Гра як природний ресурс дитини для подолання кризових ситуацій
Для зниження тривоги та відволікання уваги від травматичних думок варто залучати дітей до гри. Для дитини гра є одним з видів самотерапії, допомагаючи легше переживати різні негаразди. Дуже часто терапія грою є для дитини єдиною можливістю одержання допомоги. Особливо корисно використовувати ігри з дітьми, які опинилися на тривалий час у обмеженому місці перебування на кшталт бомбосховища. Так, у бомбосховищах діти можуть перебувати досить тривалий час, піддаючись страхам та тривожним станам через загрози бомбардування чи обстрілів. При організації ігрової активності вихователь використовує терапевтичний вплив гри, щоб допомогти дитині подолати психологічні та соціальні проблеми пов’язані з воєнними діями, які ускладнюють особистісний та емоційний розвиток. Ігрова діяльність вважатися успішною, якщо дитина відновлює здатність грати вільно та з радістю. Відтак, до основних завдань ігрової діяльності слід віднести:
- розвиток у дитини самооцінки на основі позитивного самоставлення;
- формування впевненості у собі та віри у власні сили;
- покращення довіри та взаємин з однолітками та дорослими;
- розвиток навичок самоконтролю та здатності до емоційної саморегуляції;
- підвищення інтернального усвідомлення відповідальності за свої вчинки;
- формування здатності до прийняття самостійних рішень.
Гра надає можливість дитині емоційного і моторного самовираження, тому важливим є не стільки результат, скільки сам ігровий процес. При цьому гра виконує такі функції:
- діагностичну (у грі можна побачити психологічні особливості дитини);
- терапевтичну (гра допомагає знизити наслідки психотравматизації дитини);
- навчальну (гра допомагає розвиватися та засвоювати нові знання й вміння).
Таким чином, організована у бомбосховищі ігрова активність допомагає дитині впоратися з психотравматичними подіями, навіть якщо вона їх не усвідомлює.
Умовами успішної ігрової терапії з дітьми є:
- шанобливе ставлення до бажань дитини;
- недопущення насильного примусу до гри;
- дозування емоційного навантаження на дитину;
- створення позитивної ігрової атмосфери;
- спостереження за самопочуттям дитини.
В умовах перебування у бомбосховищі ігрова діяльність має низку корисних особливостей:
1. У грі дитина, відображаючи дійсність, здатна змінити її.
2. У грі дитина можна подолати те, що здається непереборним у реальному житті, а потім перенести новий досвід у реальне життя.
3. У грі дитина може легше, ніж у реальному житті, орієнтуватися на пошук нових ідей, способів, форм діяльності та поведінки.
4. Учасник гри отримує задоволення не від результату, а від самого процесу гри.
5. Гра, у якій присутні елементи фантазії, дає можливість актуалізації прихованих творчих потенціалів дитини.
У свою чергу, групові ігри дозволяють дітям природньо взаємодіяти між собою, набуваючи нових знань не тільки про інших, а й про себе. Групова ігрова взаємодія також сприяє набуттю досвіду побудови взаємоприйнятних відносин з іншими.
Добірка корисних ігор для дітей в бомбосховищі
Повернення до себе:
Гра як природний ресурс дитини для подолання кризових ситуацій
Для зниження тривоги та відволікання уваги від травматичних думок варто залучати дітей до гри. Для дитини гра є одним з видів самотерапії, допомагаючи легше переживати різні негаразди. Дуже часто терапія грою є для дитини єдиною можливістю одержання допомоги. Особливо корисно використовувати ігри з дітьми, які опинилися на тривалий час у обмеженому місці перебування на кшталт бомбосховища. Так, у бомбосховищах діти можуть перебувати досить тривалий час, піддаючись страхам та тривожним станам через загрози бомбардування чи обстрілів. При організації ігрової активності вихователь використовує терапевтичний вплив гри, щоб допомогти дитині подолати психологічні та соціальні проблеми пов’язані з воєнними діями, які ускладнюють особистісний та емоційний розвиток. Ігрова діяльність вважатися успішною, якщо дитина відновлює здатність грати вільно та з радістю. Відтак, до основних завдань ігрової діяльності слід віднести:
- розвиток у дитини самооцінки на основі позитивного самоставлення;
- формування впевненості у собі та віри у власні сили;
- покращення довіри та взаємин з однолітками та дорослими;
- розвиток навичок самоконтролю та здатності до емоційної саморегуляції;
- підвищення інтернального усвідомлення відповідальності за свої вчинки;
- формування здатності до прийняття самостійних рішень.
Гра надає можливість дитині емоційного і моторного самовираження, тому важливим є не стільки результат, скільки сам ігровий процес. При цьому гра виконує такі функції:
- діагностичну (у грі можна побачити психологічні особливості дитини);
- терапевтичну (гра допомагає знизити наслідки психотравматизації дитини);
- навчальну (гра допомагає розвиватися та засвоювати нові знання й вміння).
Таким чином, організована у бомбосховищі ігрова активність допомагає дитині впоратися з психотравматичними подіями, навіть якщо вона їх не усвідомлює.
Умовами успішної ігрової терапії з дітьми є:
- шанобливе ставлення до бажань дитини;
- недопущення насильного примусу до гри;
- дозування емоційного навантаження на дитину;
- створення позитивної ігрової атмосфери;
- спостереження за самопочуттям дитини.
В умовах перебування у бомбосховищі ігрова діяльність має низку корисних особливостей:
1. У грі дитина, відображаючи дійсність, здатна змінити її.
2. У грі дитина можна подолати те, що здається непереборним у реальному житті, а потім перенести новий досвід у реальне життя.
3. У грі дитина може легше, ніж у реальному житті, орієнтуватися на пошук нових ідей, способів, форм діяльності та поведінки.
4. Учасник гри отримує задоволення не від результату, а від самого процесу гри.
5. Гра, у якій присутні елементи фантазії, дає можливість актуалізації прихованих творчих потенціалів дитини.
У свою чергу, групові ігри дозволяють дітям природньо взаємодіяти між собою, набуваючи нових знань не тільки про інших, а й про себе. Групова ігрова взаємодія також сприяє набуттю досвіду побудови взаємоприйнятних відносин з іншими.
Добірка корисних ігор для дітей в бомбосховищі
Повернення до себе:
- Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.
- «Привіт, пальчику, як ти живеш?»
Заземлення, почуття опори:
- Вирощуємо «великі ноги».
- Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.
- Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.
- Тремося носами, плечима, ліктями.
- Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.
Повертаємо відчуття контролю:
- Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).
- Пограти з конструктором.
- Ліпимо тварину, якої в природі не існує.
- Ліпимо маску і кривляємося.
- Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.
Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.
Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.
Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.
Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.
Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками.
Немає коментарів:
Дописати коментар