"Духовно-моральне виховання

 на християнських цінностях у ЗДО"

                 

                   В Україні мають гриф МОН дві парціальні програми з духовно-морального 
         виховання дітей дошкільного віку, засновані на християнських цінностях: 
         «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських          
         цінностях» (2015) 
         та «Зерно любові» (2017). 
                 Виховання духовності, морально-етичних норм, відповідної релігії  
         починається з раннього дитинства, іде із укладу сім’ї, взаємин між її членами  
         та сімейних традицій. 

                 Формування духовної культури особистості відбувається під впливом сім'ї, дитячого  садка,школи і є пріоритетним питанням у вихованні особистості.

         Сучасні вчені  А. Богуш, В. Жуковський, В. Оржеховська. Т, Саннікова, 

О. Сухомлинська, Т. Тхоржевська та ін., спираючись на досвід класиків педагогічної 

думки  Г. Вашенка, В. Зеньківського, І. Огієнка, К. Ушинського, С. Русової та ін., 

доводять, що відродженню духовності та підвищенню якості духовно-морального 

виховання дітей  значно сприятиме застосування християнських морально-етичних 

цінностей у навчально-виховному процесі. 

         Без відродження християнських моральних цінностей у виховному процесі 

освітніх закладів молодь приречена на духовну деградацію та знищення. 

         Християнські цінності сьогодні, за справедливим переконанням  

О. Сухомлинського, припинили ототожнюватися лише з релігією та є 

невід’ємною складовою сучасної культури, 

впливаючи таким чином на життя кожної людини й суспільства в цілому.

         Історично склалося так, що на території України основоположником, 

культурно-національним пластом є християнство. 

        Засноване на любові, воно спрямоване на збереження звичаїв, 

позитивних норм поведінки та правил життя, етичних виховних цінностей, 

допомагає суспільству утримуватися під час різноманітних потрясінь. 

        І вихованню залишається лише в основу всього вкорінити вічні істини 

християнства. Воно дає життя і вказує найвищу мету будь-якому вихованню, 

воно ж і повинно служити для виховання…  джерелом світла й істини. 

Це незгасимий світоч, що йде вічно, як вогняний стовп у пустелі, попереду людини

 й народів; за ним повинен прямувати розвиток народності й істинне виховання, 

що йде разом із народністю».

         Найсприятливішим для духовно-морального виховання особистості є 

дошкільний вік, який із усіх вікових етапів є найбільш благодатним, 

оскільки вирізняється, за справедливим переконанням С. Русової, 

так званою «духовно-релігійною сенситивністю». 

Саме в цей період ми, закладаючи ґрунт на майбутнє, маємо унікальну можливість 

сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, що в старшому віці дасть 

багатий урожай. Адже дитяча душа, за твердженням  К. Ушинського, є моральною, 

гуманною, вона відкрита на добро.