронумерувати). На кожній станції діти виконують одне або кілька завдань та отримують підказку щодо подальших дій. Маршрут квесту на вулиці (на ігровому майданчику) передбачає активну рухову діяльність дітей. Для його організації слід скласти карту майданчика та позначити місця, де діти зможуть знайти завдання.

Квест можна поєднувати з конструкційно-будівельною діяльністю з природних матеріалів. Квест у кімнаті та на вулиці передбачає комплесний маршрут, який буде об’єднувати декілька локацій на подвір’ї та в приміщенні. Для урізноманітнення завдань можна передбачити різні способи пересування дітей.

Цікавості квесту додадуть «фальшиві» підказки. Для них можна використати повітряні кульки, маленькі коробочки, сувої тканини тощо. Діти мають відкрити всі коробочки (лопнути кульки, розгорнути сувої тощо) та знайти лише в одній із них необхідну підказку або картку із завданням.

Пам’ятка

Етапи підготовки квесту:

Ø написання сценарію, який буде цікавий дітям за сюжетом і міститиме інформацію пізнавального характеру;

Ø розроблення маршруту, що має бути незвичним для дітей і цілком безпечним;

Ø підготовка завдань, які мають не лише спиратися на наявні у дітей знання, а й бути орієнтованими на зону найближчого розвитку;

Ø виготовлення реквізиту, як-от карти скарбів, грамот, підказок, «чарівних речей», міток, позначок тощо.